ТЕРМІНОЛОГІЗМИ
Термінологізмом (лат. Terminus – Термінологізми у давньоримській міфології божество меж і кордонів), або Терміном, за визначенням І. Білодіда, “називається слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання – науки, техніки, суспільно-політичного життя, мистецтва тощо. Наприклад: молекула, електрон, протон, синус, вітамін, рецептор, блюмінг, віза, монізм, фонема, графема, кліше, література, сульфідін, квінтет, гама, додаткова вартість, питома вага…”. Термін ще можна назвати офіційним, тобто таким, що має статус книжного, професіоналізмом. На відміну від останнього, терміни тяжіють до нейтральності, тобто беземоцій-ності свого значення. Емоційно-експресивний ефект від уведення до тексту твору термінологічних слів найчастіше пов’язаний з більшою або меншою екзотичністю їхнього звучання для вуха пересічного читача або з контрастом, який виникає між ними та узвичаєними словами, що їх оточують. Наприклад: “Напружений, незломно-гордий, // Залізний імператор строф – // Веду ці вірші, як когорти, // В обличчя творчих катастроф… // Важкі та мускулясті стопи // Пруживий одбивають ямб – // Це дійсності, а не утопій // Звучить громовий дифирамб” (Є. Маланюк; суміш віршознавчої термінології з історизмами); “…И не отточишь // Никаких лопат, // Чтоб все пласты поднять вот эти снова, // Где происходит атомный распад // Неуловимых элементов слова” (Л. Мартинов; фізична термінологія).
Related posts:
- НАПИС НА КНИЗІ ВІРШІВ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Напружений, незломно-гордий, Залізних імператор строф,- Веду ці вірші, як когорти, В обличчя творчих катастроф. Позаду – збурений Батурин В похмурих загравах облуд,- Вони ж металом – morituri – Сурмлять майбутньому салют. Важкі та мускулясті стопи Пруживий одбивають ямб,- Це дійсності, а не утопій Згучить громовий дифірамб. Ось – блиском – булаву гранчасту Скеровує лише вперед: […]...
- СТАНСИ Станси (від італ. stanza – строфа) – невеличкий вірш з кількох чотирирядкових строф, кожна з яких висловлює закінчену думку. В західноєвропейській поезії кінця XVIII – початку XIX століття поняття “станси” часто ототожнювали з поняттям “строфа”. Інколи поняттям “строфа” позначали віршову організацію “високих жанрів, зокрема оди; під стансами (середній жанр) у такому випадку розуміли свого роду […]...
- Станси – Жанровий поділ лірики – ЛІРИЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ Станси (від італ. Stanza – строфа) – невеличкий вірш з кількох чотирирядкових строф, кожна з яких висловлює закінчену думку. В західноєвропейській поезії кінця XVIII – початку XIX століття поняття “станси” часто ототожнювали з поняттям “строфа”. Інколи поняттям “строфа” позначали віршову організацію “високих жанрів, зокрема оди; під стансами (середній жанр) у такому випадку розуміли свого роду […]...
- Мені здається: це когорти – ЛЕОНІД МОСЕНДЗ Є. Маланюкові Мені здається: це когорти, Ряди твоїх метальних слів. Здіймаєш тризубий прапор ти Над військом предківських степів. Знова торують легіони Шляхи задернілих доріг… О, хто поставить перепони Оцій розмірності каліг! А вождь глядить звитяжним оком На міць не зірваних ще пут, Здіймає вгору меч високо І заслухається в салют… Та тільки ніч над містом […]...
- Біля нагробка Євгена Маланюка – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Біля нагробка Євгена Маланюка Двоякісне перо – стилет і стилос – Навіки випало з поета мертвих рук. Невже ж цим звершилось і завершилось – Могила, нагробок і тихий Баунд Брук? Й остання пільга і остання ласка Для душ небагатьох, що спиняться отут,- Посмертна і чужа до непізнання маска Управлена різцем у нагробка плиту? Ні! Вірш […]...
