ТОБІЛЕВИЧ СОФІЯ
ТОБІЛЕВИЧ СОФІЯ (15.10.1860, с. Новоселиця, тепер Жмеринського р-ну Вінницької обл. -07.10.1953) – актриса, письменниця, перекладач, фольклорист.
Народилася в родині поляка В. Дітковського. Рано зосталася сиротою. Мати (українка) була освіченою жінкою, вихованою на демократичних ідеалах, які прищеплювала й дітям. Початкову освіту дістала вдома, вивчила німецьку й французьку мови. 1882 р. переїхала до Києва, працювала гувернанткою. У 1880 -1883 рр. співала в хорі М. Лисенка. Увійшла до трупи М. Старицького як хористка та актриса. На її світогляд мали значний вилив відомі діячі української культури. Безпосереднім поштовхом до збирання фольклорних матеріалів стало знайомство С. Тобілевич із поляком Ч. Нейманом, який вивчав український фольклор. Перша експедиція дослідниці на рідну Вінниччину припала на травень-червень 1883 р. Збирала пісні, перекази, прислів’я та приказки, які систематизував і видав Ч. Нейман у 8 томах збірника Антропологічної комісії Краківської академії наук “Zbiör wiadomosci do antropologii krajowej”. Дедалі більше зацікавлюючись українською народною творчістю, С. Тобілевич опановує музичну грамоту, робить фольклорні записи па Поділлі, Волині, Чернігівщині, Полтавщині, Херсонщині, в Галичині.
У 1884 – 1885 рр. жила в Новочеркаську, де відбував заслання її чоловік І. Тобілевич (Карпенко-Карий).
В українську культуру С. Тобілевич ввійшла і як хористка трупи М. Старицького, драматична актриса трупи М. Садовського, трупи П. Саксаганського та І. Карпенка-Карого. У 1908 – 1916 рр. працювала в театрі М. Садовського в Києві, у пореволюційний час – в Новому драматичному театрі ім. І. Франка. Її найголовніші ролі: Терпилиха (“Наталка Полтавка”), Тетяна (“Суєта”), Лимериха (“Лимерівна”).
С. Тобілевич допомагала чоловікові в праці над переспівами кількох польських драм. Переклала українською мовою “Весілля Фігаро” П. Бомарше, “В липневу ніч” Б. Горчинського, “Зачароване коло” Л. Риделя, твори О. Ожинського, В. Косякевича, Г. Сенкевича, арабські, перські, китайські, індійські, італійські народні казки з польських і французьких віщань. Залишила спогади про М. Лисенка, І. Тобілевича, М. Старицького та ін. Авторка книжок “Життя І. Тобілевича” (1945), “Корифеї українського театру” (1947), “Мої стежки і зустрічі” (1957).
Літ.: Мишанин С. В. Фольклористичний доробок Софії Тобілевич // Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич. К., 1982.
Р. Мовчан
Related posts:
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Іван Карпович Тобілевич таке справжнє прізвище відомого українського драматурга Івана Карпенка-Карого. Він народився 29 вересня 1845 р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда Херсонської губернії. Карно Адамович Тобілевич, батько драматурга, походив із зубожілого дворянського роду. Євген Чикаленко1, хороший знайомий сім’ї, згадував, що в нього “були в зачатку всі ті таланти, що так яскраво розвинулись у його […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (І. ТОБІЛЕВИЧ). ОСНОВНЕ ПРО ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ МИТЦЯ, СВІТОГЛЯД, БАГАТОГРАННІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ. ЖАНРОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВОРІВ. І. КАРПЕНКО-КАРИЙ І ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ДРАМАТУРГІЧНЕ НОВАТОРСТВО ПИСЬМЕННИКА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: поглибити знання про життя і творчість Івана Карпенка-Карого; читацьку активність; Ключові: ціннісно-смислову: розвиток естетичних почуттів, уміння визначати місце Івана Тобілевича в розвитку українського театру; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточення, уміння сприймати чужу точку зору; інформаційну: навички роботи з книгою, уміння знаходити самостійно потрібну інформацію та […]...
