Твір-міркування на тему “Доброта”
Доброта – це душевний якість людини, що полягає в умінні співчувати і проявляти милосердя по відношенню до ближнього. На жаль, в наш жорстокий час доброта часто знецінюється і втрачає вагу. Однак, попри це, рідкісні володарі великого і ніжного серця все ж існують.
Одним з таких людей є Мотрона, головна героїня оповідання А. І. Солженіцина “Матренин двір”. Жінка все життя жила не для себе, а заради інших. Вона завжди ставилася до людей з теплотою, виховала прийомну дочку Кіру, яку самовіддано любила і пожертвувала заради неї всім, що у неї було, залишивши їй велику спадщину, в результаті перевезення якого Мотрона безглуздо і несправедливо гине, так і не пізнавши доброго ставлення до себе. Зовсім не даремно автор хотів назвати свій твір “Не стоїть село без праведника”, адже, дійсно, що б було з людством, якби не було таких жертовних і безкорисливих МАТРА? Відповідь проста: світ канув би в темну безодню зла і безчестя.
Іншим не менш яскравим прикладом щирої доброти і милосердя може стати героїня роману німецького письменника-фронтовика Генріха Белля “Більярд о пів на десяту” Йоганна Фемель. Будучи дружиною впливового німецького архітектора, під час Другої Світової війни вона і її діти отримували від фашистів мед, масло і свіжий хліб, які жінка не їла сама і забороняла їсти хлопцям, віддаючи продукти голодуючим сім’ям. Йоганна вважала, що ні в неї, ні у її дітей не повинно бути привілеїв фашистів, нелюдських і жорстоких по відношенню до всіх, крім їх самих. Саме тому Фемель вибрала шлях зречення і аскези в ім’я добра, справедливості, милосердя та гуманності.
Підсумовуючи вищевикладене, можна прийти до висновку, що доброта – це рідкісне людське якість, на прояв якого здатний далеко не кожен. Але на превелике щастя, завжди будуть існувати люди, що несуть в цей світ світло своєї неосяжної душі, незважаючи на обставини і можливості. Нам варто частіше відкривати двері в своє серце прекрасного, ніжного і світлому і ні за що не забувати про милосердя по відношенню до ближніх, адже світ без нього страшний, жорстокий і холодний.
Варіант 2
Доброта – світле і прекрасне якість. Для кожної людини це поняття означає щось своє. Добрі люди поважають старших і піклуються про них, люблять тварин, допомагають сиротам в дитячих будинках. Доброта породжує щастя і гармонію. Адже для того, щоб бути щасливим в цьому світі, не потрібно володіти якимись незвичайними талантами або мати багато грошей. Досить просто бути толерантною людиною. На мій погляд, щирі люди ніколи не будуть хвалитися своїми добрими вчинками, для них допомогу нужденним – звична справа, що не потрібне нагород і похвал. А той, хто на кожному кроці розповідає про свої подвиги, просто лукавить і намагається підняти репутацію.
Мені здається, що в сучасному світі доброта все більше втрачає свою затребуваність. Через щільний ритму життя і вічної суєти, люди в мегаполісах стали черствими і бездушними. Їх турбують тільки матеріальні цінності і кар’єру. Вони не зглянеться, проходячи повз кошеня, мокрого під дощем, не допоможуть бабусі донести важкий пакет до зупинки, що не погодують птахів взимку.
Тому я люблю приїжджати до бабусі в селище. Там ще залишився добрий і небайдужий народ, від яких віє простотою і щастям. Може бути, вони не мають можливості модно одягатися або подорожувати по світу, але все одно люблять своє життя таким, яким воно є, і роблять добрі справи, допомагають один одному і вручають. Адже в селах люди – як одна велика сім’я, яка не дасть в образу своїх членів. Коли їду додому, я немов заряджаюсь позитивною енергією, хочеться жити, творити добро і радіти кожному дню.
Мені здається, що багато песимістичні люди нещасні, тому що не хочуть ділитися частинкою себе з навколишнім світом. Вони замикаються в своїх комплексах і образи, бачать життя тільки в сірих тонах, зациклюватися тільки на проблемах. Тому і оточення вибирають відповідне – таких же похмурих і холодних людей, нездатних на світлі почуття. Адже ми отримуємо те, на що заслуговуємо. Але вихід є завжди практично з будь-якої ситуації. Досить просто хоч раз зупинитися на мить, подивитися на блакитне небо, на дерева, на маленьких дітей, що грають в пісочниці. Задуматися про те, що навколо цієї щоденної суєти є все, крім доброти і простого людського щастя.
Я дуже рада, що в моєму житті є добрі люди і я б хотіла, щоб вони завжди залишалися такими!
(2 votes, average: 4.00 out of 5)