ТЕОЛОГ ПІСЛЯ СМЕРТІ – Хорхе Луїс Борхес
Розповіли мені янголи, що коли помер Меланхтон, то на тому світі дали йому дім точнісінько такий, як він мав на землі. (Таке трапляється з усіма новоприбулими до вічності, тож вони і думають, що не вмерли). І хатнє начиння було таке саме: стіл, секретер з шухлядами, бібліотека. Меланхтон прокинувся в тому помешканні і продовжив свою літературну працю, ніби й не був небіжчи ком, і кілька днів писав про спасіння через віру. Як це було йому властиво, жодним словом не обмовився про побожність. Янголи завважили цю хибу й почали підсилати різних людей, щоб ті запитали про неї. Меланхтон відповідав їм: “Я незаперечне довів, що душа може обійтися без побожності і що для того, аби дістатися неба, досить самої віри”. Він казав їм про це з погордою й не знав, що вже не живе і що перебуває не на небі. Янголи почули це й дали йому спокій.
Через кілька тижнів меблі почали розпливатися, як привиди, поки стали невидимі, окрім крісла, столу, стосу паперу та чорнильниці. Стіни забризкалися вапном, а підлога жовтою фарбою. Його власне вбрання стало простішим. Одначе він писав і далі, та оскільки й надалі не надавав ваги побожності, його було перенесено на інше робоче місце, до таких, як і він, теологів. Там протримали кілька днів, а коли він почав сумніватися в своїй тезі, дали змогу повернутися. Одяг його вже був із шкіри-сириці, але він переконував себе, ніби все, що було
Досі – просто галюцинація, і далі вихваляв віру та ганив побожність. Одного вечора він відчув, що змерз. Тоді оглянув помешкання і дійшов висновку, що решта кімнат не такі, як на землі. Одну заповнили невідомі прилади, друга так зменшилася, що годі до неї увійти; інші не змінилися, але їхні вікна і двері виходили на великі піщані бархани. Кімната в глибині була повна людей, які любили його і без угаву казали, що немає теолога, мудрішого над нього. Така любов була йому приємною, та оскільки дехто з тих людей не мав обличчя, а інші здавалися неживими, то відчув до них недовіру. І поклав скласти похвалу побожності. Проте сторінки, написані сьогодні, на ранок стиралися. А все через те, що писав він їх без переконання.
Його провідували давно померлі люди, але він соромився з’являтись у такому брудному приміщенні. Аби переконати їх, що він на небі, він змовився з одним чарівником з кімнати в глибині, який зводив їх описами пишноти й краси. Щойно гості йшли, знову з’являлися вбогість і вапно, а іноді ще й раніше.
Останні звістки про Меланхтона такі, що один маг і один без обличчя перенесли його в піщані пагорби і тепер він прислуговує демонам.
Related posts:
- Сон Педро Енрікеса Уреньї – Хорхе Луїс Борхес Сон, що наснився Педро Енрікесу Уреньї одного раннього ранку 1946 року. як не дивно, складали не образи, а спроквола сказані слова. Голос, який вимовив їх, належав не йому, однак був схожий на його власний. Тон, хоча тема й дозволяла патетику, лишався незворушним і буденним. Сон був коротким. І він знав, що Спить у своїй кімнаті, […]...
- ЧАКЛУН-НЕДОУК – Хорхе Луїс Борхес Був у Сантьяго один церковний декан, який прагнув навчитися магії. Про чув він, що дон Ільян з Толедо знався на ній куди краще, ніж будь-хто, і подався на пошуки його. У Толедо декан пішов до дона Ільяна, що саме читав у бічній кімнаті. Той люб’язно зустрів його і попрохав гостя не казати, чого прийшов, поки […]...
- ПЕКЛО, І, 32 – Хорхе Луїс Борхес Від сходу до заходу сонця леопард, який жив наприкінці XII століття, бачив дерев’яні дошки, залізне пруття, чоловіків і жінок, які невпинно снували перед ним, масивний мур і, можливо, кам’яний жолоб з опалим листям. Він не знав, не міг знати, що в ньому живе потяг до любові і жагуче бажання шматувати жертву, і жадоба вітру, який […]...
- ТВОРЕЦЬ – Хорхе Луїс Борхес Пам’ять ніколи не зраджувала його. Враження наринали, миттєві й живі: Кіновар гончара, небесне склепіння, всіяне зорями, які до того ж були богами, місяць, з якого впав лев, гладка поверхня мармуру під неквапними чутливими пальцями, смак веприни, в яке любив вганяти білі гострі зуби, якесь фінікійське слово, чорна тінь від списа на жовтому піску, близькість моря […]...
