ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ – Антон Павлович Чехов (1860 -1904) – ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ – ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА

На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два приятеля: один товстий, другий тонкий. Товстий щойно пообідав на вокзалі, і його губи в маслі лисніли, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом1 і флер-д’‎оранжем2. А тонкий щойно зійшов з вагона і був нав’‎ючений чемоданами та картонками. Пахло від нього шинкою і кофейною гущею. 3-за його спини визирала худенька жінка з довгим підборіддям – його дружина, і високий гімназист з примруженим оком – його син.

– Порфирій! – вигукнув товстий, угледівши тонкого. – Чи ти це? Голубчику мій! Скільки зим, скільки літ!

– Матінко!- здивувався тонкий.- Миша! Друг дитинства! Звідки ти взявся?

Приятелі тричі поцілувалися і дивилися один на одного очима, повними сліз. Обидва були приємно здивовані.

1 Херес – іспанське вино.

2 Флерд’‎оранж – квіти, одеколон.

– Любий мій! – почав тонкий після поцілунків. – От не чекав! От сюрприз! Ну, та глянь же на мене гарненько! Такий же красунь, як і був! Такий же душечка і чепурун! Ах, ти Господи! Ну, що ж ти! Багатий? Одружений? Я вже одружений, як бачиш. Це ось моя дружина, Луїза, уроджена Ванценбах… лютеранка… А це син мій Нафанаїл, учень третього класу. Це, Нафаня, друг мого дитинства! В гімназії разом учились!

Нафанаїл трохи подумав і зняв шапку.

– В гімназії разом учились! – продовжував тонкий. – Пам’‎ятаєш, як тебе дражнили? Тебе дражнили Геростратом1 за те, що ти казенну книжку цигаркою пропалив, а мене Ефіальтом2 за те, що я ябедничати любив. Хо-хо… Дітьми були! Не бійся, Нафаня! Підійди до нього ближче… А це моя дружина, уроджена Ванценбах… лютеранка…

Нафанаїл трохи подумав і сховався за батькову спину.

– Ну, як живеш, друже? – спитав товстий, захоплено дивлячись на друга. – Служиш де? Дослужився?

– Служу, милий мій! Колезьким асесором3 уже другий рік і Станіслава4 маю. Платня погана… ну, та бог з нею! Дружина уроки музики дає, я портсигари приватно з дерева роблю. Чудові портсигари! По карбованцю за штуку продаю. Якщо ж хто бере десять штук і більше, тому, розумієш, знижка. Перебиваємось сяк-так. Служив, знаєш, у департаменті5, а тепер сюди перевели столоначальником6 по тому ж відомству… Тут буду служити. Ну, а ти як? Либонь уже статський?7 Га?

– Ні, голубе мій, бери вище, – сказав товстий. – Я вже до таємного8 дослужився… Дві звізди маю.

1 Герострат – грек, який закарбував своє ім’‎я в історії тим, що спалив одне із семи див світу – храм Артеміди в місті Ефесі.

2 Ефіальт – політичний діяч у давніх Афінах, здійснив у 462 р. до н. е. реформу, що обмежила функції ареопагу – органу влади, на який опиралася аристократія.

3 Колезький асесор – чин 8-го класу, один з нижчих чинів у царській Росії (всіх чинів – 14).

4 Станіслав – орден у царській Росії.

5 Департамент – у царській Росії відділ міністерства або іншої установи.

6 Столоначальник – у царській Росії особа, що належала до нижчих чинів.

7 Статський радник – у царській Росії чин 5-го класу.

8 Таємний радник – у царській Росії чин 3-го класу. Особи, що мали цей чин, займали вищі державні посади.

Тонкий раптом зблід, скам’‎янів, але скоро обличчя його покривилося в усі сторони широчезною посмішкою: здавалося, що від обличчя і очей його посипались іскри. Сам він зіщулився, згорбився, звузився… його чемодани, клунки, і картонки стиснулись, поморщились… Довге підборіддя дружини стало ще довшим; Нафанаїл витягся струнко і застебнув усі гудзики свого мундира…

– Я, ваше превосходительство… Дуже приємно! Друг, можна сказати, дитинства і раптом вийшли в такі вельможі! Хи-хи.

– Ну, годі! – поморщився товстий. – Навіщо цей тон? Ми з тобою друзі дитинства – і до чого тут це чинопочитания!

– Та як же ж… Що ви… – захихикав тонкий, ще більше зіщулившись.- Милостива увага вашого превосходительства… ніби життєдайна волога… Це есь, ваше превосходительство, син мій Нафанаїл… дружина Луїза, лютеранка, певним чином…

Товстий хотів було заперечити щось, але на обличчі тонкого було написано стільки благоговіння, солодощів і шанобливої кислоти, що таємного радника занудило. Він одвернувся від тонкого і простяг йому на прощання руку.

Тонкий потиснув три пальці, уклонився всім тулубом і захихикав, мов китаєць: “хи-хи-хи”. Дружина посміхнулася. Нафанаїл шаркнув ногою і впустив картуза. Всі троє були приємно вражені.

