Твір-міркування “Помста і великодушність”
Як бути якщо нас образили, завдали шкоди або вчинили несправедливо? Пробачити або покарати кривдника? Що ж вибрати?
Найчастіше першою реакцією на образу є бажання помститися. Воно з’являється майже відразу після нанесеного нам шкоди. На противагу цьому, думка про прощення, якщо і приходить, то не відразу. Чи означає це, що помста – це природна і єдино правильна реакція? Щоб розібратися в цьому, необхідно зрозуміти: до яких результатів призводить помста, а також які плоди великодушності?
Якщо людина вирішить помститися своєму кривднику і згодом здійснить свій план помсти, то до чого цього призведе? Так, звичайно, ворог буде покараний, можливо, принижений або навіть постраждає фізично. Але чи усвідомлює він свою помилку, покається чи в тому, що образив людину, або ж теж захоче помститися? Якщо він вирішить помститися, то якою буде наша реакція? Теж помста?! І так перша помста може породити нескінченну низку актів помсти. Що це буде означати для обох сторін конфлікту? – Біль, страждання, страх, ненависть і втрата спокійного життя. Хтось може подумати, що конфлікт можна припинити, повністю усунувши ворога. Але можуть знайтися ті, хто буде готовий мстити за вбитого. Та й до того ж, вбивство – кримінальний злочин, покарання за яке явно не принесе радості. Отже, шлях помсти призводить тільки до плачевних наслідків, причому для обох сторін. Це глухий кут! Або навіть точніше – прірва!
Може бути проявити великодушність і пробачити кривдника? Чого ж очікувати в такому випадку? Простивши нанесену нам образу, ми в першу чергу допоможемо самим собі. Адже людина, яка живе бажанням помститися, висушує себе зсередини. Він не відчуває радості і спокою, навпаки, він напружений і озлоблений. Це в свою чергу згубно позначається на фізичному та емоційному здоров’я. Той же, хто вирішив великодушно простити і забути про образу, разом з образою скидає важку ношу переживань зі своїх плечей. Він не зациклюється на неприємний епізод свого життя, а продовжує жити і досягати своїх цілей з радісним серцем. І вже точно, той, кого простили, що не буде мстити у відповідь на прощення.
Помста все більше віддаляє людей один від одного. Великодушність, навпаки, здатне зблизити людей. Простивши кривдника, ми, можливо, спонукаємо його покаятися і змінитися в кращу сторону. З ворога він може перетворитися на справжнього друга. Таке придбання буде справжньою перемогою для нас! Цьому будемо раді ми і наш новонабутий друг!
Отже, вибираючи між помстою і великодушністю краще віддати перевагу другому. Хоча це зробити набагато складніше, ніж просто помститися, але в такому випадку ми пожнемо прекрасні плоди. У числі яких внутрішній світ і можливе примирення з кривдником!
Варіант 2
Помста і великодушність – такі різні поняття і в той же час йдуть так близько один з одним. Перед кожним з нас часто стає вибір: пробачити людини або відповісти йому злом на заподіяне зло. Як правило, це щоденні дрібні неприємності: сварка в автобусі або черги в кіно, непорозуміння з батьками та друзями, образа на вчителя за несправедливо поставлену оцінку. І кожен день ми вибираємо як себе вести в таких ситуаціях. Найпростіше відповісти грубим словом, після якого може вибухнути справжня “війна”. А можна посміхнутися, вибачитися або пожартувати і цим погасити тільки починається конфлікт. А адже це теж своєрідні прояви таких почуттів, як помста і великодушність.
Але є і більш страшна помста. Помста, що змушує забути про себе, свого життя, близьких і рідних людей. Ця помста випалює всередині все почуття, не залишаючи місця радості і надії. В цьому випадку нерозуміння чому заподіяв тобі горе людина повинна залишитися безкарним просто зводить з розуму. Хочеться заподіяти кривдникові біль, багаторазово перевершує твою. І це стає єдиною метою в житті. Але, найстрашніше, що така помста не приносить полегшення навіть після свого здійснення. Залишаються тільки почуття спустошеності і розгубленості. Тому що занадто довго людина жила тільки помстою, не звертаючи увагу на все, що відбувається навколо. А після того як помста відбулася мета зникла і стало незрозуміло, як і для чого жити далі.
Тим, хто хоче помститися потрібно пам’ятати, що помста – це двосічна зброя. Вона однаково смертельно ранить і месника, і жертву. Недарма на Сході кажуть: “Збираєшся мстити, готуй одразу дві труни”. І переможців в цій ситуації не буває.
Так чи варто псувати життя і собі і оточуючим людям керуючись цим згубним почуттям? Може бути варто набратися сил і пробачити людини? Так, пробачити по-справжньому і не бажати обидевшему тебе зла – це набагато складніше. Легше піддатися першому пориву заподіяти біль кривдникові, ніж великодушно простити його. Але ж недарма кажуть, що вміння прощати – це доля сильних.
Не можна не погодиться що великодушність, поблажливість, всепрощення далеко не завжди можливі. Такі вчинки як підлість, зрада, вбивство, та й багато іншого пробачити неможливо. І ось тут доводиться робити вибір між почуттям помсти і великодушності. Він завжди дається нелегко і не завжди буває правильним. Але це особистий вибір кожного. Просто роблячи його, ми ніколи не повинні забувати, що, ненавидячи когось, намагаючись його образити і принизити, ми в першу чергу ображаємо і принижуємо самого себе. І ще слід пам’ятати, що всі вчинки в житті повертаються бумерангом. І цей бумеранг буває дуже жорстоким і завжди наздоганяє несподівано.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)