- His End And His Beginning – Хорхе Луїс Борхес Після агонії, вже самотній, зовсім самотній, розтерзаний і забутий, він поринув у сон. Прокинувшись серед знайомих речей у знайомому місці, вирішив, що не слід надто перейматися минулою ніччю; натхнений цим рішенням, неквапливо одягнувся. У конторі так-сяк взявся до своїх обов’язків, доланий неприємним відчуттям, ніби робить те, що вже колись робив, – таке враження викликає перевтома. […]...
- ЕТНОГРАФ – Хорхе Луїс Борхес Цю історію я почув у Техасі, але сталася вона в іншому штаті. В ній лише один герой, якщо не брати до уваги, що в кожній історії тисячі героїв, видимих і невидимих, живих і мертвих. Його звали, здається, Фред Мардок. Довготеле сий, як то американці, ні білявий, ні чорнявий, мовчазний, з профілем, наче витесаним сокирою. Нічого […]...
- ЧОРНИЛЬНЕ ДЗЕРКАЛО – Хорхе Луїс Борхес Історія стверджує, що найжорстокішим з-поміж правителів Судану був Якуб Хворобливий, який віддав країну на поталу єгипетських збирачів податку і який помер у одній з кімнат свого палацу на чотирнадцятий день місяця бармахат 1842 року. Дехто вважає, що чарівник Абдар-Рахман-аль-Масуді (ім’я якого можна перекласти як Слуга Милосердного) убив його кинджалом чи отрутою, але природна смерть вірогідніша, […]...
- АВЕЛІНО АРРЕДОНДО – ХОРХЕ ЛУЇС БОРХЕС Сталося це 1897 року в Монтевідео. Щосуботи друзі займали один і той’же бічний столик у кав’ярні “Глобус”, як достойні бідняки, що уникають запрошувати гостей додому, або ті, що приховують свої знайомства. Всі вони були жителі Монтевідео; спершу довелося докласти зусиль, аби заприятелювати з Арредондо, досить стриманим провінціалом. Худорлявий і темноволосий, невисокий на зріст, дещо незграбний […]...
- ЗАПНУТІ ДЗЕРКАЛА – Хорхе Луїс Борхес Іслам стверджує, що в неминучий день Страшного суду кожен, хто вб’є образ живої істоти, воскресне зі своїми діяннями, і йому звелять оживити її, і він не зможе, і горітиме разом з нею у вічному вогні. Хлопчиком я спізнав жах такого спектрального подвоєння або помноження дійсності, коли стояв перед великими дзеркалами. Вони непохибно й невтомно переслідували […]...
- ДВІЙНИК МАГОМЕТА – Хорхе Луїс Борхес Оскільки, на думку мусульман, поняття Магомета й релігії невіддільні, то звелів Бог, аби в небі проводив їх завжди дух, що виконує роль Магомета. Цей посланець не завжди той самий. Один мешканець Саксонії, якого полонили алжірці і який прийняв іслам, виконував колись ці функції. Оскільки доти він був християнином, то розповідав їм про Ісуса й казав, […]...
- МОЛИТВА – Хорхе Луїс Борхес Мої вуста вимовляли й вимовлятимуть тисячі разів і обома мовами, мені рідними, отченаш, та я лише почасти розумію його. Цього ранку, першого липня 1969 цоку, я хочу створити молитву свою, а не успадковану. Знаю, що йдеться пре вчинок, який вимагає надлюдської щирості. Передусім, зрозуміло, я не смію чогось благати. Благати, аби ніч не огортала мої […]...
- ЛЕГЕНДА – Хорхе Луїс Борхес Авель та Каїн зустрілися після смерті Авеля. Вони йшли пустелею і здалеку впізнали один одного, бо обидва були високі. Брати посідали на землю, розпали ли багаття й поїли. Помовчали, як зморені люди на схилі дня. На небі з’явилася зірка, яка тоді ще не мала назви. При світлі полум’я Каін помітив на чолі Авеля рубець від […]...
- НЕЧЕМНИЙ ЗНАВЕЦЬ РИТУАЛУ КОЦУКЕ-НО СУКЕ – Хорхе Луїс Борхес Бідолаха, про якого мова нижче – нечемний знавець ритуалу Коцукено Суке,- це той нещасний урядовець, призвідця падіння і смерті князя з Вежі Ако, що не хотів померти, як личить самураєві, коли настав час гідної помсти. Це людина, якій усі завдячують, яку благоговійно згадують, яка викликала неоціненні почуття відданості, і була темною, хоч і невідворотною спонукою […]...
