Твір “Зима в нашому місті”
Зима в моєму місті – це дуже захоплююче час для всіх дітей. Всі хлопці починають кататися на санках, ліпити сніговиків, кидаються сніжками. Взимку в місті стає дуже затишно.
Всі люди стають схожі на сніговиків, так як одягають дуже багато теплого одягу. Хлопці веселяться катаючись на ковзанах, багато бешкетники підривають петарди, хлопавки. Взимку створюється особлива атмосфера, найбільше це помітно перед новорічними святами. Дітки починають чекати Діда Мороза, подарунків. Вони чекають тепла, радості передноворічної ночі. В цей напередодні починається передсвяткова метушня. Батьки бігають, шукають той самий, особливий подарунок, дуже важливий для кожного чада. Всюди стоїть запах мандаринів, запах чогось непомітного також витає в повітрі.
Але найважливіший атрибут зими – новорічна ялинка. Нарядити ялинку всією родиною – дуже важлива традиція не тільки для нашого містечка, а й для всієї країни. Ну ось закінчилося свято, діти відкрили подарунки і саме час для прогулянок. Ще 10 днів свободи від школи, все просто веселяться і радіють життю, відвідують різні новорічні заходи, насолоджуються життям. Саме цей час запам’ятається на все життя, як найсвітліше. Також взимку в моєму місті все завішують гірляндами, всі магазини стають різнокольоровими, миготливими різними вогнями. В цей час з усіх усюд можна побачити привітання з новим роком: з усіх вітрин на кожній вуличці. Все місто покривається снігом, особливо це помітно в маленьких, малозаселених райончик. Там снігу лежить так багато, що провалюєшся по коліно, коли йдеш. Взимку здається, що все люди стають трохи добрішими. Всі намагаються скоріше сісти в автобус, і їхати.
Автобуси взимку – теж дуже важлива деталь для обговорення. Вони стають до остраху затишними, теплими, а зовні на вікнах мороз малює дуже красиві візерунки, дуже помітні для всіх жителів нашої холодної країни. Щозими ми нібито повертаємося в дитинство, навіть будучи дорослими. Ми починаємо знову вірити в казку про діда морозу і Снігуроньку. Також в цей час в місті можна помітити багато машин, що прибирають сніг. Дуже цікавий їх приємний жовтий колір. У цей час починає відкриватися все більше місць, де продають гарячі напої. Завжди приємно відчувати цей запах, коли проходиш повз.
Я вважаю, що зима – найцікавіше час в житті будь-якої дитини, але і для дорослого цей час нових чудес. Любіть зиму, адже саме в цей час прокидається все найкраще в людях.
Варіант 2
Коли в місто приходить зима, це схоже на маленьке свято. Вулиці, промоклі від дощів, сірі і сумні, покриваються першим сніжком. Вранці Визирнеш в вікно, а на дахах, ще вчора чорних і голих, лежать білі полотнища. Сніг падає і падає, засинає місто. Великі пластівці – пишні, пухкі, жмутами валяться з низького неба. Ніби хтось нагорі збиває велику перину, повну пуху і пір’я. Напевно, це сама Пані Метелиця з дитячої казки. Перехожі піднімають особи до неба, ловлять сніжинки, посміхаються. Повітря вологий, сніг падає на землю і тане під ногами. Але до ночі снігові покриви вже не зникають, з’являються замети, в яких тонуть змерзлі квіти на газонах.
Зима щосили розпоряджається на завмерлих нічних вулицях. Будинки стоять у снігових шапках, дерева обліплені білими пеленамі. Тільки горобинова червоні грона виділяються на гілках. Вранці до них злітаються голодні птиці. Добре, що є горобина в місті, знайдеться, що подзьобати пернатим городянам взимку.
До горобиновим ягодам придивляються не тільки птиці. Діти з азартом ліплять сніговика, підбирають червоні намистини і приладнують до свого творіння. І ось вже сніговик дивиться на світ очима-ягодами.
Кожен день зими привносить в міську архітектуру щось нове. В одному дворі замерзла вода, що тече з водостічної труби. Завмерла, застигла до весни, ніби скульптура авангардиста. На карнизах повисли бурульки. Прозорі, гострі піки… Бурульки так схожі на льодяники. Їх хочеться спробувати на мову. І малюки пробують, коли їх мами відволікаються. Крижані льодяники обпалюють холодом мову, наповнюють рот дивним смаком, смаком зими.
Зима, приходячи в місто, ніби одягає на нього білі м’які навушники. Звуки міського життя гаснуть, тонуть в снігах, навіть машини котяться по засніжених трасах майже безшумно. А ввечері світло ліхтарів, відбиваючись від кристаликів льоду і снігу, сяє якось особливо затишно.
Чимало химерних штучок заготовлено у зими для мешканців міст. Головне, вміти їм радіти.