- Скорочено – А В КРИВОГО ТАНЦЯ – ДНЕМ КРАСНА – ВЕСНЯНКИ – ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ – 6 КЛАС А в кривого танця Та не виведу кінця, Треба його та виводити, Кінця, ладу ізнаходити. Треба ж його вести, Як віночок плести; Веду, веду та не виведу, Плету, плету та не виплету. Ой вінку ж мій, вінку, Хрещатий барвінку, Ой я ж тебе плела Ще учора звечора, Повісила тебе На золотім кілочку, На золотім кілочку, […]...
- Акафіст Акафіст (грецьк. а – префікс, що означає заперечення, і kaphiso – сідаю) – гімнографічний твір на честь Ісуса Христа, Богородиці чи іншого святого, який виконувався стоячи. Сформувався у Візантії в IV-VII ст. і поширювався в східнослов’янських землях після прийняття християнства. Складається із зачину (кукулія), 12-ти більших строф (ікосів) і 12-ти менших строф (кондаків), які чергуються […]...
- Агон Агон (грецьк. agon, від ago – веду) – своєрідне словесне змагання між дійовими особами в еллінських комедіях, завдяки якому розкривається ідейний зміст драматичного твору. Одним із прикладів А. можна назвати суперечку між Есхілом та Еврипідом у комедії Аристофана “Жаби”. Сучасне мистецтво (модернізм, авангардизм) завдячують нідерландському філософу Й. Гайзінгу за впровадження терміна А. у значенні гри, […]...
- Аналіз роману “Залізний потік” Аналіз роману “Залізний потік” А. Серафимовича – сюжет, тема, проблематика Революційні події початку минулого століття не обійшли стороною нікого. Багато трагедій принесла революція, але також було скоєно безліч подвигів, які розкривають справжню міць людського духу і прагнення вижити. Роман Олександра Серафимовича “Залізний потік”, написаний в 1943 році і присвячений походу Таманської армії влітку 1918 року […]...
- Дивовижний художник Малян (за китайською народною казкою “Пензлик Маляна”) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ – 5 клас Чи завжди збуваються мрії? Мабуть, що так, якщо цього дуже забажати. Хлопець Малян хотів малювати, але був він бідний і не мав за що купити пензлика. Малював він гілкою на піску, мокрим пальцем на камені і весь час мріяв про пензлик. І трапилося диво: сивобородий дідусь подарував йому чарівного пензлика. Усе, що малював Малян, оживало. […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Е. МАЛАНЮК, І. БАГРЯНИЙ – ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.”Ось: розуму уважний стилос. І серця вогневий стилет”. Тема ролі поезії та поета у творчості Є. Маланюка. 2. Мрія Євгена Маланюка – словом перевиховати малороса, щоб увесь світ побачив справжнього українця. 3. “Стилет і стилос” – життєва програма Євгена Маланюка. 4. Образ України у творах Є. Маланюка. 5. Художня майстерність віршів Є. Маланюка. 6. Є. […]...
- ПОЕЗІЯ другої половини XX століття Автор Назва твору Жанр Вид Лірики Провідний Мотив Віршовий Розмір Примітки Андрій Малишко (1912-1970) “Пісня про рушник” (1959) Пісня Особиста Материнська любов, відданість своїм дітям Анапест Народна пісня літературного походження Василь Симоненко (1935-1963) “Лебеді Материнства” (1981) Ліричний Вірш (колиск.) Громадянська Любов до матері й Батьківщини Хорей Шістдесятник; “витязь молодої української поезії” Василь Стус (1938-1985) “Як […]...
- РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ “ЗА ГОРОДОМ КАЧКИ ПЛИВУТЬ”, “СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ”, “ЛУГОМ ІДУ, КОНЯ ВЕДУ” 1. Прохання, з яким звернулася дівчина до козака? (“Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже”) А “Проведи мене до бору”. Б “Подаруй смарагдове намисто”. В “Сватай мене”. Г “Запроси мене на свято”. 2. Негативна риса козака (“Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже”), за яку дорікає йому дівчина. А Брехливість. Б Улесливість. В Ненажерливість. Г Ледачість. 3. […]...
