Твір “Вдалий день моєї риболовлі”

В цьому році я все літо провів у селі у бабусі і дідуся. Моїм улюбленим заняттям там була риболовля. Літо цього року видалося дуже спекотним. Водойми пересихали, і риба ніде не ловилася. Ми прокидалися, щоранку йшли на риболовлю, але все було без результату. Поверталися додому без улову.

Мого діда звуть Віталій, йому шістдесят два роки. Він багато де бував і знав багато “рибних” місць. Бачачи, як мені хочеться навчитися ловити рибу, він став думати і згадав одну річку, на яку ми вирішили поїхати на машині на наступний день.

З вечора ми готували припаси для лову. В снасті входили гачки, волосінь, блешня і самі вудки. І звичайно ми набрали різноманітної наживки: хліб, перлова крупа, кукурудза, опариші і черв’яки.

І ось довгоочікуване ранок настав. Встали ми дуже рано. Зрозумів я це по тому, що сонця ще не було і було холодно. Дорога на ріку була дуже довгою і бажання рибалити у мене почало потихеньку зникати.

Коли ми приїхали, я з неохотою заходився розбирати свою вудку, насаджувати черв’яка. Закинувши вудку, мій поплавець тут же пішов під воду. Ось це була удача! Я зловив карася. Рибалка виявилась просто клас! Ми з дідом ловили рибу на перегонки, грали в гру “Хто більше”. Час пролетів дуже швидко і наші відра були повні. Там були карасі, щуки, коропи, йоржі, окуні і краснопірки.

Я повертався додому задоволений. Під’їхавши до будинку і вийшовши з машини, я побачив, що нас зустрічає наш кіт Васька. Ось звідки він тільки знав, що сьогодні ми повернулися з рибою? Це був найкращий день мого риболовлі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Твір “Вдалий день моєї риболовлі”