Термін інвестування
Тепер розібравшись з видами і формами вкладень, варто розібратися в питанні, а куди ж їх можна інвестувати і на який термін. Інвестиції бувають довгострокові і короткострокові. У бухгалтерському обліку прийнято вважати короткостроковими вкладення до одного року. Решта є довгостроковими.
Так, довгострокові інвестиції – це вкладення в капітальне будівництво, як в створення нового будинку, так і в розширення, реконструкцію, технічного переозброєння діючих об’єктів або підприємств. Ці роботи змінюють суті предмета інвестування, а витрати, які при цьому були, не списуються на витрати в звітному періоді їх придбання, а збільшують вартість даного основного засобу. Тобто ці витрати будуть перебувати у вартості придбаного споруди, будівлі, обладнання, або транспортного засобу, а також земельної ділянки або іншого об’єкта, активу нематеріального характеру.
Є середньострокові інвестиції, термін вкладення від року до трьох років. Це може бути вкладення як в акції, паї або інші цінні папери, так і витрати на реконструкцію.
Як приклад короткострокових інвестицій, можна розглядати вкладення в акції або цінні папери. Дані вкладення повинні бути ліквідні, легко реалізовані. Бажано, щоб ціна їх на біржі росла з кожним днем.
Об’єкти для інвестицій
Інвестиції можуть бути фінансовими чи реальними.
1. Фінансові – це витрати на придбання фінансових інструментів, які на сьогоднішній день є в достатку на нашому ринку. Це можуть бути облігації, акції, інші цінні папери або банківські депозити. Обліковуються за рахунком 58 “Фінансові вкладення”, де відкриваються субрахунка за напрямками вкладення. Також сюди можна віднести надання кредитів, продаж товару в лізинг. Не виключено і участь в спекулятивних угодах, таких як покупка і продаж валюти, цінних паперів, дорогоцінних металів.
2. Під реальними інвестиціями розуміється закупівля або вкладення в будівлі, землі, реконструкцію, ремонт, придбання бізнесу або товарного знака. Враховуються вони за рахунком 01 “Основні засоби”, на відповідному субрахунку або 04 “Нематеріальні активи”. Списується їх вартість шляхом амортизації з рахунку 02 або 05.
Цілі, які переслідує інвестор
За основними напрямками інвестування може поділятися на такі види:
1. Прямі інвестиції, коли вкладення інвестора мають чітко виражену мету управління компанією або виробництвом. Зазвичай це придбання акцій компанії. Участь і управління дає пакет акцій, який більше 10% від частки статутного капіталу.
2. Реальні інвестиції, це кошти, вкладені в основні засоби і дозволяють модернізувати, розширити виробничий процес, збільшити матеріально-виробничі запаси. Це вкладення в основний або оборотний капітал підприємства.
3. Інтелектуальні інвестиції в основному використовуються на великих підприємствах, так як пов’язані з вкладенням грошей в навчання, розвиток своїх співробітників. Ці вкладення завжди тягнуть великі вкладення і не завжди прозорі для керівника. У малих підприємствах даний вид інвестицій практично непридатний, тому громадяни дуже часто самі інвестують у власний розвиток, не вдаючись до допомоги своїх босів.
4. Портфельні інвестиції, це пасивна діяльність. Полягає вона в тому, що через брокерів закуповується або збирається портфель з різними цінними паперами. Інвестор відсторонюється від участі в управлінні і отримує свій дохід прикладаючи мінімум зусиль.
5. Нефінансові інвестиції бувають в тому випадку, якщо інвестують не гроші, а права, земельні ділянки, ліцензії або будь-який інший матеріальний негрошовий актив.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)