Твір на тему “Книга в моєму житті”
Варіант 1
Перше знайомство з книгою відбулося ще в дитинстві. Тоді мою увагу більше залучали яскраві картинки, а не зміст. Але вже тоді мені було приємно тримати її в руках, перегортати сторінки і просити батьків купити нову книгу.
Згодом я став читати, вбираючи в себе, як губка, запам’ятовуючи кожне оповідання і історію. Величезне значення в моєму житті зіграла класична література. У збірниках творів Чехова, знайшлося багато, що допомогло мені зрозуміти життя, її зворотний бік. Читаючи лірику Пушкіна, Єсеніна, Блока, завчену вже напам’ять, я знаходжу гармонію, відчуваю душевну рівновагу.
Я вважаю, що твори є невід’ємною частиною мого життя, завдяки кожному з них я знайшов безцінний досвід. Лірика прищепила мені любов до поезії, світу, словотворчості. Фантастика дозволяє мріяти, прагнути до чогось нового, незвіданого людьми. Наукова література розвиває моє мислення, передає величезний багаж знань через кожну сторінку. Слова мають величезну силу, а правильно підібрані принесуть будь-який необхідний вам результат.
Також читати потрібно для того, щоб розуміти самого себе, ким ти є, чого хочеш досягти. Книги соціалізують. Ні для кого не секрет, що начитана людина цікавий співрозмовник, такого не важко буде знайти друзів, хорошу роботу. На даний момент моя найулюбленіша це “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, яка багато чому мене навчила, і була прочитана мною не раз.
Виходячи з того, що написано вище, можна з упевненістю сказати, що книги грають величезну роль для кожного з нас, я не виняток. Вони ніколи не вийдуть з моди і не втратять для мене актуальність. Хочеться, щоб також було для кожного. Можливо, тоді б все ми змінили себе, світ в кращу сторону, а наше життя стане кращим і яскравішим.
Варіант 2
Я народився в родині, де книги були не якісь папірці, а щось більше, це було головною цінністю моєї сім’ї. І природно, мене це теж торкнулося. З раннього дитинства я почав проявляти тягу до книг, батьки прищепили мені тягу до їх читання. І ось, рівно в 5 років я почав читати, це не було чимось особливим, оскільки мій брат перший раз прочитав текст на три місяці раніше. Але, незважаючи на це, я все також люблю читати, за все прожите час у мене накопичилася величезна кількість книг, всі вони лежать у великій шафі, і всі їхні я постійно перечитую і додаю туди ще більше нових книжок, зараз тут мало не бібліотека, їх дійсно багато.
До першого класу я вже знав напам’ять такі книги, як “Чарівник смарагдового міста”, “Малахітова шкатулка”, “Кам’яна квітка” та багато інших. Взагалі з самого дитинства я дуже любив читати всі твори Павла Петровича Бажова, та й по сей день можу зануритися в його прекрасні книги. Після 3-го класу зацікавився більш відомими письменниками, Пушкіним, Лермонтовим, Чеховим. У 12 років почав читати “Війна і Мир”, не дивлячись зауваження, що ця книга складна для мене, і я її не осилити – спокійно прочитав за пару тижнів, часом також перечитую.
Книга – як телепорт, переносить тебе туди, куди захочеш, в будь-яке місце всесвіту, куди забажає твій розум, все лише обмежується розмахом фантазії, але у мене з нею проблем не було. Саме завдяки цьому я зміг побувати на місці героїв байок (дуже мені сподобалися саме байки Езопа), не раз перетворювався в мурашки, був учасником морських битв і виживав на незаселених островах. З кожною новою книгою я бував все в різних і різних місцях, на будь-якому куточку світу, і в майбутньому, і в минулому. Побував як під водою, так і в космосі, зміг пройтися по місяцю і марсу, помацав сонце, став лікарем і приватним детективом. Неможливо описати ті емоції, які ти відчуваєш під час цих занурень, мозок ніби засинає і ти залишаєшся один на один зі своєю фантазією, це найкраще почуття, що я коли-небудь відчував.
Книги зіграли велику роль в моєму житті. Як тільки я навчився читати, то я відразу почав вивчати тонни сторінок тексту, знайомився з художніми та науковими творами, підвищував інтелект, грамотність, адже запам’ятовуючи тексти, ти запам’ятовуєш, як правильно писати слова, розвинув хорошу пам’ять. У книгах зібрані величезні валізи знань, думок, емоцій. Я зовсім не шкодую, що приділяв так багато часу читанню, адже завдяки їм я домігся багато чого, і це ще не межа.
(12 votes, average: 3.50 out of 5)