Теорія броунівського руху

Теорія броунівського руху була побудована в 1905-1906 рр. німецьким вченим Ейнштейном і польським вченим Маріаном Смолуховським (1872-1917), підтверджена експериментально в 1908 р французьким ученим Жаном Перреном (1870-1942).

Вивчення броунівського руху дозволило зробити наступні висновки.

1. Причиною броунівського руху частинок є рух молекул середовища, в якій ці частинки знаходяться.

У кожний момент часу з броунівський частинкою стикаються молекули. Число молекул, що вдаряються об частинку з різних сторін, неоднаково, різні значення та напрями їх швидкостей, отже, імпульси, що передаються частинці з різних сторін, не компенсують один одного і на частку діє сила, нерівна нулю. Частинка рухається в напрямку рівнодіючої сили. У наступний момент часу напрям рівнодіючої сили змінюється, що змушує частинку рухатися в інший бік.

2. Броунівський рух, будучи наслідком теплового руху молекул, ніколи не може припинитися.

3. Рух броунівський частинки безладно, оскільки її зіткнення з молекулами випадкові. Однак при великій кількості спостережень цей рух підпорядковується деякого статистичному закону: середній квадрат проекції переміщення броунівський частинки на вісь ОХ прямо пропорційний часу руху до зміни нею напрямки.

4. Інтенсивність броунівського руху зростає з підвищенням температури. Доведено, що середній квадрат проекції переміщення частинки на вісь ОХ прямо пропорційний температурі.

На прикладі броунівського руху дуже добре простежується цикл пізнання в фізичній науці: спостереження (спостереження Броуна) – “гіпотези (припущення Броуна про вплив різних чинників на рух частинок) -> перевірка гіпотез (експерименти Броуна) -> прийняття вірною гіпотези і її пояснення – побудова теорії (побудова теорії броунівського руху) і теоретичне пояснення експериментальних фактів.

Альберт Ейнштейн (1879-1955) – видатний німецький фізик-теоретик, один із творців сучасної фізики. Відомий своїми роботами в області спеціальної та загальної теорії відносності, квантової теорії, статистичної фізики. Створив спецмулистих і загальну теорію відносності, змінивши докорінно уявлення про простір і час; відкрив закон взаємозв’язку маси і енергії; теоретично відкрив фотон і, виходячи з квантової природи випромінювання, пояснив таке явище, як фотоефект; розвинув статистичну теорію броунівського руху.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Теорія броунівського руху