- ПРО СТИСЛІСТЬ У НАУЦІ – Хорхе Луїс Борхес …В одній імперії мистецтво Картографії набуло такої досконалості, що Карта однієї лише провінції займала ціле місто, а карта Королівства – цілу Провінцію. З часом ці Неосяжні Карти перестали задовольняти, і Колегія Картографів уклала Карту Королівства, яка мала Розміри Королівства і співпадала з ним у кожній Точці. Менш Віддані Вивченню Картографії Наступні Покоління дійшли висновку, що […]...
- ФІНАЛ – Із збірки “Вигадки” (1944) – Хорхе Луїс Борхес Розпростертий навзнак Рекабаррен напіврозплющив очі й побачив скісний очеретяний дах. З іншої кімнати бриніла імпровізована гітарна мелодія, ніби вбогий лабіринт, що нескінченно заплутується і розплутується… Він повільно притомнів, повертався до дійсності, знаходив поглядом щоденні речі, які вже не судилося поміняти на інші… Без співчуття позирнув на своє велике, зайве тіло, на просте вовняне пончо, що […]...
- Із збірки “Алеф” (1949) ДІМ АСТЕРІОНА – Хорхе Луїс Борхес І королева народила сина, якого назвали Астеріон Апполлодор, Бібліотека, ІII, 1 Знаю, осуджують мене за пихатість, чи й за ненависть до людей, а то й за безумство. Подібні наклепи безпідставні. Я таки не полишаю своєї домівки, та водночас правда й те, що двері мого дому (яких безмір) ‘ вдень і вночі розчинені для людей і […]...
- ШЛЯХЕТНИЙ СУПРОТИВНИК – Із збірки “Творець” (1960) – Хорхе Луїс Борхес Магнус Барфод 1102 року розпочав вирішальне завоювання королівства Ірландія; кажуть, що в переддень смерті він отримав таке привітання від Мюрхертаха, дублінського короля: “Нехай у твоїх військах битиметься золото і буря, Магнусе Барфоде. Нехай завтра на просторах мого королівства буде щасливою твоя битва. Нехай твої королівські руки тчуть страхітливу тканину меча. Нехай не шкодують похвал твої […]...
- Багатовимірний світ Хорхе Луїса Борхеса – МІФ, РЕАЛЬНІСТЬ, ЛІТЕРАТУРА X. Л. БОРХЕС, І. КАЛЬВІНО, А. БАРІККО, Г. МАРКЕС, X. КОРТАСАР, А. КАРПЕНТЬЄР Хорхе Луїс Борхее – визначний аргентинський письменник, літературна слава якого вийшла далеко за межі латиноамериканського регіону і стала загальносвітовим надбанням. Народився Борхее зимового дня 24 серпня 1899 року в Буенос-Айресі у знатній, але небагатій родині юриста Хорхе Гілермо Борхеса і Леонор Асеведо де Борхес, що проживали на вулиці Туку – ман у будинку, який належав […]...
- Чи є життя після смерті? Що нас очікує? Питання про те, що очікує нас після смерті, постає перед кожним в той самий момент, коли ми вперше усвідомлюємо існування смерті. Різні релігійні та філософські системи пропонують людям свою власну версію того, куди потрапляють люди після смерті. На жаль, всі ці концепції абсолютно голослівні і бездоказові. Одним з найбільш песимістичних є той відповідь, який дає […]...
- Розкладання біологічного матеріалу після настання смерті Після настання смерті під впливом специфічних клітинних ферментів, так званих катепсинів, відбувається аутоліз (самоперетравлення) клітин, в результаті чого білкові речовини розкладаються на простіші сполуки. Катепсини містяться в лізосомах клітин багатьох органів. Найбільші їх кількості утримуються в клітках підшлункової залози, печінки, нирок, селезінки. У менших кількостях вони містяться в інших органах і тканинах. За життя організму […]...
- Чи існує життя після смерті? У десятку людських фобій входить така фобія, як страх смерті. Причина цього криється в тому, що людям мало відомо про стан людини після того, як перестають функціонувати життєво важливі органи. Інформація про життя після смерті задоволена суперечлива. У кожній релігії є своє розуміння цього питання, описане в священних книгах. Вчені, лікарі, журналісти, екстрасенси також накопичили […]...
