Типологія релігій
У сучасному релігієзнавстві використовуються різноманітні моделі класифікації релігій. В якості основних критеріїв розглядаються масштабність і впливовість релігій, відмінності у змісті, приналежність до певного культурного регіону, зв’язаність з етапом історичного розвитку.
Класифікація релігій за поширеністю і впливовості
З точки зору впливовості, поширеності, значущості внеску у світову культуру виділяються локальні, національні, світові релігії. Локальні релігії поширені в межах спільнот, які перебувають на архаїчної щаблі розвитку. До цього типу відносяться родоплемінні, ранні форми релігії.
Національні релігії
До національних відносяться як релігії стародавніх цивілізацій (давньоєгипетська, давньогрецька, давньоримська), так і мають сучасне поширення (індуїзм, синтоїзм, іудаїзм та ін). Визначальною рисою національних релігій є їх зв’язок з культурою та історією певного народу. До особливостей національних релігій можна віднести формування стійкої ідеї Бога або богів, які постають як особливі сили, що приймають різні форми, можуть розумітися як вищі космічні енергії, що входять до тіла різних істот, тварин, людей, предмети, статуї. Уявлення про богів функціональні, пов’язують божества з конкретними природними і соціальними сферами. Боги виступають як творці людини, створюють основи соціальності й культури. Складається жрецька каста, яка виступає в ролі культурної та правлячої еліти. Жерці встановлюють комунікацію з богами, записують священні тексти. Храми розглядаються як сакральні центри, в яких виявляються вищі, божественні сили. Література давнину виступає як словесне додаток ритуалу, включає гімни, молитви, розповіді про богів. Формуються складні вчення про загробне життя, спасіння, воскресіння з мертвих. Вчення про загробний відплату направляє людей на добродійне життя, утримує від порушення моральних норм, надає спрямованість та сенс життя.
Світові релігії
Світові релігії (буддизм, християнство, іслам) є вищим етапом розвитку релігії. Духовна спадщина, ціннісні системи світових релігій стали важливим надбанням культури. У вченнях світових релігій, незважаючи на їх зв’язок з певним культурно-історичним контекстом, отримали вираз універсальні цінності і потреби людей.
До особливостей християнства та ісламу відноситься формування уявлення про запредельности, трансцендентності Бога єдиного. У їх вченнях відображено прагнення подолати конкретні, прив’язані до земної реальності уявлення про Бога. Міфологічні сюжети набувають символічну, умовну форму, зростає значення раціональних уявлень. Вчення світових релігій орієнтують на активну індивідуалізацію духовного життя. Людина знаходить опору в своєму внутрішньому світі, все більшого значення набувають особистісні духовно-моральні та психологічні виміри релігій. Посилюється етична сторона релігійних навчань, створюються соціальні вчення і проекти перетворення світу і людини у відповідності з релігійними ідеалами. В ході міжкультурного взаємодії відбувається зближення цінностей і навчань різних народів.
Змістовна типологія релігій
Основне змістове поділ релігій полягає у виділенні ранніх форм релігій, політеїзму (багатобожжя) і монотеїзму (єдинобожжя).
Культурно-регіональна типологія релігій
В рамках культурно-регіонального підходу виділяються релігії (християнство, іудаїзм), Сходу (вчення Індії, Китаю, Японії), Півдня (африканські племінні, трайбалистские вірування), нативистские (природнім-природні) релігії корінних народів Америки та ін.
Типологія релігій на основі сакрального тексту На основі визнання значення сакрального тексту виділяється група авраамічних релігій (по імені біблійного патріарха Авраама, іменованого батьком всіх почитали єдиного Бога), висхідна до духовної традиції Старого Завіту. У неї входять іудаїзм, християнство, іслам.
Природні та історичні релігії
Під природними релігіями розуміються традиційні ціннісні системи, успадковані групою людей. Вони не сформувалися в результаті діяльності пророків, їх вчення не грунтувалося на письмових джерелах, об’явленні та святому письмі. Вірування передаються з покоління в покоління через міфологічні оповіді, давні звичаї та ритуали. Релігійна група включає весь соціум, кожен член якого розділяє його релігійні традиції.
Виникнення історичних релігій (етичних, пророчих, релігій одкровення) пов’язане з діяльністю основоположників і подією одкровення, розвивається віровчення, формулюються доктринальні положення, усна традиція стає письмовій, з’являється канон Священного Писання, відбувається поділ на священнослужителів і рядових віруючих. Найбільш значними історичними релігіями є зороастризм, буддизм, християнство, іслам.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)