Теорія ролей
Соціально-психологічна теорія, або теорія ролей, розглядає кожну окрему особистість з точки зору ролей у суспільстві. Теорія ролей належить до социологизаторским концепціям, ставлячи на перший план взаємодія особистостей в суспільстві між собою. Це є найважливішим фактором розвитку особистості в суспільстві, і визначення їй конкретної ролі. Основний механізм в цій теорії, який можна назвати найважливішим, це сутність тієї ролі, яка відводиться конкретної особистості. Припустимо вас визначили як старшого в групі, як по-вашому, чи вплине це призначення, на всю вашу сутність та на вашу поведінку? Безумовно так, причому ви можете навіть не знати про те, як ви себе будете почувати в такому положенні.
В теорії ролей, особистість розглядається як сукупність її соціальних ролей. Тобто людина завжди змушений грати яку-небудь роль, він не може бути просто людиною, іноді навіть не може бути самим собою. У товаристві з кожною роллю пов’язані конкретні процеси, конкретна діяльність кожної ролі, і все що з нею пов’язано. Є ролі престижні і є не дуже, і як правило особистість у суспільстві розглядається з погляду виконуваної нею ролі. Весь світ театр, а люди в ньому актори, з цим складно не погодитися, немає в нашому житті таких процесів, пов’язаних з суспільством, які не вимагали б від нас виконання конкретної ролі.
Ролі завжди визначають своєрідні суспільні нормативи і рамки поведінки, це накладає деякі обмеження на людину, в плані дозволеності. У цього є дуже негативна сторона, людина сама починає вірити в ці обмеження, пов’язані з його роллю, як особистість він починає відчувати себе неповноцінним, і лише сильний духом, може поміняти свою роль на власний розсуд. Розвиток психіки безпосередньо залежить від виконання людиною своєї ролі, як власне і визначенні ролі як такої. Зрозуміло, що кожен хоче грати роль сильної і шанованої людини, визнаного суспільством і мають в ньому все найкраще.
Але далеко не кожен індивід, може розглядатися з такої точки зору, поняття людина при цьому сильно розмивається, і особистість починає уособлювати себе зі своєю роллю. Отже, непримітна з суспільної точки зору роль, пригнічує і пригнічує психіку людини. Однак це не правило, і в ряді випадків, така роль може стимулювати людину на певні дії щодо підвищення свого статусу. Виконання певних рольових функцій у суспільстві, формує його роль, і тут вкрай важливий зворотний зв’язок з боку суспільства у вигляді оцінки і визнання дій конкретної ролі.
Все що ми робимо, так чи інакше оцінюється, і ця оцінка для нас дуже важлива, нехай не завжди і не скрізь, але вона має величезне значення. Ось три плану теорії ролей, які її формують.
1. У першому плані, розглядається соціологічна частина, коли задана функція ролі, знаходиться в стадії очікування, освоєння ролі своїх функцій і визнання з боку громадськості.
2. У другому плані, роль розглядається в соціально-психологічному виконанні, з точки зору реалізації міжособистісних взаємодій з іншими ролями.
3. І з третього плану, роль розглядається з психологічної точки зору, як внутрішні прояв своєї власної ролі, бажаної ролі, не завжди показує себе, але робить вплив на основну роль.
Як ми можемо бачити, тут йде кілька ступенів формування кінцевого поведінки ролі в суспільстві. Простіше кажучи, наша поведінка постійно формується, і наше внутрішнє прояв, може істотно посилити на нього вплив. Комплексне взаємодія всіх цих аспектів, і буде в підсумку представляти рольовий механізм особистості. Може статися і так, що буде зроблений ухил більше в окремо взятий аспект, наприклад роль може формуватись більшою мірою виходячи зі свого внутрішнього прояви. А може і від взаємодії з іншими людьми, які прямо впливають на формування ролі в суспільстві.
Якщо в колективі є улюбленці, то обов’язково є і ті, кого з тих чи інших причин недолюблюють. При цьому кожен з них виконує відведену йому роль суспільством, але не як не свою, і поведінка такої людини, стає адекватним відношенню до себе. Скажіть людині тридцять разів, що він свиня, і на тридцять перший раз він захрюкає, так що формування особистості в колективі, згідно рольовим аспектів, буде залежати і від його внутрішньої сутності, яка може схилиться у бік певного про себе уявлення.
Я б сказав, що кращим варіантом буде приділити більше увагу своєму внутрішньому прояву, своєї внутрішньої ролі, яка обов’язково дасть про себе знати. Але при цьому не слід активно противиться громадського впливу і нехтувати спілкування з іншими людьми. Будьте хитріше, грати в свою гру, але приховано, поки не наберетеся сил і не взорветесь як вулкан. Ось тоді вас точно ніхто не зупинить. Хоча якщо ви сильні духом, то, ймовірно, вам і так нічого не завадить, сформувати саме ту роль, яка задовольнить вас.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)