Типологія моральних чеснот

Типологія моральних чеснот – це віднесення чеснот до певного виду відповідно до їх сутності, спрямованістю, джерелом походження і метою формування.
Залежно від джерела формування і природи чеснот Аристотель виділяє чесноти розуму і чесноти характеру: 1) розумні чесноти розвиваються в людині завдяки навчанню. До них відносяться мудрість, кмітливість і розсудливість; 2) моральні чесноти відбуваються в силу звичок-звичаїв. До них відносяться розсудливість, мужність і справедливість. Чесноти є серединою між пороками надмірності і недоліки: 1) мужність – середина між відвагою і боягузтвом, воно символізує ставлення людини до небезпеки; 2) розсудливість – середина між розбещеністю і нечутливістю, показує ставлення людини до інших людей у ​​відповідності з принципом добра; 3) щедрість – середина між марнотратством і скупістю, виражає відношення людини до матеріальних благ; 4) величавість – середина між пихою і приниженістю, вказує на ставлення людини до честі і безчестя; 5) рівність – середина між гневливостью і байдужістю, показує особливості ставлення людини до різних речей; 6) правдивість – середина між хвастощами і облудою, вказує на ступінь щирості людини; 7) дотепність – середина між блазенством і неотесаністю, є свідченням жвавості і гнучкості розуму; 8) дружелюбність – середина між лукавством і угодничеством, виражає ступінь щирості у стосунках між людьми; 9) сором’язливість – середина між безсовісністю і боязкістю. Всі перераховані види чеснот складають органічну цілісність системи моралі.
Д. Юм, вважав, що джерелом моральності є чуттєві сприйняття. Тому порок і чеснота можуть порівнюватися з сприйняттями звуку, кольору, тепла або холоду. Доброчесність – здатність людини відчувати особливе задоволення при сприйнятті дійсності або отриманні знання. Іншими словами, чеснота міститься в почутті задоволення, і все сприймається таким чином розцінюється як доброчесне. Д. Юм поділяв чесноти за джерелом походження на два основних види:
1) природні чесноти – моральні якості, породжені особистою симпатією і одиничними випадками прояву моральності. Вони здійснюються заради блага однієї людини і походять з його почуттів. До них належать людинолюбство і великодушність;
2) штучні чесноти – моральні якості або суспільно прийняті чесноти, які сприяють суспільному благу та інтересу. Вони виникають з різних умов суспільного життя. До них належать: справедливість, любов, мудрість, поміркованість, стриманість, працьовитість і заповзятливість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Типологія моральних чеснот