Твір “Громадянське суспільство”

Я люблю починати свої твори і есе з висновків по темі. Тому що мені відразу приходять на розум точні і ємні визначення і висновки. Ось і по темі громадянського суспільства висновки напрошуються відразу. Громадянське суспільство складається з громадян, з людей, які усвідомлюють факт: вони не просто люди, а “гвинтики” державної машини, члени державної системи.

Вони мають в державі права, мають і обов’язки, мають і – о Боже! – відповідальність за свої вчинки і рішення. Про свою відповідальність ці люди пам’ятають завжди, і вона не є для них важким тягарем. Вони знають, що є членами суспільства, в якому інші люди мають з ними точно такі ж рівні права і обов’язки. Де ніхто апріорі не краще і не гірше за інших, кожен має право на власну гідність і на нормальне ставлення до себе.

Суспільство ж, яке не назвеш цивільним і правовим, живе інакше, за іншими принципами. Тут не пам’ятають про борг, а більше живуть за принципом “хочу”. Тут хтось цілком звично вважає, що має більше прав і привілеїв, ніж інші, і може ущемити права “нижчих”. Причина? Причиною тут вважається сама ідентифікація когось як “нижчого”, також “право сильного”, чия-небудь беззахисність і слабкість. Особливість непривілейованих класів, що вони самі вважають своє приниження нормальним явищем і ні свою гідність не відстоюють, і чуже також не дотримуються. Тобто в НЕ громадянське суспільство слабке, як то кажуть ще в Біблії, пригнічений максимально сильно і “останнім у нього відбереться”.

Чи можна мою країну вважати громадянським суспільством? А от самі і вирішуйте, мої читачі. Скільки наших співгромадян пам’ятає про права інших людей і поважає їх? Скільки з них відстоюють свої права? Відсотків сорок? П’ятдесят? Тридцять? Скільки не суне хабарів, не робить правопорушень і не творить собі кумирів з політиків, обраних “слуг народу”? …


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір “Громадянське суспільство”