- Сатанинська пляшка – Роберт Луїс Стівенсон Переклад О. Тереха На одному з Гавайських островів жив чоловік, якого ми називатимемо Кеаве, бо, сказати правду, він живий досі, і його справжнє ім’я хай залишиться в таємниці; народився ж він недалеко від Хонаунау, де в печері спочивають останки Кеаве Великого. Чоловік цей був бідний, роботящий і хоробрий, знав грамоту не гірше за вчителя, ще […]...
- Ночівля Франсуа Війона – Роберт Луїс Стівенсон (Переклад Ростислава Доценка) Був один з останніх днів листопада 1456 року. В Парижі затято й безжально йшов сніг. Часом знімався віхолою вітер, розганяючи на всі боки сніжинки, часом западала тиша, і тоді незліченні пластівці снігу, безгучно кружляючи в чорноті нічного повітря, спокійно покривали місто. Бідному людові, що зводив угору погляд з-під намоклих брів, доводилось дивуватись, […]...
- Виховання філософського ставлення до життя і до смерті Різні ціннісні установки можуть вселити некрофілію або Біофілія, відповідно. Від педагога залежить виховання любові до життя, “живого почуття життя”, смаку до життя і красі. “Жага життя” – чудово названий роман І. Стоуна про художника В. Ван Гога, який, після тривалих пошуків себе, почав малювати тільки в 27 років, створивши за короткий термін, відпущений йому, понад […]...
- МАСКА ЧЕРВОНОЇ СМЕРТІ – ЕДГАР АЛЛАН ПО Український переклад. Л. Н. Маєвська, 1992. Давно вже спустошувала країну Червона Смерть. Жодна пошесть не бувала досі така огидна й не сіяла стільки згуби. Кров була її знаком і тавром – жаска багряниця крові. Колючі болі, раптове запаморочення, а далі кров пирсне з усіх пор – і прощавай білий світе. Криваво-червоні плями на тілі, а […]...
- ФУГА СМЕРТІ – ПАУЛЬ ЦЕЛАН Чорне молоко світання ми п’ємо його надвечір Ми п’ємо його опівдні і зранку ми п’ємо його вночі Ми п’ємо і п’ємо Ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пише Він пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргарито Він пише це […]...
- Не в бога смерті і рабства – Володимир Свідзинський Не в бога смерті і рабства – Вірю в одвічне буття Творчої сили і радості світлої І що я її паросток, Листок на гілці, дитя. Не жадає від мене нічого, Світлом чарує душу мою, І тому віддаюся так повно, Так люблю. О як оповім мою радість, Земними словами любов мою. Світ голубий перед мене. Серце […]...
- НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА – ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І довго плакали… І от тепер Щороку згадуєм сумну пригоду. Але чи справді вмер він? Ні, – не вмер! Поет живе в серцях свого народу! Його душа в святих його словах Одбилася акордами смутними; Вона живе […]...
- Короткий зміст Гюго “Останній день засудженого до смерті” Розповідь веде людина, який був засуджений до смертної кари, але за вчинення якого саме злочинного діяння не говориться, також нічого не відомо про анкетні дані цієї людини. До оголошення рішення суду про смертну кару, засудженому здається, що смерть куди краще, ніж бути вічним каторжником і померти в місцях позбавлення волі, так і не побачивши свободи. […]...
- Алессандро Барікко – МІФ, РЕАЛЬНІСТЬ, ЛІТЕРАТУРА X. Л. БОРХЕС, І. КАЛЬВІНО, А. БАРІККО, Г. МАРКЕС, X. КОРТАСАР, А. КАРПЕНТЬЄР Алессандро Барікко – письменник, музичний критик і журналіст, лауреат престижної літературної премії Віарежо та інших премій (Кампьєлло і “Палаццо аль Боско”). Як письменник, дебютував у 1991 році романом “Замки гніву”, що приніс авторові великий успіх і премію. Полюбляв з’являтися на публіці (в той же час старанно приховував від неї своє особисте життя), виступати зі статтями […]...
- Хто винен у смерті Грегора Замзи? – шкільний твір 11 клас МОДЕРНІСТСЬКА ПРОЗА НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Двадцяте століття переробило природу людини, і саме життя на землі опинилося на межі зникнення. Дві світові війни, концтабори, загибель мільйонів стали причиною того, що людське життя перестало бути найвищою цінністю. Франц Кафка фізично був відірваний від суспільства. Письменник сам загнав себе у глухий кут самотності, але зраненою […]...