- Теорія напруженого стану Положення теорії напруженого стану. 1. Напружений стан в даній точці повністю визначено, якщо відомі напруги з будь взаємно перпендикулярним майданчикам. 2. Серед безлічі майданчиків, які можна провести через дану точку, є три такі взаємно перпендикулярні майданчики, на яких відсутні дотичні напруження, ці майданчики називаються головними, а нормальні напруги, що у них, називаються головними напруженнями: σ1; […]...
- Лермонтов “Виходжу один я на дорогу” – аналіз Тема: самотність. Основна думка: герой у своїй самотності може знайти тільки одного союзника – природу. У вірші 5 строф, кожна підпорядкована основній думці. У першій строфі ліричний герой з’являється на першому плані вірша. Пейзаж навколо нього – заспокійливий, спокійний. Природі передається настрій героя, вона йому співчуває. У другій строфі читач проникає у внутрішній світ ліричного […]...
- Брахіколон Брахіколон (грецьк. brachys – короткий та kolon – віршований елемент, рядок) – вірш або частина вірша, кожен рядок якого побудований з одного складу. Б. вживається переважно як фрагмент поетичного твору (“Ніч” М. Семенка), цілих строф, а то й творів. Так Б.-І. Антонич лишив у своїй поетичній спадщині сонет “Зов”, написаний у вигляді цієї рідкісної та […]...
- Сила великого і справжнього мистецтва в казці Г. К. Андерсена “Соловей” – Твір Зарубіжна література Ганс Крістіан Андерсен справедливо вважається королем казки. Письменник, як справжній чарівник, проникав у душу дитини, дорослого, простого садівника і пихатого пана, придворного вельможі чи імператора. Він намагався знайти в кожній людині щось добре. Великий казкар вважав, що справжнє мистецтво здатне створити диво, зробити людину кращою, як це сталося з імператором у казці “Соловей”. Після співу […]...
- Твір на тему: Сила великого і справжнього мистецтва в казці Ганса Хрістіана Андерсена “Соловей” Ганс Християн Андерсен справедливо вважається “королем казки”. Письменник, як справжній чарівник, проникав у душу дитини, дорослого, простого садівника і пихатого пана, придворного вельможі чи імператора. Він намагався знайти в кожній людині щось добре. Великий казкар вважав, що справжнє мистецтво здатне створити диво, зробити людину кращою, як це сталося з імператором у казці “Соловей”. Після співу […]...
- Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі початок відомої поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” має такий вигляд: АббАб. Строфа є важливим композиційним елементом вірша, бо […]...
- Алкеєва строфа Алкеєва строфа – одна з античних строф, власне чотирирядкова строфа, що складається з різнометричних (логаедичних) стоп; серед них розрізняється “алкеїв одинадцятискладник”, що містить ямбічні рядки з анапестом у четвертій стопі, “алкеїв дев’ятискладник” ямбічного вигляду та “алкеїв десятискладник”, в якому наявні два дактилі та два хореї (-∪∪-∪∪-∪ – -). А. с. запроваджена еллінським поетом Алкеєм (VII-VI […]...
- Кондак Кондак (грецьк. kontakion) – основний жанр літургійної поезії, різновид поеми на біблійні сюжети, започаткований у VI ст., досяг розквіту у творчості Романа Солодкоспівця, невдовзі витіснився (VIII-IX ст.) жанром канону. К. охоплює від 18 до 24 строф, об’єднаних однаковою кількістю складів, однаковим ритмічним малюнком, однотипним синтаксичним членуванням. Перші літери К. витворювали акровірш, його метрика засновувалася на […]...
