Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького символізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці. Естетичні погляди Поля Верлена у вірші “Поетичне мистецтво” – Франція – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ
Мета – формувати компетентності: Предметні (знання про символізм у французькій літературі; уміння визначати приклади використання символів у поезіях П. Верлена й музикальність як важливу ознаку віршів митця; уміння аналізувати поетичні твори; навички аналізування літературознавчих текстів; культуру мовлення; аналітичне мислення; декламаційні вміння; творчі здібності; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; пізнавальну активність; навички самостійної роботи; навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: навички роботи в групі й колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; читацькі інтереси; гуманістичний світогляд).
Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія, українська художня культура (мистецтво), українська література.
Основні терміни й поняття: модернізм, символізм.
Обладнання: портрет П. Верлена, видання його творів, ілюстрації до них; 4 аркуші паперу ф. А3, кольорові маркери, роздавальний матеріал.
Найперше – музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.
П. Верлен “Поетичне мистецтво” (переклад Г. П. Кочура)
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
(Охочі зачитують написані вдома відповіді на запитання “Що оспівує Бодлер: добро чи зло?”.)
2. Інтерактивний прийом “Вікна” (робота В групах)
· Упродовж уроку ви працюватимете у 4 незмінних групах. Спершу ви маєте на аркуші паперу ф. A3 за 5 хв заповнити “вікна” вже відомою вам інформацією. Потім представники груп презентують результати вашої роботи, а аркуш із відповідями кожної групи ми розмістимо на видноті.
3. Презентація групами результатів роботи
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Сприйняття музикальної стихії як першооснови життя й мистецтва – один із провідних принципів символізму. Поезія символізму не висловлювалася логічною мовою понять, вона виникала з “духу музики”, передаючи ліричний настрій за допомогою звуків. Звідси – мелодійний характер лірики символістів. Слово для них – передусім музика, а не зміст. Талановитий французький поет-символіст Поль Верлен належав до тих поетів, які сприймають світ завдяки звукам. Із цим пов’язаний девіз митця (Звертає увагу на епіграф до уроку). Музикальність поезії Верлена – це не просто звукопис: це музикальна стихія. Звук у його віршах передає не тільки відчуття й переживання автора, а також явища зовнішнього світу. Саме з музикою поезії Поля Верлена ми сьогодні познайомимося. (Учні записують до зошитів тему уроку й епіграф.)
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням)
(Учень (учениця) виступає зі стислим оглядом життя та творчості П. Верлена.)
Поль Верлен
2. Вступне слово вчителя
– Умовно історія символізму починається з виходу друком 1857 р. “Квітів зла” Шарля Бодлера. Наступним кроком у розвитку цього напряму стали “Сатурнічні поезії” Поля Верлена, оприлюднені 1866 р. За твердженням астрологів, Сатурн – сумна й похмура планета. Верлен був переконаний, що він народжений саме під знаком цієї планети, тому не має щастя у житті. Твори Бодлера значно вплинули на молодого Верлена, сповнивши його серце похмурими та трагічними мелодіями, розвіявши юнацькі ілюзії й романтичні мрії. як наслідок – написання віршів із дивовижною вишуканістю й вигадливістю поетичної форми, милозвучністю та глибиною почуттів ліричного героя. через музику автор спробував передати весь діапазон вражень і емоцій. Вірші Верлена одразу привернули увагу читачів. А написаний 1874 р. вірш “Поетичне мистецтво” поет уважав програмовим для себе.
3. Декламування поетичних творів (за випереджальним домашнім завданням)
(Учень (учениця) декламує напам’ять вірш П. Верлена “Поетичне мистецтво” у перекладі Г. П. Кочура.)
4. Аналіз тексту поетичного твору (робота В групах)
· Поезію, яка щойно прозвучала, називають Твором-маніфестом. Чим зумовлена саме така характеристика й у чому, за Верленом, полягає Принцип музикальності в поезії, з’ясуймо в наших незмінних 4 групах. Кожна група ще раз звернеться до тексту вірша, але при цьому матиме певні завдання. За 10 хв презентуватимете результати своєї роботи. Крім текстів вірша, можете користуватися підручниками.
