Тундра й арктичні пустелі

У приполярних холодних кліматичних поясах, для яких характерна тривала зима з низькими температурами, полярною ніччю, сильними вітрами та коротким літом з цілодобовим сонячним освітленням, промені якого падають під низьким кутом і не особливо нагрівають поверхню Землі, виділяють два біоми – тундри й арктичних пустель.

Тундра. Ареал тундри займає великі євразійські й північноамериканські простори, охоплюючи чимало островів Північного льодовитого океану. Зважаючи на вічну мерзлоту та коротке прохолодне літо, низькі температури і сильні вітри, тут намає деревної рослинності. Опадів випадає небагато (200-400 мм в рік), але в умовах низького випаровування простежується висока вологість повітря. Негативний вплив на живі організми мають значні коливання температури повітря. У всі місяці вегетаційного періоду, який триває всього 80-100 днів, можуть бути від’ємні температури. Сніговий покрив лежить 200-280 днів у році, а його товщина коливається від 20 до 50 см. А з огляду на низькі температури і короткий вегетаційний період процеси хімічного вивітрювання гірських порід сповільнені, що спричинило слабкий розвиток грунтового покриву.

Потужність грунтового профілю коливається від 10 до 30 см. Вміст поживних речовин у таких грунтах мінімальний внаслідок сповільнених процесів мінералізації і слабкого розвитку мікроорганізмів. Найбільше в тундрі поширені полігональні (характеризуються мережами тріщин або каміння – полігонами), болотними та підзолисто-глейовими грунтами. Серед болотних грунтів виділяють торфово-глейові, дерново-глейові та торфові.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Тундра й арктичні пустелі