Переклад В. Капустіна

ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ   Антон Павлович Чехов (1860  1904)   ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ   ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ. ІРОНІЯ

Слово іронія походить із грецької мови і означає приховане глузування. Іронією називають приховану насмішку над явищем чи особою,

Про які говорять у позитивному чи навіть у захопленому тоні, маючи на увазі зовсім протилежне.

Іронія, на відміну від гумору, може мати не тільки добродушно-жартівливий чи співчутливий відтінок, а й бути уїдливою і злою. Злу, гірку іронію називають сарказмом. Іронія часто використовується в сатиричних творах.

ДЛЯ ТИ, ХТО ХОЧЕ ЗНА ТИ БІЛЬШЕ

Життя Чехова було тісно пов’‎язане з Україною. Ви знаєте, що народився письменник у Таганрозі, але не знаєте, що це місто на той час входило до складу Катеринославської губернії із центром в Катеринославі (зараз Дніпропетровськ)1. Третину тогочасного населення становили українці. До речі, дуже короткий період на початку XVIII століття Таганрог входив і до складу Запоріжжя.

Бабуся Антона Павловича була українкою і мала прізвище Єфросинія Шемко, батько Чехова жив на Харківщині. Антон постійно чув українську мову і завжди згадував, що в його “жилах тече українська кров”. Письменник часто подорожував нашими краями. Він відвідав Донеччину, Харківщину, Полтавщину, був у Львові2, Одесі, у 1888 – 1889 роках жив у Сумах. Чехов зустрічався з українськими письменниками, живо цікавився театральним життям, а Іван Франко опублікував про творчість Чехова “задушевну” статтю, яка дуже зворушила серце Чехова.

Важко захворівши на туберкульоз, Антон Павлович переїхав з холодного Підмосков’‎я до Ялти у Крим, де збудував собі дачу. Зараз там знаходиться Музей Чехова.

Україна залишила сильне враження в душі А. Чехова, в його творах з’‎являються веселі освічені люди-українці, вишневі сади, у мові його героїв – багато українізмів і т. д.

Він писав: “Україна дорога і близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику і прекрасну пісню, сповнену чарівної мелодії. Я люблю український народ, який дав світові такого титана, як Тарас Шевченко… Крім природи, ніщо так не вражає в Україні, як народне здоров’‎я,

1 Зараз Таганрог входить до складу Ростовської області Російської Федерації.

2 А. Чехов писав: “Был я в Львове (Лемберге), галицийской столице, и купил здесь два тома Шевченка”.

Високий ступінь розвитку селянина, котрий і розумний, і музикальний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий”.

До сьогодні творчість цього письменника високо цінується в нашій країні, його твори перевидаються великими накладами, п’‎єси ставляться на сценах українських театрів.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

Працюємо над змістом твору

1. Перекажіть зміст оповідання Антона Чехова “Товстий і тонкий”.

2. Доведіть, що початок зустрічі був приємним і для товстого, і для тонкого.

3. Чому тонкого називали в дитинстві Ефіальтом? Чи можна сказати, що дитячі вади тонкого вплинули в подальшому на його характер?

4. Прочитайте, як відреагував тонкий та його сімейство на несподіване повідомлення. Які дієслова використовує автор в описі цієї сцени?

5. Порівняйте звертання тонкого до друга на початку та в кінці оповідання. Уявіть, як змінилися інтонації тонкого.

6. Чому тонкий змінив свою поведінку після того, як почув про чин свого колишнього друга?

7. Прочитайте в тексті, як розпрощалися друзі. Як автор передає почуття тонкого через його портреті

Міркуємо самостійно

8. Прочитайте останній абзац оповідання. Як ви гадаєте, що було для тонкого більшою приємністю: зустріти друга чи дізнатися про його чин?

9. Чи можна погодитися з думкою, що, якби тонкий був менш раболіпним, його кар’‎єра склалася б успішніше? Обгрунтуйте свою відповідь.

10. Уявіть себе на місці товстого. Поміркуйте, чому його роздратувала зміна в ставленні до нього гімназійного товариша.

11. Змоделюйте ситуацію: на вокзалі несподівано зустрілися двоє тонких…

12. Хто із колишніх друзів викликає у вас симпатію, а хто – огиду? Чому?

Застосовуємо теоретичні поняття

13. Що таке іронія? Які риси людського характеру висміюються у творі?

14. Наведіть приклади протиставлення. Поясніть, з якою метою автор застосовує цей художній прийом.

15. Знайдіть у тексті оповідання Антона Чехова “Товстий і тонкий” приклади гіперболи (перебільшення).

16. Наведіть приклади художньої деталі в оповіданні “Товстий і тонкий”. Поясніть, яку функцію вона виконує у творі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

ТОВСТИЙ І ТОНКИЙ – Антон Павлович Чехов (1860 -1904) – ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ – ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА