This the end – Андрухович Юрій

Related posts:

1. Скорочено – ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – 11 КЛАС Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей і пропастей сувій… Я – ваш отець, тож будьте мені вірні! (які невірні рими в голові!), Але коли до серця входять вірші – Прекрасні, наче крила голубів, Які тоді надії!.. З риторик і поетик академій […]...
2. Короткий переказ – Пісня мандрівного спудея – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Слова: Юрій Андрухович Обробка слів, переклад: Мертвий півень Агов мої маленькі Чортенята! З-під свити я вас випущу на світ Туди, де кров з любов’ю Черленяться, Де пристрастей і пропастей Сувій… Я – ваш отець, тож будьте мені Вірні! (які невірні рими в голові!), Але коли до серця входять вірші Прекрасні, наче крила голубів, Які тоді […]...
3. ФРАНКФУРТ, P. S.: ЛІМОНОВ – Андрухович Юрій Щиро кажучи, я не збирався писати про цьогорічний Франкфуртський книжковий ярмарок, тим більше зараз, коли від моменту його відкриття минув уже місяць і в нашій пресі так чи інакше з’явилися деякі свідчення з місця події. До того ж – про що я мав би писати? Про недопущену до свята російську журналістку Анну Політковську, авторку виданої […]...
4. ЦEHTPAЛЬHO-CXIДHA PEBIЗIЯ – Андрухович Юрій Людина вмupaє‚ a її cкeлem жuвe вiчнo. Гaбpieль, якoмy 4 poки (І. Kлencuдpa) Meнe з дитинcтвa пpитягaють pyїни‚ мiг би я пoвтоpити cлiдoм зa Дaнилoм Kiшeм. Meнe з дитинcтвa пpитягaють pyїни‚ цeй ocoбливий cлiд‚ ocoбливий caд кoлишньoro бyття. Я нe xoчy пoяcнювaти цьoro якимиcь aж нaдтo мeтaфiзичними чи poмaнтичними cxильнocтями. Moжe‚ пpичинoю тyт ycьoro лишe […]...
5. Казкар – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – скорочено Я міг би гнати тепле стадо або пізнав би легко і радо просте корисне ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І я махнув на похвали – Мене […]...
6. ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ: ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОЇ МАНЕРИ – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Юрій Ігорович Андрухович (13 березня 1960 р., м. Станіслав, нині Івано-Франківськ) – письменник, віце-президент Асоціації українських письменників. У 1985 р. разом з О. Ірванцем та В. Небораком був засновником поетичної групи Бу-Ба-Бу. √ У творчому доробку Ю. Андруховича є і поетичні збірки “Середмістя”, “Екзотичні птахи та рослини” та ін., і оповідання “Зліва, де серце”, […]...
7. Скорочено – КАЗКАР – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – 11 КЛАС Я міг би гнати тепле стадо – Мене б життя кудись несло, Або пізнав би легко й радо Просте корине ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І […]...
8. Скорочено – АСТРОЛОГ – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – 11 КЛАС У нього палка потреба, У нього жадання слізне: Окраєць нічного неба Піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч […]...
9. Короткий переказ – Казкар – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Я міг би гнати тепле стадо – Мене б життя кудись несло, Або пізнав би легко й радо Просте корисне ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І […]...
10. Короткий переказ – Астролог – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ У нього палка потреба, У нього жадання слізне: Окраєць нічного неба Піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, А там сутерени вищі: У сутінках – мерехтіння І сонце межує з тінню. Він дивиться тільки вгору, І небо лоскочуть вії, Коли в полудневу пору Від кухні смаженим віє. Над містом літають птахи, А поруч […]...
11. Балада повернення – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – скорочено Коли мандрівник повернувся додому, всі радощі світу вляглися до ніг. Його не забули, його зустрічали: Вечеря з вином – на широкім столі; Чомусь не казав про далекі причали, Замкнувши в устах невідомі жалі. І всім було дивно, і жінка до ранку Зітхала в даремній гонитві за сном. А він все дивився туди, за фіранку, Де […]...
12. Короткий переказ – Балада повернення – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Коли мандрівник повернувся додому, Ступив за ворота, зійшов на поріг, Здійнявши на плечі дорогу і втому, – Всі радощі світу вляглися до ніг. Його не забули, його зустрічали: Вечеря з вином – на широкім столі; Чомусь не казав про далекі причали, Замкнувши в устах невідомі жалі. І всім було дивно, і жінка до ранку з […]...
13. Скорочено – БАЛАДА ПОВЕРНЕННЯ – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ – 11 КЛАС Коли мандрівник повернувся додому, Ступив за ворота, зійшов на поріг, Здійнявши на плечі дорогу і втому, – Всі радощі світу вляглися до ніг. Його не забули, його зустрічали: Вечеря з вином – на широкім столі; Чомусь не казав про далекі причали, Замкнувши в устах невідомі жалі. І всім було дивно, і жінка до ранку Зітхала […]...
14. НОКТЮРН І – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Ноче, котрий це вже раз Тебе чує на собі біла шкіра паперу: Чорну віспу твоїх трьох літер І незчисленні щеплення твоїх відмінків! Але знову і знову непритомніє місто Від твоїх постійних епідемій, І знову вірші густими плямами Виступають на щоках карток. – Може, це правда, що ти розводишся У льохах і у темних помешканнях, І […]...
15. Ти снивсь колись прапращуру мойому…- ДАРАГАН ЮРІЙ Ти снивсь колись прапращуру мойому… Перлина сліз, чи стріли, чи вино,- Та напував ти печеніга злого В своїх степах таким вином давно… Що ж, ти містиш і радощі, і болі, І на шляху твойому квітне мак. Тебе – тому, хто щиро прагне волі, Тому, хто прагне слави; а відтак Наповнити життя останнім змістом, Так, ніби […]...
16. Співає юний січовик – ДАРАГАН ЮРІЙ Співає юний січовик. Нічного степу вільний пташе, Сам знаєш, пишне щастя наше На вістрії шабель та пік. Ой, сонях виб’ють до ноги… Дивись, татарин вузькоокий В зеленій хвилі, ніби окунь, Пірнув і стежить з-за могил. А ти співаєш про Стамбул, Про байдаки та бідних бранців, Що з зойком прокидались вранці, І з України вітер дув, […]...
17. Празька школа українських письменників. Стисла характеристика життєвого і творчого шляху її діячів (Юрій Дараган, Олекса Стефанович, Юрій Клен, Оксана Лятуринська, Олег Ольжич, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна). – Літературний процес XX ст. (1900-1930) Мета. розкрити учням значення творчості “Празької школи” українських письменників у розвитку національного літературного процесу, ознайомити із доробком окремих письменників. Тип уроку. комбінований. Обладнання. портрети представників “празької школи”, тексти поезій. Хід уроку I. Організаційна частина. II. Перевірка засвоєних знань. Запитання і завдання для учнів. 1. Як вирішує Остап Вишня проблему людини і природи у “Мисливських усмішках”? […]...
18. НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, Я зберігаю досі, після стількох років, І любуюся ним тільки потайки, Відчинивши насамоті серце, мов шкатулку. Як пишний барокковий клейнод, я пришпилюю його До простого одягу мого життя, І, наче самоцвіт колір, він підхоплює Один із виразів в моїх очах. Дивуються люди, чому я проходжу Таким […]...
19. Коридор – ЮРІЙ СУЩ …із дверима завбільшки з око… Г. Чубай Все?! Оце і все?! Ще мить тому він був на дорозі перед машиною з виряченими очима в панічному шоці, а зараз… Він потрошки відходив. В вухах знову звучала музика. Добре, що я взяв нині Queen, без нього я б не вижив… Так я і не вижив! – майнула […]...
20. ПРЕЧИСТА ДІВО, РАДУЙСЯ, МАРІЄ! – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ У синє море сонце ясне тоне, І своє світло, ніби кров, червоне, По всій країні доокола сіє; А там зозульку в гаю десь чувати, А там дзвіночок став селом кувати, Там в борі вітер листям шелевіє: Пречиста діво, радуйся, Маріє… Пречиста діво, радуйся, Маріє! Он молод жовняр ліг си на мураві, Личко студене, шати му […]...
21. Історія для кількох – Юрій Терещук Як часто ми шукаємо зірки… Ти пам’ятаєш?- приємний чоловічий голос Пофігістичний жіночий голос з-за кадру-Ага… — А ти не хочеш? — Завжди мріяла і мріяти буду… — Тоді давай, вже!— бадьоро з придихом закоханого павича.. — Самець ти, а не коханець… Десь на початку щоденника молодого, самозакоханого самця павича: Я вилупився, я суть яйця, я […]...
22. ПРИРОДА ТАНЦЮ – ЮРІЙ САДЛОВСЬКИЙ ВІРШІ Поставте себе Поставте себе На моєму місці Не для розчарування ні А просто так Для розлуки з собою Самознищення Я втопився У вірші Здорово скажуть Так та ще розмаїття яке І бути на завтра Утоплеником трупом Подія Об мене розбилися двері Якими я відкривав америку Щодня І попадав у Закутану у вірш Порожнечу Дорога […]...
23. УКРАЇНА – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Україно, Запороже, годі вас забути, Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути, Де ті трави шовковії славні степи криють, Де ся квіти поза квіти в зимних росах миють, Де стада ржуть, де соколи, де вірли співають, З буйним вітром у заліжку козаки літають. Хто ж то може знов забути могили, кургани, Де козацтво українське, […]...
24. Тінь – ЮРІЙ КАМАЄВ Тінь Генерал Кхань вперше йшов до палацу Імператора. Вузький місток ніби висів над темною прозорою водою, де ліниво плавали дивовижні риби, яких ніколи не зустрінеш у природі і квітли прекрасні білі лотоси. Стежка Бога… На неї мали право ступити лише Імператор і кілька найвищих сановників країни. І ось він нарешті побачить самого Імператора, за якого […]...
25. Зі скарбниці критичної думки ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Зі скарбниці критичної думки “Федькович – се талант переважно ліричний; всі його повісті, всі найкращі його поезії навіяні теплим, індивідуальним чуттям самого автора – всі похожі на частки його автобіографії – так і здається, що автор співає і розказує всюди про те, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно й […]...
26. Trinity – ЮРІЙ КАМАЄВ Trinity Інет лише здається хаосом, нагромадженням айпішок, доменних імен, форумів, чатів, ефтіпі-серверів, веб-ресурсів. У всьому є система. Вона мусить бути. Хаос має властивість до самоорганізації. Контора дещо запізнилася і лише нещодавно взялася наводити там лад. У всьому винні старі пердуни, що визнавали лише старі методи роботи – топтунів, стукачів, ліквідаторів. Та наш мудрий Президент вчасно […]...
27. ТРИ ЯК РІДНІ БРАТИ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Повість. І Мені ще й двадцять рік ледве було, як уже кучерики мої золоті облетіли! Навіть і попрощатись не пускали, але звеліли відразу йти до компанії. З тяжков бідов відпрохався на три дні додому. А дома сум та плач. Мати розболілась, ридаючи (батька давно вже не було на світі), сестри неначе з ума зійшли, таке […]...
28. АДВОКАТСЬКА ПРАКТИКА СВЯТОГО – ЮРІЙ ДОРОШЕНКО Вселенський учитель Святий Іоан Золотоустий, один із засновників Константинопольського патріархату, блискучий оратор і релігійний полеміст, є надзвичайною за колоритом постаттю, яка виділяється навіть серед низки непересічних мислителів і проповідників східнохристиянської Церкви. Він має почесний титул “вселенського вчителя”. Крім Золотоустого цим високим ім’ям Церква вшанувалася ще всього двох своїх діячів: Св. Василія Великого та Григорія Богослова. […]...
29. Осінь – ЮРІЙ КАМАЄВ Історична проза Осінь сіяла холодними дощами, вже відлунали щемні і пронизливі крики відлітаючих журавлів. Вони тоді довго кружляли над містом, ніби вибачалися перед людьми за те, що мусять покидати цю землю. Холодний вітер мів жовтим кленовим листом, а ранками трава сивіла памороззю й на зеленій каламуті калюж уже почала з’являтися квола і несмілива павутинка першого […]...
30. Князь Юрій Всеволодович Юрій II Всеволодович (1188-1238 рр.) – Великий князь Володимирський, князь Городецький, князь Суздальський; син Всеволода Велике Гніздо. Коротка Біографія Юрія Всеволодовича Юрій народився в місті Суздалі у 1188 році і був третім сином князя Всеволода Велике Гніздо і його першої дружини. У ранні роки брав участь у кількох походах проти інших князів спільно зі своїми […]...
31. СОН ЛІТНЬОЇ НОЧІ – Юрій Іздрик Юрко ІЗДРИК Сон літньої ночі Leave me where I am, I’m only sleeping. B e a t l e s 1. Це літо видалося вкрай… (епітети відсутні). Гриби росли рясні, немов трава, надокучали неймовірно знахабнілі оси, і люди вар’ювали, хто як міг. Можливо через сонячне затемнення. Можливо. Сонце в знаці-зодіаці лева, астрологи застерігають і т. […]...
