Твір “Тема творчості в романі “Майстер і Маргарита”

Роман Михайла Опанасовича Булгакова “Майстер і Маргарита” створювався багато років і став підсумковим твором в житті автора. У творі висвітлюються багато тем, в тому числі ідея справжньої творчості. Вона простежується протягом всієї розповіді – від перших до останніх сторінок. Проблему творчості письменник розкриває через трьох персонажів – редактора журналу Берліоза, поета Бездомного і, звичайно ж, Майстра.

Для Михайла Олександровича Берліоза творчість – це можливість зайвий раз потішити своє самолюбство і похизуватися знаннями. Він втілює в собі весь бюрократизм літературної еліти того часу. Незважаючи на те, що Берліоз гине на самому початку книги, з його допомогою вдається показати приниження ролі творчості і творця.

Іван Бездомний уособлює всю молодь булгаковського періоду – з їх бажанням творити, але абсолютною відсутністю індивідуальності і власного стилю, іскри. Бездомний з великим завзяттям пише вірші, але під впливом вимог і критеріїв журналів, в яких вони друкуються, його поетичні роботи виходять жахливими, як він згодом помічає в лікарні. Там молодий чоловік усвідомлює, що ні бути йому поетом, але тим не менше йому вдається до самих глибин відчути суть творчості.

Єдиним, хто з самого початку розумів творчість в самому дійсному його значенні, був Майстер. На його прикладі проблема творчості розкривається найбільш повно. Майстер не просто письменник, він – справжній творець. Свій роман він не пише, він їм живе. Всі відмови, критичні відгуки ранять його серце настільки, що іноді йому здається, ніби образа за своє творіння починає матеріалізуватися і переслідувати його. Майстру не потрібна слава, його не цікавить самоствердження; він не боїться і не вганяє себе в будь-які рамки, ігнорує традиції й умовності, в ньому горить вогонь його праці, що дозволяє бути відкинутим і безстрашним.

Так, за допомогою трьох абсолютно різних героїв, Михайло Опанасович досліджує проблему творчості. Всі описані позиції по відношенню до творчості мають місце бути, але захоплення викликає тільки одна, – вічна, чиста відданість своїй справі, часом межує з безумством.

Варіант №2

Роман М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита” – одне з найзагадковіших творів двадцятого століття, яке піднімає безліч проблем, актуальних і донині. Тема творчості є провідною в романі, і письменник розкриває її на прикладі абсолютно різних героїв.

Вже на самому початку твору ставиться проблема справжнього призначення творчості. Начитаний і марнославний Берліоз є яскравим прикладом представника популярного в Москві літературного товариства. Для нього письменницьке справа – це, в першу чергу, слава, загальне визнання і повагу. Для Івана Бездомного атеїстична поезія – спосіб виділитися, проявити свою “яскраву” індивідуальність. Але така справа не можна назвати творчістю, воно фальшиво і нещиро. Іван пише вірші несвідомо, не переймаючись ними, не чуючи їх.

Справжнім творцем можна назвати Майстри, з яким Булгаков знайомить читачів дещо пізніше. Кохана Маргарита дала йому таке прізвисько з тієї причини, що він – майстер своєї справи і він не самостверджується за допомогою творчості. Вона зрозуміла це, прочитавши його геніальний роман про Понтія Пілата. Але головну книгу життя Майстра розкритикували в тому самому літературному суспільстві, де працювали “талановиті” Берліоз та Іван Бездомний. Нещадна критика глибоко ранила чутливе серце письменника, тому що він вклав усі свої сили в цей роман. Майстер до такої міри жив своїм творінням, що не витримав грубої критики і занепав духом, дійшов до відчаю. Він спалив своє творіння, але Воланд його запевняв: “Рукописи не горять”, тобто справжні, щирі творіння людини живуть вічно, а не розчиняються в часі.

Таким чином, в своєму романі М. А. Булгаков розкриває тему справжньої творчості на прикладі Майстра, познайомившись з яким Іван Бездомний переосмислив свої вірші. Він усвідомив, що мета справжньої творчості – це не прагнення до слави, а порив душі і доброго серця.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір “Тема творчості в романі “Майстер і Маргарита”