Травна система тварин
У кишковопорожнинних вся травна порожнина є, власне, порожниною первинної кишки (ентодерма), вона сліпо замкнута і неперетравлені залишки викидаються через рот. У плоских хробаків (за винятком стрічкових, у яких травна система відсутня) кишка теж сліпо замкнута, але у них з’являється потужна ектодермальна глотка (передня кишка). У пемертін і круглих хробаків виникає задній отвір і ектодермальна задня кишка, тобто кишківник стає наскрізним.
Таким чином, травний тракт складається з:
- Передньої; Середньої; Задньої кишок.
У межах цієї травної трубки відбувається подальша дифференціація. Так, у кільчастих хробаків, членистоногих, молюсків виникає глотка, стравохід, який може розширюватися в зоб, шлунок. Для перетирання їжі в глотці формуються спеціальні вирости (зуби полихет, радула молюсків); спеціалізовані кінцівки членистоногих також беруть участь в подрібненні їжі і доставці її до рота. У високоорганізованих безхребетних (членистоногі, молюски) з’являються слинні залози і печінка. За способом добування їжі безхребетних (за винятком паразитів) можна розділити на:
- Хижаків; Фільтраторів; Детритофагів; Рослиноїдних.
У хребетних травний тракт диференціюється на кілька відділів, які розрізняються як морфологічно, так і функціонально.
Рот хребетних зазвичай розташовується на передньому кінці тіла або зрушений на черевну сторону. Ротовий отвір обмежений губами, які зазвичай є нерухомими, і тільки у ссавців з розвитком мускулатури вони стають м’ясистими і рухливими. У хребетних краї рота, а нерідко й внутрішня частина ротової порожнини забезпечені зубами, зазвичай конічної форми. Зуби спочатку (риби) служили для утримання в роті захопленої здобичі, а у вищих хребетних служать ще й для роздрібнення їжі.
У сучасних птахів зуби скорочені. На дні ротової порожнини мається язик. У риб в язиці немає мускулатури, а у наземних хребетних вона з’являється. У рот відкриваються слинні залози (у риб і водних амфібій їх немає), які спочатку служили для змочування Їжі, а у ссавців слина містить ферменти, що розщеплюють вуглеводи: птіалін і мальтазу.
Ділянка травного тракту між ротовою порожниною і стравоходом називається глоткою. В області глотки розвивається зябровий апарат (риби), а у вищих хребетних залози внутрішньої секреції – щитовидна і зобна. У наземних хребетних в області глотки відбувається поєднання двох шляхів – травного і дихального, які потім розділяються.
Гортань відкривається в задній кінець глотки, а попереду від неї відкриваються отвори євстахієвих труб. Стравохід слідує за глоткою і служить для проведення їжі. У його стінках немає травних залоз. У більшості птахів стравохід утворює помітне розширення – зоб, рясно забезпечений залозами, секрет яких служить для набухання їжі та її часткового перетравлювання.
Шлунок являє собою розширений відділ кишки і служить для перетравлення їжі. Стінка його вистелена слизовою оболонкою із сіткоподібним розташуванням складок і характеризується розвитком і диференціацією залоз. Кишківник весь вистелений слизовою оболонкою з одношаровим епітелієм, що містить безліч залізистих клітин. У цьому відділі, так само як і в шлунку, відбувається хімічна обробка їжі ферментами, тобто перетравлення, і крім того, всмоктування їжі.
У кишківник впадають протоки печінки. Печінка – це залоза, що поєднує кілька абсолютно різних функцій. Вона виділяє жовч, яка нейтралізує кислу реакцію їжі, що потрапляє в кишку з шлунку, а крім того, емульгує жири, активує ліпазу і таким чином сприяє перетравленню жирів. Печінка виконує бар’єрну функцію:
- Нейтралізуючи шкідливі речовини (зокрема, важкі метали) і хвороботворні організми; Нейтралізує продукти обміну, утворюючи сечовину і сечову кислоту.
Печінка виконує запасаючу функцію – в ній накопичується глікоген. До травних залоз також відноситься підшлункова залоза – вона виробляє ферменти, що розщеплюють білки і вуглеводи.
У риб з кишківника утворюється Плавальний міхур, який служить гідростатичним органом.