ТЕСТИ – XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ – підготовка до ЗНО та ДПА
1140. Хронологічні межі постмодернізму умовно визначають
А початком XX – початком XXI ст.
Б серединою XIX – кінцем XX ст.
В останньою третиною XX – початком XXI ст.
Г кінцем XIX – початком XX ст.
Д кінцем XIX – кінцем XX ст.
1141. Поетиці постмодернізму притаманні
А інтертекстуальність, іронічність, колажність
Б синкретизм, культ розуму, універсалізм
В симультанеїзм, гармонійність форми
Г раціоналізм, мімесис, ієрархія жанрів
Д антонімічність і подвійність світу, його інтуїтивне сприйняття
1142. До постмодернізму як етапу розвитку літератури належать твори
А Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо,
Б Р. М. Рільке, Гійома Аполлінера, О. Блока
В У. Еко, П. Зюскінда, М. Павича
Г Ф. Кафки, Дж. Джойса, М. Пруста
Д Е. М. Ремарка, Ф. Скотга Фіцджеральда, Е. Хемінгуея
1143. Постмодернізм – це
А модерністська течія в російській поезії 1910-х років, що об’єднала Миколу Гумільова, Анну Ахматову, Осипа Мандельштама, Сергія Городецького, Георгія Іванова, Михайла Зенкевича, Григорія Нарбута і “співчуваючих” Михайла Кузьміна, Бориса Садовського та інших митців
Б літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ
В світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізмові. Цей напрям – продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем – світоглядно-філософських, економічних, політичних
Г одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х рр. XIX ст. Основною рисою є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ
Д низка художніх течій у літературі й мистецтві, що зародилися на початку XX ст. й рішуче порвали з реалістичною традицією
1144. “Новому баченню світу” в межах літератури постмодернізму притаманні
А настанова на пошук духовних засад буття
Б орієнтованість виключно на суб’єктивність та ірраціональність мистецтва
В чітка обумовленість часу, місця та дії
Г втрата моральних орієнтирів, дисгармонія
Д заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини
1145. Постмодерністський герой – це людина, яка
А уособлює гармонію, емоційно стійка, морально врівноважена
Б протистоїть реальному світові в пошуках ірреального
В перебуває на перехресті різних часів, епох, просторів
Г намагається знайти точки дотику між реальним і фантастичним світами
Д кидає виклик обставинам
1146. Текст, побудований таким чином, що він перетворюється на систему, ієрархію текстів, водночас становлячи єдність і численність текстів, – це…
А гіпертекст
Б потік свідомості
В роман-епопея
Г роман-притча
Д роман-парабола
1147. Ознаки постмодернізму вперше виявилися у творі
А “Ім’я троянди” У. Еко
Б “Поминки по Фіннегану” Дж. Джойса
В “Хозарський словник” М. Павича
Г “Запахи” П. Зюскінда
Д “Перевтілення” Ф. Кафки
1148. У двох версіях – чоловічій та жіночій – написаний постмодерний твір А “Ім’я троянди”
Б “Хозарський словник”
В “Запахи”
Г “Останній світ”
Д “Дамаскін”
1149. Автор роману “Запахи”
А М. Павич
Б К. Райнсмайр
В П. Зюскінд
Г У. Еко
Д І. Кальвіно
1150. Художньо-смисловим центром у творах постмодернізму є образ
А автора
Б тексту
В героя
Г природи
Д епохи
1151. Художній прийом, який дає можливість письменникам вільно пересуватися у часі, просторі, культурних шарах, свідомості й підсвідомості
А фантастика
Б метафора
В гіпербола
Г гра
Д сарказм
1152. У постмодерністській літературі зображення, копія того, що насправді не існує, отримало назву
А синестезія
Б симулякр
В синекдоха
Г сугестія
Д сублімація
1153. Роки життя Милорада Павича
А 1923-1985
Б 1922-2007
В 1899-1986
Г 1914-1984
Д 1929-2009
1154. Милорад Павич є представником
А чеської літератури
Б польської літератури
В болгарської літератури
Г сербської літератури
Д чорногорської літератури
1155. Твір Милорада Павича “Дамаскін” є зразком
А модерністської літератури
Б літератури “потоку свідомості”
В постмодерністської літератури
Г екзистенційної літератури
Д символістської літератури
1156. Характерною ознакою твору М. Павича “Дамаскін” є
А “нульовий градус письма”
Б “віртуальний історизм”
В “потік свідомості”
Г “магічний реалізм”
Д “принцип айсберга”
1157. Прототипом Йована Дамаскіна став
А біблійний персонаж
Б полководець кінця VII – початку VIII ст.
В відомий діяч християнської церкви, літератури і культури VII ст. – початку VIII ст.
Г видатний філософ кінця VII – початку VIII ст.
Д герой античної літератури
1158. Варіантів прочитання оповідання “Дамаскін” існує
А чотири
Б три
В два
Г один
Д п’ять
1159. В оповіданні “Дамаскін” образ Храму на небі є символом
А розкутості духу
Б свободи
В моральної чистоти
Г творчого поривання
Д прагнення людини до польоту
1160. Художнім простором, на якому розвивався талант Милорада Павича, була
А антична культура
Б індійська культура
В японська культура
Г візантійська культура
Д китайська культура
1161. Балкани для письменника є символом
А усього сучасного світу
Б Батьківщини
В Європи
Г батьківщини
Д Слов’янщини
1162. В оповіданні наявний симулякр
А відрубаного пальця
Б відрубаної руки
В відрубаної голови
Г відрізаного волосся
Д відрубаної ноги
1163. Домінантними в тексті оповідання “Дамаскін” є слова із семою
А відновлювати
Б руйнувати
В будувати
Г створювати
Д спокутувати
1164. Слова, які виявилися пророчими: “Все має бути готове одночасно, …храм без палацу нічого не вартий, та й палац нічого не вартий без храму”, – промовив(ла)
А Йован Дамаскін
Б майстер Шувакович
В пан Николич
Г Йован Лествичник
Д Атиллія