Теорія очікувань Врума – визначення

Теорія очікувань (Expectancy Theory) – говорить про те, що наявність у людини потреби перестав бути єдиним умовою для виникнення у нього мотивації до досягнення даної мети (обумовленої потребою). Важливою умовою є очікування людиною того, що обраний ним тип поведінки і їхні дії дійсно приведуть до отримання бажаного.

Тобто мало наявність у людини потреби, треба щоб він очікував, що витрачені їм зусилля, справді, допоможуть йому її задовольнити. Наприклад, людина хоче влаштуватися на добре оплачувану і престижну роботу. Для цього він надходить до ВНЗ, так як очікує, що диплом допоможе йому досягти цієї мети.

Автор теорії очікувань – американський вчений Віктор Врум. Вперше виклав свою теорію в книзі “Праця і мотивація” (1964).

Врум, у своїй теорії очікувань, виділяє три ключові чинники впливають на мотивацію:

    Очікування того, що витрачені зусилля приведуть до бажаного результату (мети); Очікування того, що досягнення результату буде винагороджено (тобто досягнення результату – основний інструмент для отримання винагороди); Очікування того, що винагорода буде цінним (валентним).

Мотивація по Вруму є твір 3-х чинників; якщо хоча б один з факторів відсутній (дорівнює нулю), то і загальне твір (мотивація) дорівнюватиме нулю
Чим сильніше кожен з цих трьох чинників, тим вище мотивація працівника. Якщо хоча б один з факторів буде відсутній, то і мотивація буде нульовий.

Недолік теорії очікувань В. Врума в тому, що вона не говорить про те, яку винагороду має більшу валентністю: заробітна плата, просування по службі, визнання заслуг і т. д.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Теорія очікувань Врума – визначення