Твір “Байдужість – це душевна підлість”

Як часто людина, не бажаючи обтяжувати себе зайвими турботами, відмахується від того, хто потребує його підтримки. Здавалося б, він не зробив нічого поганого, але насправді це не так. Часом відсутність співчутливого погляду і доброго слова позбавляє зневірилася віри в майбутнє. Це безвір’я може виявитися визначальним у його подальшій долі, однак вона може бути байдужа оточуючим. Так чи вправі ми назвати це байдужість підлістю?

Багато письменників визнали за необхідне привернути увагу до питання про брак чуйності, властивої суспільству. Згадаймо роман-епопею Льва Миколайовича Толстого “Війна і мир”. Князь Андрій Болконський недавно одружився. Його дружина – повна протилежність йому за характером і життєвим поглядам. У молодій сім’ї панує нерозуміння і холодність. Ліза мріє про веселе життя в Петербурзі, а Болконського займають думки про військову славу. Він відвіз вагітну дружину до батька в село, а сам приєднується до російської армії. Андрія не турбує самотність маленької княгині, як і ті випробування, які випадуть на її частку в найближчому майбутньому. Лише опинившись у ліжку Лізи в її передсмертну хвилину, він розуміє, як жорстоко обійшовся з нею, не проявивши досить турботи і любові. Муки сумління ще довго долали князя, і він уже, звичайно, вважав свою байдужість підлістю.

В оповіданні Л. М. Андрєєва “Кусака” дачники знаходять кинуту собаку. Вони пестять і підгодовують її. Поступово вона звикає до них і готова забути колишнє жорстоке поводження і віддано служити доброї сім’ї, стати другом їхньої дочки. Проходять теплі весняні та літні дні, настає осінь, Леля і її батьки збираються повертатися в місто. Собаку їм там тримати ніде, і вони залишають її на дачі, на сваволю долі. Їх не можна звинуватити в злобі або ненависті по відношенню до тварини, вони просто забувають її. Страждання собаки, її печаль не чіпали їх. Що з нею буде далі, ми не знаємо, але все ж вважаємо, що знову обманювати її ласкою і кинути – душевна підлість людини.

У висновку хотілося б відповісти на поставлене запитання і сказати, що байдужість в повній мірі можна назвати душевної підлістю, так як завжди в більшій мірі від нього страждають оточуючі, і часом шкоду, завдану їм, незворотній. Не завжди проявив холодність наздоганяє усвідомлення того, наскільки мерзенними виявилися наслідки його вчинку, але і безкарним байдужість теж не залишається.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Твір “Байдужість – це душевна підлість”