Теоретико-методичні засади уроків літератури рідного краю

В. Шуляр,

Кандидат педагогічних наук, доцент,

Заслужений учитель України

Миколаїв

Уроки літератури рідного краю – складова літературної освіти школярів узагалі та частина краєзнавства зокрема. Літературне краєзнавство – це специфічна галузь науки про літературу, предметом якої є вивчення фольклорної спадщини та літературних творів, художніх образів, навіяних природою, історичними подіями, традиціями, звичаями, побутом і людьми краю. Сьогодні, як ніколи, саме ця частина курсу літератури може стати тим містком, який поєднає читацьке життя школяра зі світовою літературою, культурою. Тож серія статей, яка пропонується до уваги зацікавленого читача, передбачає:

– з’ясувати особливості уроків літератури рідного краю, методику їх підготовки відповідно до запропонованої нами класифікації;

– окреслити систему урочної роботи з курсу літератури рідного краю як за традиційною методикою, так і з використанням нових технологій навчання;

– запропонувати авторський варіант концепції вивчення цього курсу літератури словесниками Миколаївщини.

Проблема вивчення літературного краєзнавства в загальноосвітній школі не нова. Загальні проблеми використання краєзнавства на уроках літератури розглядалися А. Абдуллаєвою, Є. Пасічником, О. Фесенко. Проблема морального виховання дітей на основі літературного краєзнавства стала предметом дослідження Г. Веденєєвої, М. Гордої. Екзистенціально-діалогічні шляхи проведення уроків позакласного читання, літератури рідного краю, вступних і підсумкових відстежуються у докторському дослідженні Г. Токмань. Методика використання літературного краєзнавства в системі підвищення кваліфікації вчителів-словесників теоретично обгрунтована та експериментально перевірена А. Лисенко. Окрім того маємо статті, монографії, методичні посібники з обговорюваної проблеми, серед яких праці Л. Куценка, Г. Нагорної, С. Пультера, Л. Фурсової, М. Лісової, П. Розвозчика, В. Купцової, групи миколаївських учених (А. Ситченко, Л. Старовойт, І. Береза, Н. Огренич, П. Водяна та інші).

Актуальність запропонованого викликана тими світовим процесами, які не можуть не впливати і на формування освітнього простору. Серед загально-цивілізаційних тенденцій виділяють глобалізацію суспільного розвитку, набуття людством здатності до самознищення та перехід людства від індустріальних до науково-інформаційних технологій. За таких умов як ніколи актуалізується роль і значення людини, особистості у формуванні нового простору співіснування. Щоб не загубитися, не втратити себе, своєї національної самоідентичності, не спустошити себе матеріально і духовно, маємо подбати про формування самодостатнього й конкурентоспроможного випускника. І від того, наскільки він буде здатним функціонувати у глобалізованому інформаційно насиченому суспільстві, жити і діяти локально і глобально, вирішувати свою долю і долю свого народу конструктивно і толерантно, й обумовлюють необхідність перегляду усталених норм викладання і вивчення літературного краєзнавства. Тож презентація власного історико-культурного надбання європейській і світовій спільноті на часі. Саме цей інтеграційний підхід до вивчення курсу літератури взагалі та рідного краю зокрема сприятиме викоріненню відчуття меншовартості, стимулюватиме процеси самовдосконалення і саморозвитку особистості учнів, для яких приклад вихідців з рідного краю слугуватиме дієвою морально-етичною школою. Тому вчителеві-словеснику вперше пропонується в комплексі концепція і методика вивчення літератури рідного краю на основі традиційних підходів та інноваційних педагогічних технологій.

Шкільне літературне краєзнавство багатогранне, і посутнє місце в ньому займають уроки літератури рідного краю, які мають певні особливості.

По-перше, планувати їх треба з урахуванням специфіки літератури як виду мистецтва; по-друге, добір літературних творів і мистецького матеріалу здійснювати з урахуванням художньо-естетичної вартісності; по-третє, уміло поєднувати вивчення літератури з образотворчим мистецтвом, музикою, архітектурою, історією, релігією, філософією тощо; по-четверте, забезпечувати формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів з урахуванням людино-/, народо-, україно-/знавчих аспектів; по-п’яте, враховуючи важливість виховання творчого читача, виробляти особистісне ставлення до художньої літератури рідного краю, щоб допомогти учневі-Читачу-Людині самовиразитися й самоствердитися, розуміючи, що митці не тільки відображають своє сприйняття й розуміння світу, але й передають енергію бачення життя в його добрі і злі, красі й потворності, – тим самим допомагають творити своє “Я” у єдності долі з природою, людством, нацією, рідним краєм.

