Твір “Черепаха – мій чотириногий друг”

Мій улюбленець – черепаха, точніше, черепах! Звичайно, я вважаю, що це може бути тільки хлопчик. Назвав я його Лео. Купую йому спеціальний корм, Мар виріс вже в два рази. Кажуть, що маленькі черепахи – травоїдні, а великі – хижаки. Я вже давав йому сиру курятину, але поки, напевно, рано йому – воліє яблука і морква.

Мама вважає, що це дівчинка. Вона любить прикрасити її бантиками і фотографувати. Бідний Мар, але він героїчно терпить! Може бути, душа війна переселилася в нього, якщо таке буває. Нам його підкинули… Тобто там була така цікава історія: у мами на роботі (в офісі) був сусід. Він тримав у своєму маленькому офісі черепаху. Вона жила у нього в акваріумі. Доглядав за нею він не дуже добре. Йдучи на вихідні, наприклад, не міняв їй воду, хоча це треба було робити кожен день.

І просто він там два дні на самоті сиділа… На новорічні свята він попросив маму взяти черепаху собі, типу йому потрібно кудись виїхати. Після святкового тижня виявилося, що господар черепахи звільнився і кудись поїхав. Так вона до нас додому і потрапила. Що з нею робити було? Хоча мама могла залишити її на роботі, але я упросив забрати. Мені черепашка завжди подобалася. Тепер він живе у великій коробці, плаває в акваріумі, загоряє під спеціальною лампою. Але насправді, він – ніндзя. Він постійно тренується.

Навіть в склянці пластиковому, який я йому поклав, крутиться. І ще він постійно намагається втекти з коробки. Там високі бортики, але він підкочує стакан, забирається, хапається, підтягується… Дивовижна черепаха – справжній боєць! Я навіть відео його героїчних спроб робив на телефон. Загалом, я Мара не просто люблю, а поважаю. Я дуже радий, що він у нас виявився. Скоро він стане величезною бойової черепахою, знаменитої своїми трюками на весь світ. І ще мама каже, що він буде жити ще у моїх онуків – черепахи живуть дуже довго.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Твір “Черепаха – мій чотириногий друг”