Твір на тему “Літній дощ”

Літо люблять всі люди за тепло і велику кількість сонячного світла, а також за можливість у вихідні дні виїхати за місто і відпочити на природі. Школярів чекають довгі канікули, а дорослих відпустки. Зелене місто прикрашають яскраві квіти на клумбах, але з часом все покривається пилом, і природі потрібен літній дощ.

Сонячний день починається, як правило, з дзвінких трелей міських птахів, які радісно зустрічають схід сонця поспішаючи повідомити всім, що настав ранок, пора вставати. Сонечко заглядає в усі вікна і прибирає тіні, до нього тягнуться листя дерев і квіти з клумб. День в самому розпалі і до полудня дахи будинків дуже розжарюються, люди ховаються по домівках і навіть по вулиці гуляють тільки по тінистих алеях.

В повітрі можна вловити незвичайний для жаркого полудня аромат легкої свіжості, несподівано налітає вітер і весело грає з шепочуть листям, пригинаючи кущі і траву до землі. Назріває щось дивовижне і багато перехожих з цікавістю поглядають на найчистіше небо. Вітер стихає, і природа здивовано завмирає, дзвінку тишу раптом розриває галасливий гуркіт грому. Сонце ховається за миттєво налетіли і заслін все небо хмарами, темними і налитими вологою. Квіти притискаються до землі, як ніби просять у неї захисту, а листя дерев і кущів обурено перешіптується.

Нарешті, перші, важкі краплі дзвінко вдаряються об суху землю. Вони моментально вбираються, але до них вже приєднуються наступні краплі, яких вже не злічити. Краплі стукають по дахах і підвіконнях, шибках і дверей під’їздів, потоки води змивають з асфальту тонкий шар пилу, умивають дерева і кущі. Йде довгоочікуваний літній дощ, в якому так потребував місто і природа.

Десь вдалині чути гучні гуркіт грому, після яких небо прорізається блискучими блискавками, і дощ все посилюється. Несподівано потоки води стають менше, і ось вже з неба мрячить легкий дощик, прийшовши на зміну гучному зливі, який перекривав всі міські звуки.

Сонце після льотного дощу

Раптом з-за хмар визирає яскраве сонечко і несподівано місто стає дуже красивим, всі кольори виглядають яскравіше і між будинками з’являється майже прозора, ледве помітна веселка. По калюжах поспішають стурбовані пішоходи, тримаючись подалі від дороги, побоюючись проїжджаючих по швидко зібралися калюжах машин.

У двір висипає дітвора, деякі одягнені в шорти і високі гумові чоботи. Дітлахи веселяться під затихає, теплим дощиком, ловлять краплі ротом. Деякі встигли наспіх змайструвати з вирваного зошитового листка кораблики і тепер гордо запускають їх по тікає вздовж вулиць потічка.

Під деякими деревами, вкритими густим листям, залишилися сухі місця. А з гілок зриваються красивим віялом краплі, літній дощ пройшов і доведеться чекати наступного душа для природи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему “Літній дощ”