Твір “Моє хобі – гімнастика”

Я займаюся спортом з трьох років. Саме в цьому віці батьки вперше віддали мене в гімнастичну секцію, і з тих пір це стало моїм хобі.

Для навчання ми вибрали художню гімнастику, як найбільш жіночний вид спорту. Дійсно, то чому ми вчимося на заняттях, і то що потім показуємо глядачам на змаганнях, з боку виглядає дуже красиво. Але мало хто зі сторонніх людей здогадується, яких це вимагає зусиль!

Заняття художньою гімнастикою – це постійні і часом дуже виснажливі тренування, оскільки тільки так можна досягти хоч якихось успіхів у цьому виді спорту. Тому перш ніж полюбити це мистецтво, я пройшла довгий шлях з сліз і ведуть до травм помилок. Багато разів я хотіла кинути секцію, але мій педагог умовляв мене залишитися, оскільки вважав однією з найздібніших своїх учениць.

Згодом моє тіло звикло до навантажень, і займатися стало набагато простіше. Завдяки наполегливій характеру, я могла по кілька годин практикуватися у виконанні бажаного вправи, тренуючись не тільки в залі, але і вдома. І незабаром я зловила себе на думці, що мені це подобається.

Мені подобається ставити перед собою нові цілі і досягати їх, подобається відчувати себе на міцність і доходити до межі можливостей. І, нарешті, мені подобається перемагати!

Я вже не раз брала участь в міських і регіональних змаганнях і займала там призові місця. На сьогоднішній день я маю другий спортивний розряд, і, звичайно ж, хочу стати коли-небудь майстром спорту. Думаю, що якщо я продовжу тренуватися, у мене це обов’язково вийде. Але навіть той результат, який я маю зараз, вже виправдовує всі вкладені зусилля і пролиті сльози.

Крім того, займаючись гімнастикою, я знайшла багато нових подруг. А друзі – це головна цінність в житті, адже без їх підтримки, а також без підтримки батьків і свого тренера я б ніколи не змогла досягти хороших результатів у спорті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір “Моє хобі – гімнастика”