Завдання | Очікувані відповіді |
1-ша група | |
■ Перекажіть своїми словами “рекомендації” П. Верлена щодо: А) обрання розміру; Б) добору слів; В) використання тонів і відтінків. ■ Сформулюйте ідею, що об’єднує ці “рекомендації” | П. Верлен уважав, що розмір потрібно обирати такий, “Що плине”, він також має бути “Млистим і легким, / А не тяжіть, немов закони”. Розмір не має сковувати поетичної фрази. Його завдання – вивільняти енергію вислову, сприяти вираженню мінливого, неясного, нечіткого, невловимого. Такі самі вимоги висуває митець до добирання слів. На відміну від вимог класичної поетики, слова слід добирати не за принципом правильності, а у такий спосіб, щоб вони “В рядку без вад бриніли”, тобто захоплювали читача безпосереднім враженням, навіть якщо не зовсім зрозумілим. Найдосконалішими у віршах, на думку автора, є напівтони й відтінки: “Люби відтінок і півтон, / Не барву – барви нам ворожі: / Відтінок лиш єднати може / Сурму і флейту, мрію й сон” |
2-га група | |
■ Як ставиться П. Верлен до: А) дотепів; Б) риторики; В) рими? ■ Чим вони не задовольняють поета? ■ Що він протиставляє цим традиційнимлітературним прийомам? | У вірші “Поетичне мистецтво” поет особливо гостро критикує риму. Хоча сам автор на практиці не уникав римування, проте вважав, що рими – це щось загрозливе й небезпечне для сутності поезії: “Коли не стежити за ними, / Далеко можуть завести”. На думку автора, рима не має заважати невимушеному вираженню емоцій. Першого винахідника рими він називає “Дикуном” і “Глухим Хлопчаком”, а звучання переобтяженого римами вірша порівнює із бряжчанням терпуга. Автор також не є прихильником риторики й дотепів, порівнюючи їх із “Часником із кухонь тих брудних”, оскільки вони нівечать поезію |
3-тя група | |
■ Яке з двох мистецтв, що протиставлені в поезії, єживим, а яке – мертвим? Доведіть своє твердження цитатами з тексту. ■ Спробуйте пояснити внутрішню логіку думки П. Верлена | Поет відмовляється визнавати “стару” поезію, оскільки вважає її мертвою: у ній невиразне, ледь помітне душевне тремтіння принесено у жертву зовнішній бездоганності; через це вона часто має вигляд досконалого, але бездушного витвору митця. З іншого боку, “нову” поезію він підносить, оголошуючи, що вона є специфічним поглядом на світ – “Поглядом з-під вуаллю” або враженням сп’янілої людини. Утративши здатність бачити чітко, око привчається розрізняти напівтони й відтінки. Таке нове, запаморочливе світобачення є єдино можливим і справжнім, адже тільки відтінок здатен з’єднати реальність і сон, змалювати Всесвіт у містичній цілісності |
4-та група | |
■ Поясніть, у чому, за Верленом, полягає Принципмузикальності в поезії | На думку Верлена, музикальна стихія – це новий тип поетичного мислення, нова поетика, зовсім інший принцип взаємодії звуку, смислу та слова. Поет має бути здатним сприймати таємницю буття не стільки розумом, скільки усіма почуттями, усіма інстинктами одразу. Верленівська музикальність – це новий спосіб спілкування поета зі своєю аудиторією: загадками, натяками, недомовленістю. Автор намагається налаштувати читача на сприйняття таємничого, просить умикати на повну потужність свою уяву, усі почуття, без останку віддаючись музикальній стихії. На противагу логічно-раціоналістичним принципам поезії минулого, Верлен проголосив необхідність створення іншого стилю в мистецтві – легкого, мелодійного й чуттєвого |
Висновок. Поль Верлен виступив проти раціоналізму в поезії, проти штучності, риторики, вимагав від поета справжнього мистецтва, чистого подиху почуттів, тремтливого передавання вражень, закликав наблизити поезію до музики. Мелодику вірша він протиставив його смисловій чіткості, уважаючи лірику мистецтвом натяків і напівтонів. Слово для нього – насамперед музика, а не зміст |
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
1. Складання опорного конспекту (запис до зошитів)
· Складіть опорний конспект уроку за здобутою інформацією.
2. Складання сенкана
· Складіть сенкан “Поль Верлен”.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
1. Усне словесне малювання
· Яким ви бачите Поля Верлена? Дайте розгорнуту відповідь.
2. Інтерактивний прийом “Запитання авторові”
· Про що б ви запитали Поля Верлена, якби мали нагоду поговорити з ним? Чому у вас виникли такі запитання?
3. Інтерактивний прийом “Однією фразою…”
· Однією фразою по черзі підбийте підсумок уроку.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: опрацювати матеріал уроку за опорним конспектом та підручником, повторити творчі методи перекладачів (за опорним конспектом I семестру).
Випереджальне (Індивідуальне; 1-2 учні): знайти в інтернеті відеофільми з виконанням “Осінньої пісні” П. Верлена.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)