- Рада “Рада” – літературно-науковий альманах, упорядкований М. Старицьким замість недозволеного цензурою місячника і виданий у Києві (1883-84). Тут були надруковані твори М. Старицького (“Не судилось”, “До України”, “До М. Лисенка”, “Учта”, “На морі”, переклади та переспіви з англійської і угорської поезій), П. Куліша (“Поет”, “До кобзи та до музи”, “На чужій чужині”), Б. Грінченка (“Матері”, “Сестрі”, […]...
- РУСОВА СОФІЯ РУСОВА СОФІЯ (18.02.1856, с. Олешня, тепер Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. – 05.02.1940, м. Прага) – педагог, громадська діячка, літературний критик, публіцист. Походила з аристократичної родини, що прибула в Україну з Сибіру. Батько Федір Ліндфорс – швед, мати Ганна Жерве – французького походження. У 1866-1871 рр. навчалася в гімназії у Києві. Зблизилася з родинами Старицьких-Лисенків, була […]...
- Тести для самоконтролю – Український театр і драматургія 70-90-х років ХІХ ст. як мистецьке явище. Творчість М. Старицького 1. Яка п’єса за участі М. Садовського і М. Кропивницького стала початком професійного українського театру: А) “Назар Стодоля”; Б) “Наталка Полтавка”; В) “Сватання на Гончарівці”; Г) “За двома зайцями”? 2. Хто автор драматичних творів “Талан”, “Остання ніч”, “Не судилось”: А) Г. Квітка-Основ’яненко; Б) П. Саксаганський; В) М. Старицький; Г) І. Карпенко-Карий? 3. Яка п’єса М. […]...
- ДІЯЧ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ – ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) Іван Карпенко-Карий З гордістю несемо З собою кращі здобутки минулого, – Отже, несемо і творчість Великого драматурга, Поборника правди І простоти на сцені – Івана Карпенка-Карого. М. Рильський “ДІЯЧ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ” Український театр, його історію неможливо уявити без яскравої особистості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка – Карого), який не лише заклав […]...
- ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (КАРПЕНКО-КАРИЙ) І знов наше письменство понесло велику страту. Д[ня] 2 (15) IX б[іжучого] р[оку] вмер у Берліні від тяжкої недуги Іван Карпович Тобілевич, широко відомий під своїм артистичним і літературним прозвищем Карпенко-Карий. Чим він був для України, для розвою її громадського та духового життя, се відчуває кождий, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би […]...
- Шкільний твір на тему – Великі українці. Софія Ротару – Твір-біографічний опис Софія Ротару (повне ім’я – Софія Михайлівна Євдокименко-Ротару, молдаванською – Sofia Rotaru ) – російська, українська і молдавська співачка, музикант, танцівниця, музичний продюсер, кіно-продюсер, акторка, ділова жінка. Відома голосом альто, стала першою поп-співачкою, яка співала речитативом. Користується суспільним визнанням. Кар’єра Софії Ротару ознаменована міжнародним успіхом на музичній сцені, а також численними розбіжностями, причиною котрих стало […]...
- Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич) (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Основні колізії відомої п’єси І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” взято з батькових розповідей. Саме батько драматурга вів довгі роки судову справу про повернення дворянства родові Тобілевичів, що завдало йому чимало неспокою, турбот та грошових витрат. І все ніби вирішилося, проте хтось із писарів довідався, що в давніх паперах позивач мав прізвище Тобілевич, а в нових – […]...
- ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (І. КАРПЕНКО-КАРИЙ) – ДРАМАТУРГІЯ 70 – 90-х років (Тенденції розвитку) Біографія Іван Карпович Тобілевич народився 17 вересня (29 вересня за н. ст.) 1845 року в с. Арсенівка біля Єлисаветграда, на Херсонщині (Велико-висківська волость, нині село Веселівка Ново-миргородського району Кіровоградської області) в родині дрібного шляхтича, управителя панських економії. Батько драматурга був людиною розумною, дотепною, з великим досвідом вдумливо прожитого життя. Саме від нього взяв Іван у […]...
- КРАЩЕ СМЕРТЬ, НІЖ ТАКА ПОТЕРЯ… – ІВАН ТОБІЛЕВИЧ (Іван Карпенко-Карий) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА Кумедію нам дайте, кумедію, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків!.. Іван Карпенко-Карий У 1889 році Карпенко-Карий написав комедію “Гроші”, яка була заборонена цензурою до вистави, проте після переробки під назвою “Сто тисяч” уже в 1890 році відбувся її дебют. […]...
