Типологія культур. Домінуючі форми культури
Залежно від визначеного критерію науковці пропонують розглядати типологію культур (походження слова “типологія” від грецького “Twcog”, що перекладається як “форма, відбиток”) за наступними ознаками:
– за релігійною ознакою, як то культура християнська, мусульманська, язичницька;
– за регіонально-етнічною особливістю до яких можемо віднести культуру українську, англійську, російську та інші;
– за відношенням до історичного типу суспільства : традиційного, індустріального, постіндустріального;
– за принципом господарської діяльності: культура землеробів, збирачів, скотарів, індустріальна форма культури;
– за територіальною ознакою: міська, сільська, передмістя;
– за сферою суспільної діяльності: політична, економічна, екологічна;
– за рівнем майстерності та рівнем підготовленості аудиторії: елітарна, народна, масова культури.
Серед форм культури варто приділити увагу наступним:
– Елітарна культура є формою культури, продукти якої сприймаються вузьким колом представників вищих страт (класів) суспільства і потребують кваліфікованих знань, почуття смаку та відповідного стилю життя і мислення. Елітарна культура зорієнтована на класичне мистецтво, як то музику, літературу, живопис і здебільшого випереджає рівень сприйняття, так би мовити, “се-редньостатистичного громадянина”. Саме елітарна культура демонструє почуття виваженості смаку, потяг до досконалості.
– Масова культура є така форма культури, продукти якої стандартизуються і сприймаються широкою аудиторією, що визначається невибагливістю смаку. Механізм розповсюдження масової культури безпосередньо зорієнтований на ринковий запит суспільства. Якщо елітарна культура орієнтується на вузьке коло поціновувачів, то ж масова, навпаки, орієнтується на широку аудиторію. Зразки масової культури завжди мають йти “в ногу із часом”, тому вони скоро-минуїці і швидко сходять з історичної арени не витримавши випробування часом. В основі своїй продукт масової культури розрахований на безмовного споживача. Характерними її ознаками є орієнтація на розвагу, примітивізацію відносин між людьми, сентиментальність, тяжіння до натуралізму у тому рахунку насилля та сексу, культ успіху та жадоба до влади. Тому секс-символи та супермени є класичними героями мас-культу, як то джеймси бонди, людини-паву-ки. Сидячи на дивані перед телевізором споглядач мимоволі ототожнює себе з сильним та мужнім, красивою й успішною, і при цьому не докладає ніяких інтелектуально-вольових зусиль, щоб у реальному житті бодай трохи стати тим омріяним ідеалом. У цій фантазійній феєрії і криється справжнє обличчя несвободи, скутості до якої навертає такий стиль життя і поведінки.
– Базова культура (тотальність культури) визначається як така форма культури, система цінностей якої (принципи, норми, ідеали, стандарти) визнаються прийнятними для переважної більшості громадян суспільства. Здебільшого система цінностей базової культури, як то її ідеологія, відповідна модель поведінки, система світоглядних орієнтацій, знаходить підтримку та визнання з боку державного апарату або ж зумисно редагується і направляється у необхідному напрямку. Так державна ідеологія, ідеологія відповідної партії чи то блоку за допомогою засобів масової комунікації у сучасному суспільстві має здатність впливати на формування тотальності культури, вибудовуючи бажану модель. Яскравим прикладом недалекого нашого минулого може слугувати сформована більшовицьким режимом упродовж першої половини XX століття базова модель культури радянської доби. Програмні засади середньої і вищої освіти, преса, телебачення, радіомовлення, державні свята і таке інше презентували, культивували і проголошували ідеологію будівництва комунізму, ідеологію радянської культури.
– Національна культура – це така форма культури, яка об’єднує представників відповідного етносу на засадах єдності спільного історичного минулого, традицій, звичаїв, обрядів, мови, ідеалів, переконань, презентуючи відповідну систему цінностей та світоглядних орієнтацій її носіїв. Спільна територія і створення держави є також вагомими чинниками у формуванні національної культури. Проте в історії людства ми зустрічаємося з феноменами національного культуротворення за відсутності державного утворення. Як відомо, українська культура упродовж століть формувалася на теренах литовської та польської держав, російської та австрійської імперій і лише наприкінці XX століття Україна на міжнародній арені постала як держава.
– Субкультура як форма (або ж тип) культури, що має відповідну систему символів і цінностей, а отже, норм, стандартів, ідеалів та переконань, що відрізняють певну соціальну групу від більшості членів суспільства. Кожна субкультура має свої специфічні відмінності. Субкультура являє собою таку форму базової культури, яка належить соціальній групі, що відрізняється від іншої на основі деяких ознак. Традиційно виділяють національні, конфесійні, професіональні, вікові субкультури. Різновидом професійної субкультури є й медична субкультура. Різновидом вікової субкультури є молодіжна. Традиційно молодіжна субкультура формується віковою групою людей від 13 до 19 років. У літературі вона зустрічається іще під ім’ям субкультури тінейджерів. Молодіжний тип субкультури взаємопов’язаний із базовим (тотальним) типом культури, який її живить і з ним постійно взаємодіє. Особливу увагу варто приділити медичній субкультурі.
Медична субку
(2 votes, average: 3.00 out of 5)