Твір на тему “Без праці не виймеш і рибку зі ставка”

На літніх канікулах я відпочивав у бабусі в селі. Одного разу в самому кінці серпня вона попросила мене допомогти їй у збиранні врожаю на городі. Я з легкістю погодився. Бабуся запитала мене: “А ти не втомишся?” Я з подивом подивився на неї: “Ні, звичайно!” В душі я посміхнувся: невже це так важко – висмикувати морквину і викопувати картоплю?

Через півгодини роботи я зрозумів, наскільки я помилявся, коли думав, що збирати врожай овочів – неважка і веселе заняття! Ще по дорозі на город мене сильно вкусив гедзь, а під час роботи на грядках набридали мухи і оводи. Через кілька хвилин роботи на сонці стали боліти спина і руки, а їдкий піт тік по щоках.

Звичайно, було приємно в кінці робочого дня дивитися на зібраний урожай: рання картопля, морква, буряк, огірки, – але спогади про труднощі під час прибирання змушували думати з повагою про працю хліборобів. Я тепер став розуміти, скількох праць стоять плоди, які ми їмо!

Народна мудрість справедливо говорить: “Без праці не виймеш і рибку зі ставка”. Я це зрозумів на своєму досвіді.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему “Без праці не виймеш і рибку зі ставка”