Тумас Транстремер: чи можливий свіжий погляд на реальність – БІБЛІОТЕКИ – ЦЕ СВОБОДА – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ
Якщо вважати постмодернізм певним підсумком усієї світової літературно-художньої еволюції, то взірцевим постмодерністом можна назвати шведського поета Тумаса Йосту Транстремера (1931-2015).
Його творчий доробок надзвичайно різноманітний за формами й жанрами. Маємо на увазі не переклади (Транстремер і перекладав, і писав прозу), а використання традиційної форми для цілком оригінального ліричного висловлювання. Ось, наприклад, так звана сапфічна строфа, що за звучанням повторює вірші знаменитої давньогрецької поетеси Сапфо:
1 Улітку 1942 р. зимовий велотрек – критий павільйон неподалік Ейфелевої вежі – перетворився на тимчасову в’язницю для євреїв, зігнаних з усього міста. Із цього велотреку їх відправляли до німецьких концентраційних таборів.
На середині життя смерть приходить знімати мірку з людини.
Візит цей забувається, життя триває.
Стрій шиється в тиші.
(Переклад Л. Грицюка)
А це алкеєва строфа – тобто вірш, який за звучанням схожий на поезії сучасника Сапфо Алкея.
Утікаю до тих самих місць і слів.
З моря – холодний бриз, дракон крижаний,
Карк мені лиже, сонце – пече.
Перевіз полум’ям зимним горить.
(Переклад Л. Грицюка)
А ще – поезія у формі японського хоку:
Сонце заходить.
Наші тіні – велетні.
Скоро тінь – усе.
(Переклад Л. Грицюка)
Отже, якщо постмодернізм – це підсумок, то в нашу добу постмодернізму (чи то “постпостмодернізму”) саме такі поети, як Транстремер, гідні найбільшої хвали й найвищої літературної нагороди. До речі, 2011 р. поет отримав Нобелівську премію. А формулювання Нобелівського комітету було таким: “За стислі та пронизливі образи, які дали читачам свіжий погляд на реальність”.
Свіжий погляд на реальність? У застарілих, класичних формах? Але ж іще від часів Бодлера вважається, що новий погляд обов’язково вимагає нових форм – хіба не так? Спробуймо з’ясувати.
Фотопортрет Т. Транстремера. 2014 р.
Т. Транстремер отримує Нобелівську премію. Фото 2011 р.
Український погляд
В Україні Транстремер доволі відомий і ще до того, як став Нобелівським лауреатом, мав тут своїх щирих прихильників. Наприклад, молода львівська поетеса Юлія-Ванда Мусаковська мало не з ранньої юності працює над перекладами Транстремерових віршів, навіть шведську
За цей час грунтовно вивчила. Отже, на думку принаймні деяких представників української молоді, проблеми сьогодення, яких торкається шведський лірик, такі актуальні, а образ сучасної людини в його віршах такий цікавий, що варто донести їх до співвітчизників.
У чому ж полягає актуальність? Чому цікаво? Якщо прочитати твори, які переклала Мусаковська, то можна сказати так: творчість Транстремера повертає нас до самих себе. Адже чимало наших сучасників живуть ніби уві сні – у штучному сні завчених чужих думок, офісного напівіснування, у нереальному світі соціальних мереж. Та зненацька…
…мандрівник зустрічає старий великий дуб, який – мов скам’янілий лось, із кроною завширшки з милю, перед чорно-зеленою фортецею вересневого моря.
Північний шторм. Це в той час, коли зріють грона горобини. Пробудженому в пітьмі чується, як сузір’я б’ють копитами у своїх стійлах високо над деревами.
(Переклад Ю.-В. Мусаковської)
Пробудженому в пітьмі, виявляється, зовсім не страшно жити, нехай там і штормить, і сніжить. Аби не спати штучним сном! Справді жити! Справді кохати!
І тоді все буде до-мажор!
До-мажор
Коли він ішов по вулиці після побачення,
Сніг кружляв у повітрі.
Зима прийшла, поки вони кохалися.
Ніч світилася білим.
Від радості він ішов швидко.
Ціле місто схилялося перед ним.
Усмішки перехожих –
Всі посміхалися за піднятими комірами.
Було так вільно!
І всі знаки питання почали співати про присутність Бога.
Так він думав.
Музика звільнилась
І вийшла у шалений снігопад
Довгими кроками.
Все було на шляху до ноти “до”.
Тремтячий компас вказував на “до”.
Година понад стражданнями.
Було так легко!
Всі посміхалися за піднятими комірами.
(Переклад Ю.-В. Мусаковської)
Отже, є люди, які живуть не в “піратській версії” реальності, яку більшість вважає реальним життям, а в тій, що позначена “копірайтами”
Всієї культури людства. Це і є справжнє життя, адже музика звучить там чисто, а великий Шуберт – її камертон:
У вечірній темряві десь поблизу Нью-Йорка є точка, з якої можна одним поглядом охопити домівку восьми мільйонів людей. Велике місто вдалечі – це довгий мерехтливий замет, спіральна галактика збоку.
Всередині галактики над мийкою запускають горнята для кави, вітрини жебрають у перехожих, у натовпу черевиків, які не лишають слідів. Повзучі пожежні драбини, двері ліфтів, які ковзають і зачиняються, за дверима із поліцейськими замками – постійне хвилювання голосів. Утрамбовані тіла дрімають у вагонах метро, у катакомбах, які біжать уперед.
Я також знаю – без усієї статистики, – що саме зараз там, у кімнаті, далеко
Грає Шуберт і для когось ці звуки реальніші за все те інше.
(Переклад Ю.-В. Мусаковської)
Перевірте себе
1. У якому році і з яким формулюванням Т. Транстремера було нагороджено Нобелівською премією? Чому згадане формулювання видається парадоксальним?
2. Запишіть у таблицю приклади явищ, віддзеркалених в усіх наведених вище віршах Транстремера.
Явища природи | Вічні цінності | Сучасна цивілізація |
3. За допомогою записів у таблиці обгрунтуйте або спростуйте думку про те, що творчість Транстремера – це “свіжий погляд на реальність”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)