Твір “Як Тютчев описує образ Демона в поемі Лермонтова”

Як я розумію слова Ф. І. Тютчева “Про віща душа моя, \ Про серце, повне тривоги! \ О, як же б’єшся на порозі \ Як би подвійного буття!” По відношенню до твору М. Ю. Лермонтова “Демон”.

До образу демона нерідко вдавалися письменники і поети. Це цікавий образ, так як втілює в собі всі гріхи і пороки людини. У Ф. І. Тютчева є рядки, які асоціюються з образом демона в повісті М. Ю. Лермонтова. Я хочу написати, як їх розумію я.

“Подвійне буття” це, швидше за все, і є добро і зло, те, що нас оточує щодня. Ми постійно стикаємося з безліччю ситуацій, де нам необхідно вирішити в який бік схилиться, простіше кажучи, вибрати між хорошим і поганим.

Демон, у наш час, сам по собі образ негативний. Це тривожний дух, що сіє зло і не знаючий добра. Однак у повісті М. Ю. Лермонтова демон втомився від зла, він не отримував ніякого задоволення від цього. Так в ньому проявлялося ангельське початок, (адже демон це занепалий ангел). Однак він все одно залишався демоном.

Таким чином, демон Лермонтова не міг знайти собі місце, він хотів би стати ангелом знову, але не міг не зневажати людей. У ньому постійно боролося два начала: ангельське і демонічне. Після того, як Демон закохується в Тамару, позитивні його риси прокидаються. Він встає на шлях виправлення! Але демонічне початок не дрімає. Егоїзм не пускає його вперед. Демон любить для порятунку своєї душі, Тамара ж віддається йому в жертву. Але це його не турбує. Отже, в ньому знову стикається добро і зло. Він кидається між ними, але виходу не знаходить. Так у мене асоціюються рядки Ф. І, Тютчева.

Я думаю, Демон, як і людина, буде вічно поневірятися між добром і злом. Він нібито постійно знаходиться на межі, “на порозі” “подвійного буття”, не знаходячи собі місце в жодній стороні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір “Як Тютчев описує образ Демона в поемі Лермонтова”