- Іван Карпенко-Карий – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Карпович Тобілевич (театральний і літ. псевдонім – Карпенко-Карий) народився 17 вересня 1845 р. у слободі Арсенівці на Херсонщині в багатодітній сім’ї управителя поміщицького маєтку. Його батько, Kapno Адамович Тобілевич, мав дворянські корені, мати, Євдокія Зіновіївна Садовська, була простого роду, походила з містечка Саксагань. Вплив матері на виховання дітей був визначальним. Не випадково, ставши відомими […]...
- Іван Тобілевич (Іван Карпенко-Карий) (1845 – 1907) Творчість Івана Тобілевича, як зазначав Іван Франко, “наповнює нас почуттям подиву для його таланту. Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя”. Іван Тобілевич виступив на літературних теренах на початку 80-х років – уже зрілим майстром пера. Усе написане […]...
- Айя-Софія Айя-Софія (Божественна Мудрість) стоїть на місці стародавнього акрополя. Перша церква була закладена тут Костянтином Великим в 330 році, вона згоріла 75 років по тому. Перший камінь нинішнього будинку був закладений в 532 році при Юстиніані. В 537 році храм був освячений і прослужив понад тисячу років в якості православного храму. Остання християнська служба відбулася тут […]...
- Уже Софія відструменіла – ВАСИЛЬ СТУС Уже Софія відструменіла, Відмерехтіла бузковим гроном. Ти йшла до мене, але не встигла За першим зойком, за першим громом. Немов почвара в пекельнім колі, Довкола ж тіні, довкола кволі. Благословляю твою сваволю, Дорого долі, дорого болю. Сніги і стужа. Вітри й морози. Гудки і крики. Чорні прокльони. Собачий гавкіт. Крик паровоза. І закмашини і заквагони. […]...
- Корифеї української сцени 70-90-х років ХТХ століття – Український театр і драматургія 70-90-х років ХІХ ст. як мистецьке явище. Творчість М. Старицького Після Емського указу 1876 року літературне життя України завмерло за невеликим винятком аматорських драматичних гуртків, організаторами яких були талановиті драматурги, режисери й артисти М. Старицький, М. Кропивницький та І. Карпенко-Карий (Тобілевич). Про їх театр І. Франко писав: “У їхніх драматичних творах постає перед нами, як живе, українське село з його поезією і з його душевною […]...
- Життєвий і творчий шлях – Іван Карпенко-Карий – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 70-90-х років XIX століття 10 вересня 1845 р. у селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині, в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван. Батько походив із зубожілого дворянського роду. Не маючи ні землі, ні чинів, ні освіти, Карпо Адамович Тобілевич змушений був все життя служити у поміщиків. Мати майбутнього письменника була кріпосною, її Карпо Адамович викупив […]...
- Список літератури – Драматургія І. Карпенка-Карого і М. Кропивницького 1. Історія української літератури 70-90-х років ХІХ ст. : у 2 т. – К. : Логос, 1999. – Т. 1. – С. 485-613. 2. Дем’янівська Л. Іван Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич). Життя і творчість : навч. посібник / Л. Дем’янівська. – К. : Либідь, 1995. – 144 с. 3. Франко І. Іван Тобілевич (Карпенко-Крий) / […]...
- Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого (І. К. Тобілевича) 29 вересня У селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині, 1845 в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван. 1555 Починає вчитись у Бобринецькій повітовій школі. 1559 Закінчує Бобринецьку повітову школу з нагородою за успіхи в навчанні та “благонравие”. 1860 Починає працювати писарчуком у канцелярії пристава в містечку Мала Виска, потім канцеляристом у […]...
- СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (Іван Карпович Тобілевич) (1845-1907) – Талант, подарований Україні – Надія національної драми Скорочено Комедія в 4 діях ДІЄВІ ЛЮДЕ Герасим Никодимович Калитка – багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Банавентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША ЯВА І В хаті яку хвилину нема нікого; входе Невідомий. Невідомий. Нікого […]...
- СТО ТИСЯЧ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (ІВАН ТОБІЛЕВИЧ) (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА (Комедія в 4 діях) (Скорочено) ДІЄВІ ЛЮДЕ Герасим Никодимович Калитка – багатий крестьянин. Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, крестьянин. Банавентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор1. Мотря – наймичка. Клим – робітник. ДІЯ ПЕРША До хати Герасима Никодимовича Калитки, сільського багатія, завітав єврей Невідомий із комерційною […]...
