ТРУДНІША ГРА – БОГДАН РУБЧАК

Відношень дивних я знавець тонкий –

Монаших шпетних змов у срібних горах

І слів, що ти проговорила вчора,

Кладучи на полицю тарілки.

Двозначний погляд, стримано палкий,

Твоя хода, увивиста і скора,

Навіяли якісь рядки з Тагора

Та дервішів-вітрів в’юнкі танки.

Що за метафори! Мені пора б

З Тагорами пустити їх на вітер,

Бо ігор цих не майстер я, а раб.

Переді мною ж найтрудніша гра :

Так як плекати чи топтати квіти –

Усю тебе звичайно зрозуміти.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

ТРУДНІША ГРА – БОГДАН РУБЧАК