Співпраця учитель (методист) – митець (художній твір) – учень (читач) досягне органічної єдності й чародійного синтезу, якщо пам’ятатимемо настанову І. Франка, добираючи матеріал до уроків літератури рідного краю (і не тільки): “Кожен чільний письменник – чи він слов’янин, чи німець, чи француз, чи скандинавець, – є наче дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше в свій рідний, національний грунт, намагається ввіссати в себе і переварити в собі якнайбільше його живих соків, а своїм пнем і короною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів, наукових, суспільних, естетичних і моральних змагань. Тільки той письменник може… мати якесь значення, хто має і вміє цілій освіченій людськості сказати якесь своє слово в такій формі, яка б найбільше відповідала його національній вдачі” .

Тож мета цих уроків – осягнення глибинної сутності спадщини митців рідного краю, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й поціновування багатовимірного набутку майстрів слова, плекання почуття гордості творчими людьми, славними краянами, поєднуючи емоційно-естетичне з поняттєвим, образне мислення – з логічним.

Пробудження інтересу до літератури рідного краю, яка передбачає перенесення учня-читача у світ думок і почуттів митця, дасть позитивні наслідки, якщо будуть витримані як специфічні особливості таких уроків (які вище вже означено), так і методологічні принципи:

– література як художнє відображення духовного життя українського народу і тої спільноти, яка оточує дитину;

– урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей школярів, їхнього загального розвитку;

– дотримання вікової динаміки особистісного сприймання літератури;

– формування умінь кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво слова, приймає художні цінності та шліфує культуру почуттів;

– доцільність у наростанні та доборі літературно-краєзнавчого матеріалу з урахуванням принципу від простого до складного;

– глибоке знання історії й літератури рідного краю та об’єктивне його потрактовування в культур-но-мистецькому просторі;

– оптимальність і різноманітність навчальних форм роботи, типів уроків із метою посилення зацікавленості до літературно-мистецької спадщини земляків;

– інтегративність і міжтекстуальність як підхід до представлення творів письменників-земляків із опорою на краєзнавчий матеріал;

– наступність у розвитку зв’язного мовлення з вивченням творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми;

– особистісно зорієнтований підхід у формуванні пакету навчальних запитань і завдань, а також у вибудові моделі з чітко контрольованим, діагностованим і коректованим компонентом.

Завданнями уроків літератури рідного краю:

– поглиблювати відомості про життя та творчість митців даної місцевості;

– розвивати зацікавленість до їхнього творчого доробку та спадщини;

– забезпечувати особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;

– прищеплювати естетичні смаки, виховувати почуття прекрасного, вміння насолоджуватися художнім твором, почуття гордості й поваги до земляків-митців;

– виявляти нахили, смаки, здібності учнів, сприяти їх розвитку, виховувати юних поетів-аматорів;

– поглиблювати знання з історії рідного краю, про найвидатніших діячів культури та мистецтва;

– прищеплювати любов до книжки, творів мистецтва, які народилися на отчій землі чи з’явилися під впливом певних подій, чи під враженнями від перебування у степовому південному Прибужжі;

– розвивати культуру, логічне та образне мислення, культуру мовлення та читання;

– розвивати уміння вести діалог і полілог у парі, групі, будувати монологічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;

– спонукати школярів до самостійного прочитання творів літератури рідного краю, вести довірливий діалог сам на сам, з авторами чи героями, які жили чи перебували в даній місцевості;

– допомогти учням подолати принизливе почуття національної меншовартості, ознайомлюючись з історією України, рідного краю, допомогти повернути історичну пам’ять і виплекати природне почуття національних гордощів;

– переконувати, що жити за народним чи релігійним календарем, канонами українського православ’я чи народною етикою – найвищі чесноти українця;

– прищеплювати почуття поваги до видатних людей рідного краю, спонукати наслідувати їхній героїчний чи трудовий подвиг;

– виховувати працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до людини, природи тощо;

– спонукати дітей захоплюватися красою й самобутнім багатством рідної землі, звитяжністю національно-визвольних змагань земляків, їхнім славетним минулим;

– викликати в учнів щире й глибоке прагнення захищати світлі набутки матеріального й духовного життя нації, оберігати й примножувати їх, продовжуючи традиції роду, родини, краю;

– розвивати уміння переказувати, стежити за чіткістю та логічністю відповідей на запитання; висловлювати враження від почутого, побаченого;

– виявляти самостійне судження, вчити давати об’єктивну характеристику героям, художнім образам і явищам;

– розвивати комунікативно-мовленнєві уміння школярів на уроках літератури рідного краю, послуговуючись творами малої форми в усному та писемному варіанті (переказ-мініатюра, з творчими завданнями, багатоваріантні міні-твори в контексті певної жанрово-стильової манери письма тощо).

