Твір “Як відрізнити помсту від правосуддя?”
Існують випадки, коли людину необхідно покарати за скоєний злочин, і незрозуміло, де в такій ситуації закінчується правосуддя і починається помста. Кому-то і законна запобіжний захід здасться несправедливим гонінням, а хтось не обмежиться рішенням суду і втілить в життя свій особистий вирок. Як же зрозуміти, де пролягає межа між зловмисної вседозволеністю і правової необхідністю? Спробуємо відповісти на це питання, використовуючи аргументи з літератури.
У повісті Лєскова “Леді Макбет Мценського повіту” героїні погано живеться в новій сім’ї. Чоловік не приділяє належної уваги, грубить і несправедливо звинувачує її в безплідді. Свекор слова доброго не скаже. Немає у Катерини Львівни ні близьких людей, ні улюбленої справи. Нудьга здолала бариню, і завела вона роман з прикажчиком. Свекор побачив це і погрожував доповісти синові про невірність жінки. Тоді героїня отруїла його, але на цьому не зупинилася. Щоб безроздільно володіти всім майном чоловіка і зробити Сергія купцем, вона вбила і повернувся з млина чоловіка. Але і тут не змогла вона вдосталь поцарювати в спорожнілому будинку: приїхав малолітній родич чоловіка, який претендував на спадщину. Тоді вдова і з коханцем задушили дитину, але це побачили люди, і парочка відправилася на каторгу. Хоч це покарання для жінки, так і ще й стала матір’ю, виглядає суворим, воно справедливо, адже Катерина Львівна вбила кількох людей.
У романі А. Дюма “Граф Монте-Крісто” кілька людей несправедливо засудили Едмона Дантеса на довічне ув’язнення в замку Іф. Данглар через заздрощі умовив Фернана (який любить наречену Едмона) написати несправедливий донос, де моряк звинувачується в державній зраді. Справа потрапляє в руки Вельфора, який розуміє, що йому вигідніше посадити невинну людину в тюрму, ніж відпустити його з листом, де компрометується його батько. Так герой виявляється заживо похованим в казематах, а його наречена виходить заміж за донощика. Але Едмон вибирається із замку і стає всемогутнім графом Монте-Крісто, володарем незліченних скарбів, який вирішує мстити тим, хто підставив капітана Дантеса. Він жорстоко карає їх всіх, але при цьому страждають невинні люди – діти всіх цих жертв правосуддя. Звичайно, граф має підстави покарати кривдників, але він загрався в бога, тому його праве діло перетворюється в помсту, яка не знає кордонів. Коли в результаті правосуддя страждає невинна людина, воно вже стає відплатою.
Таким чином, правосуддя завжди направлено тільки на того, хто винен. Більш того, воно не буде покараний людини за принципом “око за око”. Суд повинен винести рішення, завдяки якому злочинець отримає шанс виправитися. А помста змітає все на своєму шляху, зачіпаючи невинних людей. Вона некерована, тому іноді за своєю жорстокістю перевершує злочин. В цьому і корениться відмінність.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)