Твір “Я учень афінської школи: один день в школі Афін”

Я – афінянин, звуть мене Леонідас. Я вчуся в афінській школі з семи років.

Вранці в школу мене супроводжує наш старий раб Еран, щоб чернь Афін не чіпала мене на вулицях. Я вже і без раба можу дати відсіч, але ходити з рабом – ознака статусу і багатства. Зі мною вчаться і бідні хлопчики: сини простих вільних громадян Афін. Раби не вчаться в школі. На жаль, мій батько – чиновник не так багатий, щоб наймати мені ще приватних вчителів. Таке по кишені лише аристократам та воєначальникам.

Мені 15 років, скоро зі школи я вже перейду в гимнасий, де завершу навчання: буду вчити етику, мистецтво риторики, філософію, географію світу. У гимнасии можуть вчитися тільки забезпечені юнаки. Я вже навчився читати і писати, знаю арифметику і літературу, граю на Китаро: музиці мене теж навчили в школі.

Сьогодні у нас заняття з астрономії та малювання. Мій учитель Нікос задав мені на сьогодні накреслити карту зоряного неба. На уроці малювання ж мені і моїм однокласникам задали намалювати анатомічно правильне людське тіло.

Заняття закінчуються після обіду: в афінських школах займаються тільки при світлі сонця, а не світильників. Ми з Еран йдемо додому: сьогодні нам на будинок не задали нічого. У нас зазвичай немає домашніх завдань, але Нікос вважає, що у мене здібності до астрономії і картографії. Тому і приділяє мені увагу.

Завтра в школі у нас гімнастичний день: ми будемо грати в м’яч і метати диски, щоб розвивати своє тіло.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір “Я учень афінської школи: один день в школі Афін”