Підготовка до уроків літератури рідного краю передбачає визначення суб’єктів навчально-пізнавального процесу на далеку та близьку перспективу:

– випереджальне ознайомлення зі списком творів літератури рідного краю, які учні мають прочитати (придбати) впродовж літа, навчального року;

– підготовку пакету навчально-пізнавальних дій, який передбачає систему завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм мислительної діяльності, й допоможе учневі-читачеві проникнути в таїну художнього тексту;

– конструювання навчально-пізнавального дійства, сценарію, організації змістового наповнення уроку (заняття);

– чітке визначення теми, мети та завдань уроку, проблемних питань до твору (творчості), добору епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне та мистецьке оформлення).

Основними методами навчання та формами організації навчально-пізнавальної діяльності на заняттях із літератури рідного краю для 5-8 класів є бесіда; бесіда за змістом книжки, твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; розповідь; художня розповідь; заочна подорож; конкурс знавців літератури рідного краю; інсценізація тощо. А також у 9-її класах: лекція; оглядова лекція тематичного характеру; семінар за творчістю поета (письменника); диспут; конференція; зустріч із поетом (прозаїком); екскурсія (або заочна подорож); обговорення проблеми (за круглим столом) та ін.

Залежно від мети, завдань уроку, особливостей художнього твору та жанрово-стильової манери письма митця, обраного методу проведення заняття можуть бути використані різноманітні прийоми роботи: повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази; художня розповідь; виразне читання та інсценізація; голосне зачитування творів і уривків; “оживлення” подій та словесний опис картини; підготовка та обговорення відгуків, анотацій, рецензій; дослідно-пошукова робота в місцевих бібліотеках, музеях, картинних галереях, архівах; виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовка виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій; запис інтерв’ю автора, його рідних, друзів, знайомих; підготовка словничків термінів, понять; виставка учнівських ілюстрацій до твору (творів); сценічні замальовки, фрагменти діа – відеофільмів тощо.

У методичних працях відбилися різноманітні позиції в оцінці характеру та специфіки вивчення літе-ратури в школі та класифікації уроків. На жаль, обійдено увагою заняття літератури рідного краю. специфіка. таких уроків очевидна, тому маємо пам’ятати про те, що вони розглядають матеріал більшого обсягу, ніж на звичайному занятті; навчальна діяльність учнів позначена більшою самостійністю; зміщено акцент із таких традиційних елементів уроку, як опитування, пояснення та закріплення матеріалу.

Методичною наукою ще не розроблена типологія уроків літератури рідного краю. Нам видається, що дані уроки можуть бути представлені як заняття вступні (настановчо-мотиваційні, на яких учитель поведе учнів-читачів у мистецький світ регіону, з’ясує, що їм відомо, що прочитали, побачили, почули під час канікул самостійно чи за рекомендаційним списком, проведе проміжну рефлексію тощо); урок-спілкування за прочитаним твором (творчістю митця); підсумково-рекомендаційний урок, на якому учні мають представити результативно-творчу роботу (творчий портрет письменника-земляка, звуковий альбом “Пісні мого краю”, відеокліп (сюжет) “Ох, анекдот, анекдот” або “Народні байки з вуст мого дідуся (батька) тощо”; узагальнюється вивчене впродовж року; сюди також входить етап осмислення ступеня оволодіння навчальним матеріалом; подається список творів для самостійного читання та відбувається презентація нових видань тощо).

Запропонована типологія уроків має, в першу чергу, ознаки оглядовості: літературно-мистецькі огляди (вступні уроки), монографічно-оглядові (уроки-спілкування), узагальнюючі (підсумково-рекомендаційні). На це має зважити вчитель, вибудовуючи та наповнюючи змістом заняття з літератури рідного краю.

Відповідно уроки літератури рідного краю можна представити як традиційні, так і нестандартні. Останні можуть бути такими: урок-конкурс, – заочна подорож, – інсценізація, -” оживлення” , – художня розповідь тощо (для 5-8 класів); урок-конференція, – семінар, – диспут, – зустріч, – екскурсія, – візуалізація, – семінар, – практикум у 9-11 класах.

Структура та змістове наповнення традиційного заняття з літератури рідного краю передбачає в 5-8 класах:

І. Настановчо-мотиваційний етап

1. Вступна розповідь-огляд, створення ситуації інтересу.