32. Ти ніколи не зауважувала?… – ЮРІЙ СУЩ – Ти ніколи не зауважувала, що люди схожі на дзеркала? – він зробив паузу ніби чекаючи на відповідь. Вона мовчала, вона знала, що він зараз все одно сам відповість на поставлене собою ж питання. З ним бувало таке, і можливо саме за це вона його й любила. Як знати? – От що ти, наприклад, бачиш […]...
33. ІЗОМОРФНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – Юрій Іздрик Юрко ІЗДРИК Ізоморфність ландшафту Юрій Андрухович “Московіада” // Київ, Час, 1997. Івано-Франківськ, Лілея-НВ, 2000. Якщо слово “гіт” може вживатися стосовно літературного твору, та ще й українського, та ще й у суспільстві, “в якому дев’яносто відсотків не читає зовсім, а з тих, що все-таки читають, дев’яносто відсотків не читає по-українськи”, – отже, якщо все це можливо, […]...
34. НОВОБРАНЧИК – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Поема Костю Горбалеві на поклін, аби згадував 2-го німецького просимця 1852 року, коли мене обстригли. Пролог Братику мій, не цурайся Хоть ти оден цего бранця; Не цурайся єго сліз, Що в поклоні ти приніс. Бо го люди на кеп від себе прогоня, – Ніби коли в латтю, то він вже не їх, – Де кури […]...
35. Сало – ЮРІЙ КАМАЄВ Сало Я люблю сало. Тільки, щоб було влежане, вкрите кристалами грубої сірої солі, і, обов’язково, з часником і окрайцем житнього сільського хліба. На зрізі воно має бути ледь жовтувате, шляхетного кольору слонової кістки. Бо, коли сало біле чи рожеве – воно ще сире і не має того смаку. Завтовшки сало має бути десь із долоню, […]...
36. Дозвiл на помсту – ЮРІЙ ЛОГВИН Юрий Логвин. Дозвiл на помсту До келії ступив посланець. – Тебе викликає хазяїн. Хусейн поспішив мертвими коридорами В глибину замку. На ланцюжку низько зависла бронзова Лампа і залила все жовтим світлом. Хазяїн фортеці, що звалась Західним Гніздом, пронизливо подивився: – Готуйся! Прочитай усі молитви і до Схід сонця будь на верху надбрамної вежі. Чекатимеш герцога […]...
37. Натурнi Оповiдки – ЮРІЙ ЛОГВИН Юрий Логвин. Натурнi Оповiдки ІМЕНІ НЕ ПАМ’ЯТАЮ Проблем з моделями в мене не було. Проблеми були з приміщенням. Так з Цією дівчинкою трапилось. Вона вже який день тут на пірсі нудилась, її Матуся все жувала біляші та виноград. І все на дочку цикала. Я теж на пірсі не один день висиджував – малював сліпучо вохристі […]...
38. Ідеальний кандидат – ЮРІЙ КАМАЄВ Політична сатира Спочатку виступала якась стара очкаста жаба. Вона довго розводилася про важливість відкриття галереї і її роль у культурному житті міста і навіть цілої країни. Потім слово взяв приїжджий столичний “батанік”, говорив приблизно теж саме, лише незрозумілими словами. Ільдар Степанович знічев’я рахував скільки раз вони згадали його ім’я. Меценат, благодійник, поціновувач мистецтва, людина великої […]...
39. Досвітні вогні – ЮРІЙ КАМАЄВ Досвітні вогні Одного холодного осіннього вечора до нас у село прийшов кобзар. Ні, він був зовсім не таким, як на малюнку в книжці. Йшов накульгуючи, вбраний у пальто, перешите з шинелі, замість смушкової шапки на голові у нього був кашкет. Не був він і сліпим, й віку мав лиш трохи більше за мого тата. Та […]...
40. Білочка (разом з Шевою) – Юрій Іздрик Юрко ІЗДРИК Білочка (разом з Шевою) Охіренна природа. Університетський парк абощо. Судячи з величезної кількості с і р и х білок на деревах і на землі, дія відбувається в північних штатах. Рання весна. Парком пензлює якась делегація – два солідні материкові типи, перекладач і двійко місцевих професорів у сірих костюмах з метеликами – клоновані Джорджі […]...