ТРИ ПЕРСТЕНІ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ

Related posts:

1. Короткий переказ – Зелена Євангелія – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Весна – неначе карусель, На каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, І місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі Слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, Землі стобарвній, наче сон цей! Коментар Вірш “Зелена Євангелія” – це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі […]...
2. Зелена Євангелія – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено Весна – неначе карусель, На каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, І місяць, мов тюльпан, червоний. Зверніть увагу на римування другого і четвертого рядків, що будується на грі слів “сонце” та “сон цей”: Стіл ясеновий, на столі Слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, Землі стобарвній, наче сон цей! Вірш “Зелена […]...
3. Короткий переказ – Весна – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось […]...
4. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ВЕСНА Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, На […]...
5. ПІСНЯ ПРО НЕЗНИЩЕННІСТЬ МАТЕРІЇ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Забрівши у хащі, закутаний у вітер, Накритий небом і обмотаний піснями Лежу, мов мудрий ліс, під папороті квітом І стигну, і холону, й твердну в білий камінь. Рослинних рік підноситься зелена повінь, Годин, комет і листя безперервний лопіт. Заллє мене потоп, розчавить білим сонцем, І тіло стане вуглем, з пісні буде попіл. Прокотяться, як лява, […]...
6. АПОКАЛІПСИС – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети Тяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюрем І в’язнів по ночах відвідують коханки і комети, І місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром. Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво. На зорях, мов на стінах, цвіль, черва, зелінка й вогкість Обличчя в’язнів миє місяць синім і холодним сяйвом Аж […]...
7. Мій улюблений український поет Богдан-Ігор Антонич – 11 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Богдан-Ігор Антонич являється унікальним в українській поезії. Народився він на Лемківщині в селі Новиці і до гімназії говорив на своєрідному Лемківському діалекті. У гімназію вступив польську, тому що української поблизу не було, і вчився на польській мові. А в сімнадцять років уступив до Львівського університету вивчати слов’янську філологію і тільки тоді оволодів українською мовою. От […]...
8. Богдан-Ігор Антонич – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Його батько – сільський священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина. Дитячі роки Антонича припали на час Першої світової війни, коли його батьки були […]...
9. ЗОЛОТОМОРЕ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють. Струни світла Поторгані. Приїхали посли з золотоморя. Квартет долонь – два спутані акорди. Мряки мітли. В червоний ягід дощ в’їжджає білий кінь. Про зорі Мовлять посли, та їхня мова нам незрозуміла. Колись давно співала неня про золотоморе, Підводне царство, де ночує сонце в білих віллах У зливі світла. Їде […]...
10. Ротації – Богдан-Ігор Антонич Біжать алеї звуків, саджених у гами. Мов на акорд, упав поверх на поверх. Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір Від берега по берег, тінь вінків дубових. Мусує день, мов склянка золотого чаю, Прочищена блакить, ввиш мряки шумовиння. Йдуть люди жовтих міст, і їхні очі сяють, Хоч смуток вглиб ховають, мов гірке насіння. Церкви, цукерні, біржі […]...
11. Знак лева – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Умерлих квітів царство – спить пустиня В піску сорочці золото-червоній. Малюк осот – рослинне чортовиння, Екстазу сонця й блискавок погоні. Живі свічки понад землі труною, Жорсткий бур’ян нараз кущем горючим. Немов кущі розхилені рукою, Розхиляться бездонні віри кручі. І бачиш вічність – небо опалеве І шум червоних полум’я потоків. З-за гір століть веде сузір’я Лева, […]...
12. НАЦІОНАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (Спроба ідеалістичної системи мистецтва) ЩО ТАКЕ МИСТЕЦТВО? Почнім від цього примітивного питання. Стільки разів повторюємо слова: мистецтво, мистець, мистецький, які мали вже час витертися, вигладитися в наших устах, наче камінчики у воді, вилиняти зі змісту, мов сукно з барви. З причини частого вживання стали вони такими близькими і знайомими, що не вважаємо за потрібне призадуматися […]...
13. ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ І день і вік однаково минають. Не задержать Нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, І перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа, Час виростає й меж не має й нас німить. Так на минулого й майбутнього раменах Повішено, мов плахту, долю нашу. Ми – ланцюга поодинокі звена, Ми – відтинок […]...
14. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (1909-1937) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Богдан-Ігор Антонич народився на Лемківщині 5 жовтня 1909 року в родині священика. Його рідне село Новиця нині розташоване на території Польщі. Ось як він згадував про своє дитинство і про те, що стало поштовхом до творчості: “Малим хлопчиком вибіг я у темну ніч, оточену мороком холодних мовчазних лісів, і з острахом підвів […]...
15. Богдан-Ігор Антонич – поет гармонії 30-ті pp. XX ст., на які припадає творче життя самобутнього талановитого поета Богдана-Ігора Антонича, були періодом великого пожвавлення в західноукраїнській літературі. Настрій новаторських шукань у сфері мистецтва слова стимулювали мистецькі експерименти львівських художників, зокрема членів АНУМ – Асоціації незалежних українських митців, до якої належав і сам Антонич. Антонич був одним з нечисленних, а у своєму […]...
