Твір на тему “Літнє поле”

Вийдеш влітку в поле – а кругом благодать. Трави буйно стеляться кругом, розсипи квітів радують око. Дихнеш пряний повітря, настояне на ароматах рослин, на нектарі квітів. Навіть голова може закрутитися від задоволення. Це запах самої природи, самого розпалу літа, родючої землі. Дивно, яка ж сила у цієї землі, якщо вона здатна виростити на одному полі стільки рослин! На одному лузі їх, напевно, мільйон. Стільки життя, яка харчується соками землі і швидко тягнеться вгору!

Розкинулося поле широко під яскраво-блакитним небом. Поле неоране і незасіяне. Колись тут, видно, сіяли пшеницю. Якщо розсунути руками густі й високі трави, то можна відшукати серед них тоненькі колоски.

Польові квіти: жовті, червоні, сині, білі та інші засіяли поле. Можна сказати, проходу нету, адже не хочеться потоптати красу ненароком. А найкрасивіші, я вважаю, це білі ромашки і яскраво-червоні маки. Особливо вони приємні оку, коли їх розгойдує вітерець, що проноситься по полю. Радісно за ними спостерігати. Над віночками квітів носяться бджоли, дзижчать, збирають нектар. Трудяться і інші комашки, поспішають у своїх справах активістки-сонечка, біжать жуки між травинок.

Багато з рослин, то ростуть на поле, лікарські. Поле – справжня скарбниця природи. Потрібно тільки розуміти, які це рослини. Наші пращури розбиралися в цьому непогано, вони пам’ятали більшість їхніх назв. Багато з рослин отруйні, так що не кожну травинку в полі стоїть жувати.

Поле огороджує захисна лісосмуга. Може, коли-небудь і тут посіють пшеницю. Хоча дике, вільне поле квітів і трав мені подобається більше.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Твір на тему “Літнє поле”