- Мартин Боруля – Іван Карпенко-Карий (Іван Тобілевич) (1845-1907) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ (Скорочено) Комедія в 5 діях Дієві люде Мартин Боруля – багатий шляхтич, чиншовик. Палажка – його жінка. Марися – їх дочка. Степан – син їх, канцелярист земського суду. Гервасій Гуляницький – багатий шляхтич, чиншовик. Микола – його син, парубок. Націєьський – регістратор з ратуші. Трандалєв – повірений. Протасій Пеньожка, Матвій Дульський – чиншовики. Омелько, Трохим […]...
- Музика в театральному житті – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Репертуар українського театру збагачувався здобутками талановитих композиторів. Петро Ніщинський створив музичну картину “Вечорниці” – яскраву вставну сцену до вистави за п’єсою Т. Шевченка “Назар Стодоля”. Визначними культурними явищами стали опери “Запорожець за Дунаєм” Семена Гулака-Артемовського і “Тарас Бульба” Миколи Лисенка. Зіркою театру корифеїв була Марія Заньковецька. Професійну кар’єру вона розпочала з виконання ролі Наталки у […]...
- Знайомство здалеку і зблизька – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ – ТЕАТР КОРИФЕЇВ (Іван Карпович Тобілевич) 29 вересня 1845 – 15 вересня 1907 Театр тільки тоді цікавий, коли він вірно відображає сучасне життя з усіма його різноманітними перипетіями, відгукуючись на питання дня, бичуючи суспільні пороки… Іван Карпенко-Карий …Він був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література. […]...
- М. СТАРИЦЬКИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “НЕ СУДИЛОСЬ” 1. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 р. в с. Кліщинцях… А На Полтавщині. Б Київщині. В Харківщині. Г Херсонщині. 2. Початкову освіту М. Старицький отримав… А У Миргородській початковій школі. Б У Полтавській початковій школі. В Удома. Г У Сумській духовній семінарії. 3. П ‘єса І. Нечуя-Левицького “На Кожум’яках” перероблена М. Старицьким на […]...
- Життєвий шлях і світогляд І. Карпенка-Карого – Драматургія І. Карпенка-Карого і М. Кропивницького На межі ХІХ і ХХ століть І. Карпенко-Карий став творцем новітньої суспільної драми, яка втілилась у всіх класичних жанрах – драми, комедії, трагедії. Драматурга по праву можна поставити в один ряд із найталановитішими його сучасниками – Г. Гауптманом, Б. Шоу, Г. Ібсеном та іншими. Іван Тобілевич (1845-1907) народився на Херсонщині (нині Кіровоградщина) в родині дрібного […]...
- Життя і творчість Михайла Старицького (1840 – 1904) М. Старицький увійшов в українську літературу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер і організатор реалістичного професіонального театру. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер – Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство серед мальовничої природи, вплив діда – 3. О. Лисенка, колишнього полковника, […]...
- Болгарський національний театр опери та балету Національний театр опери та балету Болгарії починає свою історію в 1890 році. Тоді в Софії утворився перший оперний театр, увімкнений в Столичну оперно-театральну компанію. Через рік колектив у театрі самостійно розділився на дві трупи – оперну і драматичну. Однак, в такій якості вони проіснували зовсім недовго. Пов’язано це було з недостатнім фінансуванням і невеликий окупністю, […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- Твір на тему “Людина і історія в фольклорі” Людина і історія в фольклорі, давньоруської літератури, література вісімнадцятого століття. З давніх часів люди були пов’язані з усною народною творчістю, з фольклором. Матері співали своїм дітям пісні на ніч, на весілля використовувалися теж пісні, але з іншим характером. Я б хотіла проаналізувати російські народні пісні. Невимовно прекрасний світ народної пісні. У кожному будинку співали пісні […]...
- Театр і корифеї – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Розвиток театру зазвичай залежить від глядачів. У XIX столітті значний глядацький попит на українські п’єси стримували суворі цензурні заборони. У багатьох українських містах і містечках існували самодіяльні театральні гуртки. Не дивно, що після послаблення тиску цензури стався справжній вибух театральної активності. У 1881 році в Російській імперії було дозволено професійні українські вистави, щоправда, у театрі […]...
