Теорія будови органічних сполук

Органічна хімія має виключно важливе пізнавальне і народногосподарське значення.

Природні органічні речовини і їх перетворення лежать в основі явищ Життя. Тому органічна хімія є хімічним фундаментом біологічної хімії та молекулярної біології – наук, які вивчають процеси, що відбуваються в клітинах організмів на молекулярному рівні. Дослідження в цій області дозволяють глибше зрозуміти суть явищ живої природи.

Безліч синтетичних органічних сполук проводиться промисловістю для використання в самих різних галузях людської діяльності – це нафтопродукти, пальне для різних двигунів, полімерні матеріали (каучуки, пластмаси, волокна, плівки, лаки, клеї і т. д.), поверхнево-активні речовини, барвники, засоби захисту рослин, лікарські препарати, смакові та парфумерні речовини і т. п. Без знання основ органічної хімії сучасна людина не здатний грамотно використовувати всі ці продукти цивілізації.

Сировинними джерелами органічних сполук служать нафту і природний газ, кам’яне і буре вугілля, горючі сланці, торф, продукти сільського та лісового господарства.

Критерієм поділу з’єднань на органічні та неорганічні служить їх елементний склад.

До органічних сполук відносяться хімічні речовини, що містять у своєму складі вуглець, наприклад:

CH3-CN, CH3-CH2-OH, CS2, CH3COOH, CH3-NH2, CH3-NO2, CH3-COOC2H5.
Органічні сполуки відрізняються від неорганічних низкою характерних особливостей:
– майже всі органічні речовини горять або легко руйнуються при нагріванні з окислювачами, виділяючи СО2 (за цією ознакою можна встановити приналежність досліджуваної речовини до органічних сполук);
– в молекулах органічних сполук вуглець може бути з’єднаний майже з будь-яким елементом періодичної системи;
– органічні молекули можуть містити послідовність атомів вуглецю, з’єднаних в ланцюги (відкриті або замкнуті);
– молекули більшості органічних з’єднань не диссоциируют на досить стійкі іони;
– реакції органічних сполук протікають значно повільніше і в більшості випадків не доходять до кінця;
– серед органічних сполук широко поширене явище ізомерії;
– органічні речовини мають більш низькі температури фазових переходів (т. Кип., Т. Пл.).
Органічних сполук налічується набагато більша кількість, ніж неорганічних.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Теорія будови органічних сполук