Твір на тему “Вулиця мого дитинства”, 7 клас

Дитинство – це щаслива пора, коли немає ніяких обов’язків, проблем і турбот, можна гуляти на вулиці годинами і ні про що не думати. У дитинстві запам’ятовуються найяскравіші та щасливі моменти, про які потім хочеться згадувати знову і знову.

Коли я була зовсім маленькою, ми з батьками жили на невеликій вулиці. Ця вулиця познайомила мене зі світом, на неї я робила свої перші кроки до життя.

Я ніколи не забуду наш дитячий майданчик. У невеликій пісочниці постійно гралися малюки. Майданчик з жовтими гойдалками ніколи не пустував, на ній дівчата зустрічалися і говорили про свої шкільні досягнення. Особливо мені запам’ятався турнік-веселка, по якому я любила лазити.

Пам’ятаю лавочку, яка ховалася під деревами, тут я виховувала ляльок, неподалік від неї взимку я влаштовувала цілу “кондитерську фабрику”, де “напікала” торти і тістечка зі снігу. У мене було багато різних форм, які допомагали мені в цьому. На ігровому майданчику хлопці влаштовували змагання, в основному вони грали у футбол, один раз я навіть спробувала приєднатися до них, але зрозуміла, що футбол – це все-таки хлоп’яча гра. З дівчатами ми любили грати в резиночки.

Лавочки біля під’їздів ніколи не пустували, на них розмовляли бабусі, спостерігаючи за своїми онуками, які каталися з гірок. Біля нашого будинку мешканці спорудили красиві клумби з квітами, тут завжди кружляли різні метелики. Добрі бабусі завжди годували голодних птахів і бездомних тварин. Іноді кішки навіть чекали виходу бабусь з під’їзду в певний час. У весняний час у дворі благоухала черемха, я пам’ятаю, як просила дідуся зірвати мені гілочку. Як і будь-яка інша дитина, коли я була зовсім маленькою, я майструвала кораблики і пускала їх до дзюркотливого струмочка. Ось такою мені запам’яталася вулиця мого дитинства. Вона була для мене цілим світом – світом мого щасливого дитинства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему “Вулиця мого дитинства”, 7 клас