- ТЕАТР КОРИФЕЇВ – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Історія українського професійного театру розпочалася 27 жовтня 1882 р., коли в Єлисаветграді М. Кропивницький поставив на сцені міського театру драму “Наталка Полтавка” І. Котляревського. Розквіт театру пов’язаний з іменами братів Тобілевичів І. Карпенка-Карого, М. Садовського й П. Саксаганського; з іменами М. Кропивницького, М. Старицького, М. Заньковецької та інших, хто був справжнім подвижником національного мистецтва. Згодом […]...
- Життя і творчий шлях Івана Карпенко-Карого (1845 – 1907) Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда; батько його походив із старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець, довелося через матеріальну скруту обмежити чотирикласним училищем і з чотирнадцяти років заробляти на прожиття. Майже два […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.Сцена – “могутній орудок до розвиття самопізнання народного” (М. Старицький). 2.Жанрова різноманітність драматичних творів І. Карпенка-Карого. 3. П’єса “Хазяїн” І. Карпенка-Карого – це новий тип твору для тогочасного театру 4. У чому полягає феномен родини Тобілевичів? 5.Тематичний та жанровий діапазон п’єс І. Карпенка-Карого. 6. Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”. 7.Гідність […]...
- БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР (1812, м. Барва, тепер смт Чернігівської обл. – 1873, там же) – фольклорист. Народився в сім’ї священика, брат О. Бодянського. Закінчив Полтавську духовну семінарію в м. Переяславі (1834). Тоді ж захопився збиранням народної творчості. Перші записи зроблено на Чернігівщині від матері, сусідів та односельців, від дядьків Іллі, що проживав у Прилуках, та Павла, […]...
- Досвітні вогні “Досвітні вогні” – літературно-художній збірник творів українських письменників, упорядкований Б. Грінченком, виданий 1906 у Києві М. Череповським. Відкривався однойменним віршем Лесі Українки. Тут були надруковані поезії Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, П. Грабовського, О. Маковея, М, Чернявського, М. Вороного та ін., прозові твори Г. Квітки-Основ’яненка (“Підбрехач”), І. Нечуя-Левицького (“Благосло-віть бабі Палажці скоропостижно вмерти”), Ольги […]...
- Нова рада “Нова рада” – літературно-художній альманах, виданий 1908 за редакцією М. Старицького, Олени Пчілки, Людмили Старицької-Черняхівської, І. Стешенка заходом Київського літературно-артистичного товариства. Один із найповажніших за змістом, Найавторитетніших за автурою альманахів. “Н. р.” була своєрідним продовженням альманаху “Рада”, підготовленого М. Старицьким у Києві і виданого двома частинами 1883-’84. Альманах відкривається фотопортретом М. Старицького та містить його […]...
- ВАХНЯНИН НАТАЛЬ (АНАТОЛІЙ) ВАХНЯНИН НАТАЛЬ (АНАТОЛІЙ) (псевд. Наталь з-над Сяну; 19.09.1841, м. Сенява біля Ярослава, тепер Польща – 11.02.1908, Львів) – прозаїк і перекладач, мистецтвознавець, композитор, громадський діяч. Походив із сім’ї священика; освіту здобув у Віденському університеті. Лідер партії “народовців”. Автор пісень та інших музичних творів на слова Ю. Федьковича, гімну “Шалійте, шалійте, скажені кати” (слова О. Колесси), […]...
- “Чайка”, дія 1 – коротко У маєток похилого відставного чиновника Петра Соріна приїжджає його сестра, відома театральна актриса Ірина Аркадіна з коханцем – письменником Тригоріна. Тут же живе син Аркадиной, Костянтин Треплєв, нервовий честолюбний юнак, який заздрить популярності матері. Бажаючи прославитися менше її, Костянтин починає писати п’єси в модному символістської-декадентському стилі. Після приїзду матері він пробує поставити при ній одну […]...
- Літопис життя і творчості письменника Літопис життя і творчості письменника – науково-джерелознавчий жанр біографічного літературознавства, який описує в хронологічному порядку на основі документальних свідчень факти життя і діяльності письменника від народження до смерті, особливої уваги надаючи тим, які так чи інакше позначилися на творчості. В українському літературознавстві створено в цьому жанрі дослідження про Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесю […]...