- Епод Епод (грецьк. epodos, від ері – безпосереднє слідування за чимось, додавання до чогось та ode – пісня) – приспів, власне, другий вірш ямбічного двовірша, складений із триметра та диметра; згодом – ліричний твір в античній версифікації, складений із двовіршів однієї метричної системи, в якому довгі віршові рядки чергувалися з короткими. Наприклад, “Еподи” Горація у модернізованому […]...
- Уподібнення Уподібнення – розгорнуте порівняння, в якому розкривається низка подібних ознак між предметами, що розширює та поглиблює його семантичне поле, витворює потік містких асоціацій: Сніг летить колючий, ніби трина, Йде зима й бескидами гуде. Яворові сниться яворина Та її кохання молоде. Він не знає, що надійдуть люди, Зміряють його на поруби. Розітнуть йому печальні груди, Скрипку […]...
- КАНЦОНА Канцона (італ. canzone – пісня) – жанр середньовічної поезії, пісня на тему лицарського кохання. Канцона складається із 5-7 строф і так званої Коди (заключної напівстрофи), в якій часто містилося звернення до того, кому адресована канцона. Як жанр канцона з’явилася в середньовічній ліриці трубадурів. Формою канцони послуговувалися Данте і Дж. Боккаччо. Свого розквіту вона досягає у […]...
- Головний наголос Головний наголос – виразний словесний наголос у вірші, котрий, за законами української версифікації, розподіляє свою ритмотворчу функцію з побічними наголосами одного і того ж самого слова. Так, у вірші П. Тичини “Арфами, арфами…” епітет “самодзвонними” має Г. н. на третьому складі при побічному наголосі на першому. Так само у вірші “Закучерявилися хмари…” спостерігається Г. н. […]...
- ПЛАН – О. ГЕНРІ, ДЖ. ОЛДРІДЖ – КРАСА ЧИСТИХ ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН – 7 клас Особливості новели як жанру I. Новела як жанр літератури. (Новела (італ. novella – новина) – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.) II. Жанрова своєрідність новел. (Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів, напружений сюжет. Наявність чіткої композиції, зведення до мінімуму персонажів, несподівана розв’язка.) ІІІ. Письменники-новелісти світу. (Відомими […]...
- Еквіритмічність Еквіритмічність (лат. aequus – рівний та грецьк. rhythmos – ритм) – збереження у перекладі поетичного тексту ритмічної структури оригіналу, враховуючи нормативи кожної мови. На практиці досягти абсолютно точної відповідності в цьому аспекті неможливо, однак чимало перекладачів намагається віднайти найоптимальніший варіант перекладу, враховуючи смислові та естетичні якості оригіналу. Так, еквіритмічної досконалості досяг М. Рильський у своїх […]...
- Шумка, або Чабарашка Шумка, або Чабарашка – народна танцювальна та жартівлива пісня. Складається з однієї-двох чотирирядкових строф, це, власне, восьмискладовий двоколійний рядок, поділений на дві ритмічні групи (4+4), на які припадає здебільшого однакова кількість наголосів. Римування парне, клаузули окситонні та парокситонні: Ой мій милий // умер, умер Та в коморі // дуду запер, А я пішла і // […]...
- Сапфічна строфа Сапфічна строфа – одна з античних строф, різновид різностопної строфи, запровадженої давньогрецькою поетесою Сапфо (VI ст. до н. е.), пізніше вдосконаленої римським поетом Горацієм. Складається з трьох одинадцятискладників та, у четвертому рядку, з адонія. І. Франко, перекладаючи пісні Сапфо, намагався бути не лише еквіритмічним, а й еквілінеарним: Афродіто, безсмертна Зевесова доню, Баламутко на ясному троні, […]...
- Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
- Миколі Француженкові – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ ( з нагоди 70-річчя ) Всі круглі дати і усі нулі Нехай вже не бентежать Вас ніколи – Вони такі ж бо немічні й малі, А Ви, мій друже, вірний мій Миколо, З когорти, що в юнацтві обіруч, Як кажуть, узяло життя за роги Й серед воєнних бур й житейських круч Не збилося із світлої […]...
