Твір-роздум “Мій улюблений куточок природи”

У моєму місті є особливе для багатьох місце. Ні, тут не відбувалося ніяких важливих історичних подій, які не споруджено пам’ятників, немає поблизу визначних пам’яток. Але саме звідси відкривається прекрасний вид, здатний занурити людини в глибокі роздуми, дати насолодитися тишею, спокоєм, побути наодинці з природою і самим собою. Це місце в народі вже дуже давно носить просту назву “блюдечко” через обрамляють представлену картину гілок дерев і густої трави.

Влітку “блюдечко” оточене своєрідною зеленою рамкою: з двох сторін затишно розташувалися берези з густим листям, стовбури їх нахилені назустріч один одному, окреслюючи зверху щільне коло з тягнуться вперед гілок, під ногами земля покрита свіжою зеленою травою, дістає до самого коліна. Усередині цієї рамки відкривається дивовижний краєвид на луки і річку далеко. Вода мерехтить і переливається, що помітно навіть за кілька кілометрів від водойми. Якщо відвідати це чудове місце в полудень, в коло “блюдечка” увійде ще й яскраве сонце. Воно покриє своїм світлом листя, на якій розташувалися комахи, що доповнюють картинку. Метелик з строкатими крилами підлітає практично до самого обличчя, демонструючи химерний візерунок своїх крилець. Павучок старанно плете павутину, нитки яких при сонячному світлі переливаються перламутром. Трудівниці-бджілки дзижчать навколо в пошуках нектару і яскравих кольорів. Божа корівка застигла на кінчику травинки осоки, ніби задумалася про щось. Спів птахів занурює в атмосферу гармонії та умиротворення.

Взимку “блюдечко” особливо нагадує тарілку з тільки що розпакованого сервісу. Тут переважають білі, блакитні та сині тони. Річки далеко практично не видно, лише тонка смужка льоду, простягається уздовж луки. Березові гілки схилилися до землі під вагою налиплого на них снігу, ноги провалюються в глибокий замет. Пластівці на деревах і землі переливаються на сонці так, ніби все тут обсипане дорогоцінними каменями. Не видно і не чутно ні душі, в цей момент можна побути наодинці зі своїми думками, подумати про щось важливе або просто насолодитися красою російської зими.

Мені подобається приходити сюди в будь-який час року. Це місце знаходиться досить далеко від міської суєти, люди тут практично не зустрічаються. Саме тут можна відчути на собі чарівну мить єднання людини з природою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір-роздум “Мій улюблений куточок природи”