Твір-міркування “Чи потрібно бути добрим до того, хто тебе образив?”
У житті кожного з нас, так чи інакше, з’являються люди, які нас чимось ображають. Це можуть бути як абсолютно незнайомі люди, наприклад хамувата жінка в черзі в продуктовому магазині, або ж близькі нам люди. Саме друга категорія людей своїми дурними, як нам здається, вчинками, викликає в нас найбільшу гіркоту. Хамку в черзі можна забути, а ось образа на родича чи друга може гризти нас дуже і дуже довгі роки.
Що ж робити в такій ситуації? Якщо образа велика, то, само собою, можна порвати з людиною будь-які контакти і ніколи з ним більше не спілкуватися і виходити на зв’язок. Але ситуації бувають різні, як і люди, і може бути кривдник зовсім не хотів нас чимось роздратувати. Може він, своїми діями або ж словами, навпаки, хотів нам якось допомогти, направити нас на вірний, на його думку, шлях, дати пораду, які ми сприйняли як особисту образу. Або ж це і зовсім була нешкідлива, як думав кривдник, жарт, і нічого в ній жорстокого він не бачив, але ми, через свою гордість, упереджень, або ще якихось чинників, абсолютно втратили розум і затамували на людину гірку образу.
До питання про те, чи потрібно бути добрим з кривдником. Повторюся, ситуації бувають абсолютно різні, і відповісти однозначно на таке серйозне питання не можна. Тут визначальну роль будуть вирішувати життєвий досвід людини, його відносини з образила його особистістю і величезна кількість абсолютно різних за вагою факторів.
Але уявімо собі ситуацію, що називається, в вакуумі. Є Петя, і є Вася. Вони давні друзі. І ось Петя образив Васю. Зовсім по дріб’язкового приводу. Петя, під час гри в футбол, випадково вдарив свого друга м’ячем. І не сказати, що Васі було боляче, але наш юний персонаж образився, але нічого Петі не висловив. Можливо через страх уславитися “скиглієм”, можливо через острах втратити друга, не суть. Образа залишилася. І ось через кілька днів, Вася побачив, як Петя нарвався на хуліганів. Що йому в такій ситуації зробити? Він може сказати собі, мовляв, по-перше хуліганів я і сам боюся, а по-друге це ж той самий чоловік, який вдарив мене не так давно м’ячем і навіть не вибачився. Навіщо мені йому допомагати? Піду-но я краще додому поки хулігани не зловили і мене. Тут ми бачимо негативну ситуацію, і Вася, на думку багатьох, не матиме рації.
Уявімо собі іншу картину, коли Вася все ж набрався сміливості і, згадавши про те, що Петя все ж йому друг, пішов до нього на допомогу. Опустимо подробиці про те, що в кінцевому підсумку зробили хулігани, це в даній ситуації не настільки важливо. Важливим тут є те, що такий вчинок люди сприймуть як абсолютно правильний і єдино вірний. Хлопчик допоміг другові, незважаючи на свою образу. У даній ситуації ми бачимо, що дружба виявилася для Васі сильніше, ніж образа. І Петя, зрозуміло, сприйме такий героїзм свого друга з вдячністю і, швидше за все, вибачиться за свій давній поганий вчинок.
У питанні образи, як і в усьому іншому, не можна розділяти все тільки на чорне і біле. Максималізм тут ні до чого. Потрібно серйозно подумати, а чи настільки серйозна образа, щоб образитися? Чи потрібно мені почати погано ставитися до людини через те, що сталося? І тільки потім, вже добряче все зваживши, відповісти собі на поставлені питання.
Варіант 2
Чи потрібно підставляти другу щоку тому, хто вдарив тебе? Чи потрібно прощати того, хто образив? Ще з давніх часів люди задавалися подібними питаннями, та й зараз кожен з нас у своєму житті постійно стикається з цим.
На мою думку, на злість завжди необхідно відповідати добром. Якщо просто посміхнутися у відповідь на все погане, кривдники зрозуміють: вас не зломити. Така поведінка робить людину мудрою і сильним. Вкрай важливо бути спокійним, зберігати душевну рівновагу і постаратися допомогти людині, який завдав образу. Адже, напевно, люди ображають немає від щасливої і хорошого життя. Можливо, до цього хтось точно також образив їх, і таким способом вони намагаються впоратися з цією образою, зганяючи її на інших. Тільки залишаючись добрим людина може розірвати це замкнене коло.
Якби кожна людина відповідав злом на заподіяне йому зло, в світі б не залишилося абсолютно нічого хорошого. У літературі існує безліч прикладів, що підтверджують подібну позицію. Наприклад, в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” прикладом такого вибачення є поведінка Соні Мармеладової. Кожен день вона змушена терпіти злість і агресію з боку мачухи, але незважаючи на це Соня не ображається на неї. Вона прощає все її вчинки і все також продовжує утримувати свою сім’ю. Через поведінку Соні автор говорить своїм читачам, що потрібно бути добрішими і великодушними по відношенню один до одного.
Ще одним показовим прикладом служить Катерина з п’єси “Гроза” О. М. Островського. У книзі вона описується як спокійна і врівноважена дівчина. Однак, заміжжя прирекло її на постійні нападки з боку свекрухи. Виховання і особисті якості дівчини не дозволили їй грубити і відповідати злом у відповідь. Вона завжди була стримана і терпляча. Таким чином можна побачити, що насправді доброта грає вкрай важливу роль у взаєминах людей і побудові взаєморозуміння між ними.
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що бути добрим по відношенню до того, хто тебе образив – це талант. Це перш за все мудрість, внутрішня сила і стійкість. Тільки залишаючись добрим сам, ти можеш зберегти те хороше, що ще є в світі. Така позиція дозволяє самому зберегти свою душу чистою, не забруднивши її поганими вчинками. Добро завжди породжує добро у відповідь. Можливо, простягнувши руку своєму кривднику, ти допоможеш йому і навіть знайдеш в його особі нового друга.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)