- Мій Рідний Київ – Віра Артамонова Починається день… Не з пісень починається день, Починається він із мрій, Прокидається Київ мій. Десь далеко дзвенить трамвай, Прокидається рідний край, Прокидаюсь і я, як він, Дзвін в душі, чи то сонця дзвін. Київ хоче мене вести За діброви та за мости. Я іду і його веду. Поселяємось у саду. Чи ти Київ мій, чи […]...
- ФЕДОРЧЕНКО Федорченком звали мене, товариші, Федорченком. Я був капітаном на початку світової війни і не міг одступити,, такий я був гордий. Де я не стрічався з ворогом, я побіждав його, бо я храбріший був і воював я краще. Та на флангах у мене, казали, тікали і з правого, й з лівого боку. І я згорав по […]...
- Народне віршування Народне віршування – вживані у фольклорі різноманітні віршові форми, серед яких головними можна окреслити три типи: 1) Розмовний вірш (див.: Райошник) – вживається в прислів’ях, приказках, віншуваннях, загадках, замовляннях і та ін.; характерний тим, що у ньому фрази без чіткої метричної організації пов’язані здебільшого суміжними римами (“З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а […]...
- Аналіз вірша “Вона” Гумільова Перед нами вірш про кохану поета, яке було написано в 1912 році і опубліковано в збірник “Чуже небо” в тому ж 1912 році. Вся принадність твори в тому, що Гумільов створив образ своєї ідеальної жінки, в яку закоханий, чи не описуючи її зовнішність. Немає ні імені, ні деталей зовнішності, але її образ практично помітний. Гумільову […]...
- Мусадас Мусадас (араб., букв.: шестірний) – у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії – вірш філософського змісту, строфічна форма якого складається із шести рядків за схемою римування: аааааа бббббба. Кількість строф буває від чотирьох до десяти. Приклад М. – вірш азербайджанського поета XVIII ст. Відаді Молла, перекладений Б. Мельничуком: Не думай про […]...
- Твір “Культурна людина, хто вона?” Культурна людина… Є кілька понять, наприклад багато хто сприймає це слово буквально тобто та людина, яка любить мистецтво і т. д. Але на мою це та людина поведінка якого відповідає з назвою твору. Іншим словом адекватна людина в суспільстві якому знаходитися не соромно і з цим людина спілкуватися приємно. Іноді мені мама каже, що потрібно […]...
- Чистий зсув. Визначення головних напруг Напружений стан тіла, при якому на гранях елемента діють тільки дотичні напруження, називається чистим зрушенням. Майданчики, на яких діють тільки дотичні напруження, називаються майданчиками чистого зсуву. Чистий зсув є окремим випадком плоского напруженого стану матеріалу, коли два з головних напружень відмінні від нуля і рівні за значенням, але протилежні за знаком. Напруги для майданчика nn […]...
- Скорочено – ЛУГОМ ІДУ, КОНЯ ВЕДУ – РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – 9 КЛАС “Лугом іду, коня веду, Розвивайся, луже! Сватай мене, козаченьку, Люблю тебе дуже! Ой хоч сватай, хоч не сватай, Хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, Що ти залицявся”. “Ой коли б ти, дівчинонько, Трошки багатенька, Взяв би тебе за рученьку, Повів до батенька!” “Ой коли б я, козаченьку, Була багатенька, Наплювала б я на […]...
- Імпресіонізм лірики Фета Імпресіонізм в поезії, як я розумію, складається з тонких описів. Тобто картина така малюється не “чітко і просто”, а натяками, півтонами. Коли дивишся занадто близько на картину імпресіоніста, то бачиш лише мазки різнокольорові, але здалеку – картина видно повністю. Те ж саме з віршем в такій манері – сприймається воно тільки цілісно. У Фета опис […]...