2. Бесіда, створення психологічної установки, умотивування дій.

3. Навчальна рефлексія (самооцінка).

ІІ. Операційно-пізнавальний етап

1. Актуалізація опорних знань, евристична бесіда (ігри при потребі).

2. Уведення учнів у світ митця (оповідка про життя автора та його твір – учитель-учні).

3. Коментарі про твір та його місце в системі творчого доробку автора.

4. Словникова робота.

5. Сприйняття та осмислення художнього змісту твору.

6. Пошук відповідей на запитання учнів і проблемні питання до твору, спадщини митця.

7. Проміжна рефлексія розуміння виучуваного матеріалу.

ІІІ. Корекційно-рефлексивний етап

1. Представлення продукту праці (підготовленого вдома, заздалегідь, під час уроку).

2. Усвідомлення учнем і вчителем міри збагачення власного досвіду, свого “Я” (творча рефлексія).

3. Узагальнення почутого, встановлення закономірностей у виучуваному творі, матеріалі.

4. Підбиття підсумків, коментар домашнього завдання з курсу літератури рідного краю.

У 9-11 класах:

І. Настановчо-мотиваційний етап

1. Емоційно насичене вступне слово-огляд.

2. Активізація мотиваційних резервів учнів.

3. Навчальна рефлексія.

ІІ. Операційно-пізнавальний етап

1. Актуалізація опорних знань і висунення системи гіпотез.

2. Уведення учнів у життєвий світ митця та творчу лабораторію.

3. Словникова робота та заповнення понятійно-термінологічного “поля” .

4. Сприйняття й осмислення композиційно-художнього змісту твору, жанрово-стильової манери письма автора.

5. Проміжна рефлексія.

6. Розв’язання учнями проблемних завдань залежно від їх інтелектуально-вольових можливостей та психофізіологічних особливостей (робота в парах, групах; виконання завдань літературознавчого чи лінгвістичного практикуму за творчим доробком автора).

ІІІ. Корекційно-рефлексивний етап

1. Встановлення логічних зв’язків, закономірностей у розглядуваному творі (творчості).

2. Самоаналіз і самоусвідомлення міри збагачення власного ментального досвіду (творча рефлексія).

3. Узагальнення, систематизація та представлення системи завдань до наступного заняття (за пакетом навчально-пізнавальних дій і завдань).

Сподіваємося, що запропонована концепція викладання уроків літератури рідного краю в загальноосвітніх навчальних закладах активізуватиме інтерес учителів до важливого аспекту літературної освіти школярів. Подана система збагатить словесників новими чи оновленими методами і прийомами вивчення літературного краєзнавства. Подана класифікація уроків літератури рідного краю, типологічні різновиди та їх змістове наповнення дадуть змогу вчителеві створити власну модель використання і вивчення літературного краєзнавства. А для учня-читача ці уроки стануть школою громадянського становлення, душі їх долучатимуться до правічної батьківської спадщини свого краю, народу. Пізнавши витоки свого рідного, наші випускники достойно ввійдуть у світовий простір і не втратять своє “Я” .

Література

1. Ващенко Г. Загальні методи навчання. – К., 1997. – 416 с.

2. Використаня матеріалів літературного краєзнавства на уроках української літератури в середній школі: Методичні рекомендації/Уклад. Л. В. Старовойт, П. М. Водяна, І. Ю. Береза, Н. М. Огренич. – Миколаїв: МДПІ, 1991. – 56 с

3. Волошина Н. Й. Уроки позакласного читання у старших класах. – К.: Рад. шк., 1988. – 174 с.

4. Єршов П. М., Єршова А. П., Букатов В. М. Общение на уроке, или Режиссура поведения учителя. – М.: Флинта, 1998,- 336 с.

5. Зязюн /., Сагач Г. Краса педагогічної дії. – К., 1997. – 302 с.

6. Лісова М. Мета уроків з літератури рідного краю – поєднати образне мислення з логічним / Сільська школа, тра-вень 2001, №20 – 21. – С 3.

7. Література рідного краю: Навчально-методичний посібник/ Н. В. Марченко, П. І. Розвозчикта ін. – Біла Церква, 1997. – 44 с.

8. Література рідного краю: Посібник-хрестоматія // За ред. проф. О. С. Кухар-Онишка, доц. Л. В. Старовойт, доц. А. Л. Ситченка. – Миколаїв, 1993. – 183 с.

9. Програма для середньої загальноосвітньої школи. Література рідного краю. 5-10 класи. / Уклад. Купцова В. В. – Миколаїв, 1999. – 26 с.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Теоретико-методичні засади уроків літератури рідного краю