Територіально-політичні системи як основний об’єкт дослідження
Громадсько-політична діяльність, яка розвивається в конкретній географічній середовищі під впливом властивостей території і комплексу соціально-економічних та інших факторів, веде до утворення територіально-політичних систем (ТПС), що представляють територіальні (просторові) поєднання взаємопов’язаних компонентів суспільно-політичного життя країни. В основі аналізу головного об’єкта ТПС варто вивчення політико-територіальної організації суспільства в межах державної території країни. Територіально-політична організація суспільства поєднує в собі як просторові аспекти політичної діяльності суспільних інститутів і різних соціальних груп, так і її результати у формі різнорівневих ТПС, що представляють взаємопов’язані поєднання елементів політичної діяльності всіх сфер суспільства, що функціонують на певній території. При цьому досліджуються переважно три типи просторових структур:
– політико-територіальний устрій держави;
– територіальна розстановка громадських і політичних сил, організацій та інститутів;
– електоральна поведінка населення при виборах вищих і місцевих органів влади, регіональні типи політичної культури.
Основним завданням політичної географії є??характеристика загальної просторової картини політичного життя країни і всієї сукупності факторів, що її обумовлюють.
В межах держави формуються три типи ТПС:
– майданні (територія держави, адміністративно-територіальні одиниці, автономні та ін. Освіти);
– лінійні (державні кордони, мережа комунікацій загальнодержавного значення, прикордонні переходи);
– точкові (столиця, регіональні центри, ключові економічні та військові бази),
Які відповідним чином структурують політичний простір на певній території.
Територія держави – частина географічного простору, що під суверенітетом певної держави, який означає міжнародно визнані виняткові повноваження держави на певній території. Державне простір класифікується на три види: 1) геодезичне (визначається величиною і формою земної кулі, описується системою географічних координат); 2) фізико-географічне (якісно диференційовані на сушу, океани, моря з системою природно-ландшафтних зон); 3) соціально-економічний (територія господарського освоєння, на якій зосереджена життєдіяльність людини, локалізована система поселень і комунікацій, за величиною поступається фізико-географічному). Політичний простір як частину соціально-економічного характеризує локалізацію і територіально-ієрархічну розчленованість політичного процесу і його результатів у межах державної території.
Основні види ТПС різного ієрархічного рівня і функцій формуються у встановлених державних кордонах (міждержавних союзах, внутрішніх адміністративно-територіальних одиницях), проте в сучасному взаємопов’язаному світі складаються специфічні форми взаємодії різних видів ТПС. ТПС нижчого рангу визначається як політико-географічна місцевість, яка виступає мінімальним (нижчим) просторовим носієм політичних відмінностей, які формуються на основі поєднання географічних умов і факторів політичної діяльності. Вона формується на основі стійкої територіальної спільності людей і проявляється як місцеві особливості політичної культури з урахуванням історичного досвіду. Її відмітними ознаками є специфічне розташування, обумовленість політичної діяльності місцевими проблемами життєдіяльності (ринок праці, соціальна інфраструктура та благоустрій, екологічна ситуація та ін.).
Другий рівень ієрархії ТПС формують локальні системи (міста, великі агломерації, місцеві системи розселення) політико-географічних місцевостей ключовою функцією яких є, поряд з передачею управлінських імпульсів, дифузія політичних нововведень (моделей управління, політичної поведінки та ін.). Реалізація цих функцій вимагає високодіверсіфіцірованной соціального середовища, диференціації культури, великої інформації, яка досягається в умовах поділу праці міських систем і сільській місцевості.
Політико-географічні райони, як сукупність первинних політико-географічних місцевостей і їх локальних систем, формуються на основі спільності історичного розвитку та регіональної політичної культури як взаємодоповнюючі сукупність разнофункціо-нальних природних, соціально-політичних та економічних ареалів. Для них характерно схожість реакції жителів на загальнодержавні та міжнародні події і імпульси, рівня впливу політичних партій, національної самосвідомості.
Країна – ключовий суб’єкт політичної діяльності, виступає сполучною ланкою всієї ієрархії внутрішніх ТПС, а також головним суб’єктом внутрішньої політичної діяльності та міждержавних зв’язків взаємин. Самоідентифікація з країною виступає сильним компонентом політичної культури.
Вищий рівень ієрархічної структури ТПС формують геополітичні регіони, утворені співтовариством або союзом держав на основі спільних довготривалих політичних та економічних інтересів, наявності великої політичної проблеми, культурної, етнічної, расової мовної близькості. Ступінь їх цілісності відображає характер та інтенсивність зв’язків політичного, фінансового, торговельного, військового характеру.
Таким чином, ключовим завданням політичної географії є??вивчення закономірностей формування і розвитку територіально-політичних систем різного ієрархічного рівня, що відображають особливості територіально-політичної організації суспільства. Методика політико-географічного дослідження держави – ключового суб’єкта політичної діяльності – включає наступні напрямки:
– аналіз політико-географічного положення держави;
– виявлення морфологічних особливостей (розміри, конфігурація) державної території;
– кордону, їх генезис і стійкість, прикордонні переходи і транскордонні території;
– неврегульовані територіальні претензії і прикордонні суперечки;
– просторова еволюція держави і формування його території;
– територіальна інтеграція та дезінтеграція держави (географічне єдність державної території).
У політичній географії сформувалися два напрямки в дослідженні держави: 1) еволюціонізм, який розглядає еволюцію держави та її території в просторі; 2) функціоналізм, що аналізує територіальну єдність держави як консолідовану систему.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)