16. ЗНО – Богдан-Ігор Антонич – Література XX ст Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Нині – територія Польщі. У 1928р. Богдан-Ігор поступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю “слов’янська філологія”. Паралельно із загальними філологічними студіями й поетичною творчістю Антонич багато уваги […]...
17. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ. РІЗДВО – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Богдан-Ігор Васильович Антонич (5 жовтня 1909 р., с. Новиця – 6 липня 1937 р., Львів) – поет і прозаїк, перекладач, літературознавець. ! Лірика Б.-І. Антонича філософська, мотиви космічні, релігійні, прослідковується відгомін лемківського фольклору, зустрічається язичницька символіка. – Філософський Вірш “Різдво” (1934 р., збірка “Три перстені”; модернізм, течії – символізм, авангардизм, міфологізм) – написаний в […]...
18. Тема 32. Богдан-Ігор Антонич – Література XX ст Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Нині – територія Польщі. У 1928р. Богдан-Ігор поступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю “слов’янська філологія”. Паралельно із загальними філологічними студіями й поетичною творчістю Антонич багато уваги […]...
19. Богдан-Ігор Антонич – співець української природи – твір з української літератури Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв’язків. Він пропонує читати велику книгу природи, бо саме в ній можна знайти відповідь на загадку нашого буття. Поет щодня радів сонцю, тішився деревами, дивувався красі квітки чи листка. Захоплено писав він про карпатську природу і лемківські села, вважаючи людину невід’ємною часткою навколишнього […]...
20. Скорочено – ДОРОГИ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – 11 КЛАС Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із криниці (дороги, […]...
21. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ЄДНІСТЬ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ, ЗВ’ЯЗОК МІЖ СТАНОМ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ ТА ДОВКІЛЛЯМ “Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко…” Але для того щоб написати ці рядки, вій мусив стати людиною. Постать Антонича, нехтувана за радянських часів, набуває все більшого значення в умовах української державності й свободи. Безперечно, це один з українських поетичних геніїв XX ст. Його метафори ведуть до […]...
22. Короткий переказ – Автопортрет – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ “Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”. “Я – закоханий в житті поганин”. З першої книжки “Привітання життя” Червоні клени й клени срібні, Над кленами весна і вітер. Дочасності красо незглибна, Невже ж тобою не п’яніти? Я, сонцеві життя продавши За сто червінців божевілля, Захоплений поганин завжди, Поет весняного похмілля. Коментар […]...
23. Короткий переказ – Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із […]...
24. Микола Хвильовий. Юрій Яновський. Володимир Сосюра. Валер’ян Підмогильний. Остап Вишня. Микола Куліш. Богдан-Ігор Антонич ПРОГРАМА Микола Хвильовий. “Я (Романтика)” Юрій Яновський. “Дитинство” Володимир Сосюра. “Любіть Україну” Валер’ян Підмогильний. “Місто” Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Сом” Микола Куліш. “Мина Мазайло” Богдан-Ігор Антонич. “Різдво” Опорні поняття Імпресіонізм Засоби гумору Роман у новелах Усмішка Урбаністичний роман Метафоричність лірики Драматичний твір Псевдонім Політична комедія МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і усіх нас хвилює, […]...
25. Автопортрет – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено “Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”. “Я – закоханий в житті поганин”. “Привітання життя”. З першої книжки “Привітання життя” Червоні клени й клени срібні, Над кленами весна і вітер. Дочасності красо незглибна, Невже ж тобою не п’яніти? Привертають увагу масштабні метафоричні образи наступної строфи, вжиті у відокремленій обставині способу дії: Я, сонцеві […]...
26. Різдво – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у сніговій завії Крутиться […]...
27. Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – скорочено Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Автор використав державну кольорову символіку, втілену в образах неба і пшениці, щоб вказати на країну, простори якої він описує: Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. […]...
28. Скорочено – ВЕСНА – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН – 5 КЛАС В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі Плямами багрів Трояндять зломи пошарпаних нам персами землі примар Сонце в хомуті блідих брудних хмар Тягне перед собою плуги вкруг За плугом плуг Повз гори повз луг За скибами скиби І борозди і рови Труться об землю триби Сонця о чоло як в крови А як робітник […]...
29. Музика – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Раптом та ніч, уповання довгого трунок, Задихаюсь і рвусь, як натягнений смик В павутинні панчіх ноги твої, як струни, В білім футлярі скрипка, яка не спить. Спраглі ми вперше музики одкровення, Лише зачувши їдкий солов’я камертон. Шаленіє тройзілля, труйзілля по наших венах, А в чорнозіллі цноти червцю вибухає бутон. Озиваєшся, скрипко, тіла свого повноліттям, У […]...
30. Моя ж душа – як струна тая – ЛЕПКИЙ БОГДАН Моя ж душа – як струна тая, Багата на всілякі тони, На ній і коломийка грає, І похоронні дзвонять дзвони. Мені байдужні всі правила, Всі штучні строфи, ритми, рими, Всі поетичні мотовила, Покриті пасмами скрутними. Я пишу те, що чую, бачу, Що в серце або в мозок впало, Часом сміюсь, часом заплачу, Сміху немного, сліз […]...
31. ДЕКІЛЬКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ – БОГДАН РУБЧАК Тчуть осокори На верстатах галуззя: Вечірній обрій. * Тіло красуні Під хтивими пальцями: Місяць і річка. * В неводах зливи Щось срібно тріпочеться: Риба ліхтарні. * Тоненький пензель Світи на склі малює: Тополя й обрій. * Весінні птиці Гаї зіниць розбудять: Перше кохання. * Серпневі пальці На литих скрипках грають: Так зріють груші. * У […]...
32. НЕВІДОМІ ІМЕНА XX ст.(Олег Зуєвський, Віра Вовк, Богдан Бойчук, Емма Андієвська, Юрій Тарнавський, Євген Маланюк, Богдан Рубчак та ін.) Ми знову є. Ми – Пізні. Найпізніші. Що наросли з худеньких матерів В саду порубанім. М. Вінграновський У розмовах про українську поезію нерідко можна чути означення: третя хвиля. Це означення пов’язане з розвитком української поезії XX століття, конкретніше – з 20-ми та 60-ми рр., які, давши вельми чутний сплеск мистецьких пошуків, кожного разу змінювалися брутальним […]...
33. Особливості імпресіонізму у збірці “Три перстені” Богдана-Ігоря Антонича та “Перші пісні” Федеріко Гарсія Лорки – Українська література – шкільна програма 12 класів Імпресіонізм як творчий метод, як одна із основних і перших течій модернізму однозначно мав один із найсильніших впливів на розвиток поетичної традиції ХХ століття. Ця течія, як відомо, найбільше проявила себе не в літературі, а у інших видах мистецтва – малярстві, музиці, скульптурі. Напрям основним завданням вважав ушляхетнене, витончене відтворення особистісних вражень та спостережень, мінливих […]...
34. ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ – Василь Пачовський Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині; Пишуть сумні вісти – будеш, сину, сам… Мамо моя хвора, руку дай дитині, Мамо, тії дзвони на добраніч нам! Мамо моя, мамо, слухай мого серця: Хоч я так далеко, чуєш добре там – Болить мене дуже в грудях край реберця… Мамо, тії дзвони на добраніч нам! Не журися, мамо,- […]...
35. ЦИКЛ “ЯВЛЕНІ ПИСЬМЕНА” – ІГОР КАЛИНЕЦЬ Різати по церковних стінах Все одно мертвих у гробі совлачати Церковна татьба єсть. (За церковними уставами Володимира Святославича і Володимира Всеволодовича) Ч. 109* В янгольськім сонмі У тим’яновім кадилі У золотій чаші “не в и д е х тебе” В Оранті смальту У фресках мальовидла У склепінні камінь У Софії мудрість Але Не видех тебе […]...
36. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Тихесенький вечір На землю спадає, І сонце сідає В темнесенький гай. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Світи ще годину, Бо рано ще спати, Милуй нас, як мати, Теплом обгортай! Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Без тебе так страшно І темно надворі, […]...
37. Богдан Лепкий – пристрасний співець подільського краю Богдан Лепкий. Це відновлене ім’я у нашій літературі. Твори Богдана Лепкого довго були заборонені на Батьківщині. І тільки в наш час, коли Україна стала вільною і незалежною, твори письменника зазвучали на повний голос і на його Батьківщині. І вже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Богдан Лепкий – видатна постать в українській […]...
38. ДВІ ПІСНІ – БОГДАН БОЙЧУК I Я бачу все : Час зморшками обличчя зриє, А теплі коси Вкриє іней Незчисленних зим. Я бачу… Висохлі уста, Як листя, шелестітимуть Незрозуміло. В очах – не ласка, Тільки біль. Я бачу і люблю. II Присіла, Розклавши коліна. Взяла у долоні Вагітність Спроквола лягла. В утробі Тремтіла дитина, По ній Розлилася Млость. І взнали […]...
39. ТРУДНІША ГРА – БОГДАН РУБЧАК Відношень дивних я знавець тонкий – Монаших шпетних змов у срібних горах І слів, що ти проговорила вчора, Кладучи на полицю тарілки. Двозначний погляд, стримано палкий, Твоя хода, увивиста і скора, Навіяли якісь рядки з Тагора Та дервішів-вітрів в’юнкі танки. Що за метафори! Мені пора б З Тагорами пустити їх на вітер, Бо ігор цих […]...
40. ВОЛОСИНКА – ІГОР РОСОХОВАТСЬКИЙ ВОЛОСИНКА Оповідання Віктор прокинувся від якогось неприємного відчуття. Ліг на спину, перевернувся на другий бік. Відчуття дискомфорту не зникло, навпаки – посилилося. Розплющив очі, й погляд, ковзнувши по важкому багету, втупився у портрет білявого чоловіка у військовому. Ніс із ледь помітною горбинкою, гордо підведене енергійне підборіддя з ямочкою. Світлі очі дивилися дружньо й немов питали: […]...