- ГОНГОРА-І-АРГОТЕ, Луїс де (1561 – 1627) ГОНГОРА-І-АРГОТЕ, Луїс де (Gongora у Argote, Luis de – 11.07.1561, Кордова – 23.05.1627, там само) – іспанський поет. Гонгора-і-Арготе народився у Кордові, де його батько займав почесну і вигідну посаду корехідора. П’ятнадцятирічним майбутній поет відправився у Саламанкський університет, де вивчав право та вдосконалювався у танцях і фехтуванні. Перед прийняттям у 1585 р. […]...
- Філософія життя і смерті в оповіданнях І. Буніна “Легке дихання” та “Пан із Сан-Франциско” – шкільний твір 11 клас ЛІТЕРАТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ У творчості І. О. Буніна життя розкривається у всьому своєму різноманітті, у сплетенні темних і світлих сторін. Два начала борються у його творах: морок і світло, життя і смерть. Передчуттям загибелі і потрясінь, відчуттям трагедій і катастроф у житті суспільства й у житті кожної людини віє від бунінських […]...
- ФОТО, ЗРОБЛЕНЕ ПІСЛЯ ФУТБОЛЬНОГО МАТЧУ – ВІТАЛІЙ КОРОТИЧ Пам’яті героїчного київського “Динамо” Не розстрілюйте голкіпера. Навіщо ви Футболістів під стіною розставляєте? Пів-Європи під балконами повішали, Півкоманди попід муром розстріляєте. А над пустками, над пломенями й криками, Між розп’ять, які не стали ще іконними, Десь між сонцем, десь між хмарами, між круками, Стоїте ви, в перемозі переконані. Вас вітри Європи й Африки розпатлали І […]...
- Фраза “Після нас хоч потоп”? “Після нас хоч потоп” за одними даними сказав французький король Людовик ХV, за іншими його коханка і фаворитка маркіза де Помпадур, а насправді – ніхто. Фраза “Після нас хоч потоп” – характерний приклад міфологізмі історії. Ось як розвивалися події. 5 листопада 1757 французька армія зазнала поразки в битві при Росбахе – одному з важливих битв […]...
- Танат (Танатос), бог Смерті В уявленнях давніх греків, бог смерті Танат (Танатос), син богині ночі Нюкта, мешкає біля свого брата – бога сну Гипноса. Але Сон – один смертних, він мирно ходить посеред них на землі, – а бог Смерті не знає пощади, у нього жорстоке крижане серце. Він ніколи не випускає нещасного, раз захопленого їм, він ненависний навіть […]...
- “Вигадки” (Борхес): опис і аналіз збірки “Вигадки” ( “Ficciones”) – збірка оповідань Хорхе Луїса Борхеса. Опублікований в Буенос-Айресі в 1944 р Збірник складається з двох частин: “Сад розбіжних стежок” і “Хитросплетіння”. Перша частина, як і однойменний розповідь, поміщений в неї, присвячена проблемам сенсу і смислів, і кордонів людського розуміння. До неї увійшов цілий ряд знаменитих оповідань Борхеса: “Тлен, Укбар, орбіс терціус”, […]...
- Як не боятися смерті? Страх смерті переслідує людство не одне тисячоліття. Особливо гостро людина відчуває цей страх, коли втрачає близьку людину. Смерть асоціюється з стражданнями, болем, і що найголовніше – з невідомістю. Однією з головних причин, чому ми боїмося смерті, є факт того, що ми не добилися того, чого хотіли в житті. Людину переслідує стан незавершеності шляху, він розуміє, […]...
- Хто винен у смерті Акакія Акакійовича? (За повістю М. Гоголя “Шинель”) – шкільний твір 9 клас ЛІТЕРАТУРА XIX СТОЛІТТЯ Почнемо не зі смерті, а з народження, що припало на 23 березня. Рік значення не мав, тому що не він, а саме число визначає вибір імені при хрещенні. З цього все і почалося. Скільки не гортали календар – поблизу жодного нормального імені не виявилося. Доля обділила Башмачкіна з дня появи […]...
- Ранок після бою – ВОЛОДИМИР БІЛЯЇВ Ранок після бою Кіннотникам армії УНР присвячую І Пригадай, як чіткими четвірками Шикувалася сотня наскоро, Як назустріч летів нам Того вітру тривожного спів – Не пахким чебрецем, До нудоти їдким йодоформом Був напоєний подих Розлогих південних степів. Пригадай, як лічили копита Ніким не раховані милі… Знаю, друже, Ми згадуєм завжди про них І про те, […]...