Тематична і жанрова різноманітність поезії І. Франка. Шлях І. Франка до модернізму. Поетична суперечка з М. Вороним. (Послання М. Вороного Іванові Франкові). Ліричний герой громадянської лірики І. Франка – борець проти соціального і національного гноблення (Каменярі, Земле моя, всеплодющая мати) – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. МОДЕРНІЗМ. ТВОРЧІСТЬ І. ФРАНКА
Мета: визначити тематику та різноманітність жанрів поезії І. Франка, назвати основні віхи на шляху митця до модернізму, розкрити сутність “Поетичної суперечки” з М. Вороним, дати характеристику ліричного героя громадянської лірики І. Франка на основі аналізу віршів “каменярі”, “Земле моя, всеплодющая мати”; розвивати навички аналізу ліричного твору, виразного читання, дослідницької роботи; виховувати естетичні смаки, любов до поезії.
Теорія літератури: поглиблення поняття про ліричні жанри (сонет, веснянка, гімн, терцини, філософська лірика).
Обладнання: тексти творів І. Франка “каменярі”, “Земле моя, всплодющая мати”.
Тип уроку: комбінований.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Тест на встановлення відповідності на основі поданого на попередньому уроці словникового диктанту “знайди відповідність”
(Установити відповідність між терміном та визначенням терміну.)
1 Терцина 2 Секстина 3 Октава 4 Тріолет 5 Сонет 6 Верлібр | А Вільний вірш Б Строфа, що складається з трьох рядків, де 1-й римується з 3-м, а 2-й – з 1-м уже наступної терцини В Ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцин) тернарного римування за основною схемою (абаб абаб ббд ггд), хоча можливі й інші конфігурації рим Г Восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб Д Строфа із шести рядків подовженого (п’ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв, досить поширена в українській поезії. Перший рядок повторюється тричі Ж Строфа з восьми рядків італійського походження с розташуванням рим по системі: abab abcc. Віршовий розмір октави – п’ятистопний або шестистопний ямб |
(1- Б; 2 – Д; 3 – Ж; 4 – Г; 5 – В; 6 – А).
Слово вчителя. Почнімо знайомство з жанрами поетичного доробку Ф. Франка. Докладніше про це – на наступних уроках.
2. Бесіда з учнями за матеріалом попереднього уроку
Ø Визначте одним реченням місце І. Франка в українській поезії.
Ø Що вам відомо про внесок І. Франка в розвиток української поезії?
Ø Назвіть збірки поезій, І. Франка, які ви знаєте.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя. Наше завдання – визначити тематику та різноманітність жанрів поезії І. Франка, назвати основні віхи на шляху митця до модернізму, розкрити сутність “Поетичної суперечки” з М. Вороним, дати характеристику ліричного героя громадянської лірики І. Франка на основі аналізу віршів “Каменярі”, “Земле моя, всеплодющая мати”.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Тематична і жанрова різноманітність поезії І. Франка. лекція вчителя (учні занотовують матеріал у зручній для них формі)
У поетичного доробку І Франка можна нарахувати десять збірок поезій (збірка “З вершин і низин” виходила двічі), цілий ряд поем і величезну кількість перекладів зі світової літератури. Перша збірка “Баляди і розкази” (1876) була багато в чому ще учнівською. А от збірку “З вершин і низин” (Львів, 1887) можна назвати першою, яка належить Франку – поетові-новатору. Усі вони вражають своїм тематичним та жанровим розмаїттям. Як стверджує український письменник, літературознавець і поет А. А. Каспрук, “жанри в творчості письменника не лише відігравали функціональну роль як структурно-утворювальні форми, а й несли цілеспрямоване ідейно-естетичне навантаження. Вони відбивали пошуки і досягнення письменника, характер сприймання ним нових явищ соціального життя. Вони були свідченням розвитку і становлення нових ідейно-художніх принципів в українській дожовтневій літературі, утвердженням у ній реалізму, засад революційно-демократичної естетики”.
Загалом, тільки в оригінальній поезії (без перекладів і переспівів) І. Франко використав близько півсотні різноманітних жанрових форм лірики. Жоден з українських (та й не лише українських) поетів не опрацював такого величезного жанрового багатства.
Познайомимося з тематикою його найвизначніших поетичних збірок.
Назва збірки | Провідна тематика збірок та їх жанрова своєрідність | Провідні мотиви поетичної творчості |
“З вершин і низин” 1887 p., поширена 1893 p. | Громадянська лірика, ліричні твори, епічні, автобіографічні замальовки. Жанри: сонети, веснянки, ліричні медитації, послання, ідилія, пародія | Національне оновлення, становищерідного народу, турбота про його майбутнє та майбутнє Батьківщини, його минуле і сучасне, поетизація праці, інтернаціональні мотиви, нещасливе кохання |
“Зів’яле листя” 1896 р. | Інтимна і пейзажна лірика. Жанри: пісня, романс, елегія, ліричний портрет, філософська медитація, сюжетний ліричний вірш, вірш-верлібр | |
“Мій Ізмарагд” 1897 р. | Твори на моральну та громадянську тематику, написані за мотивами стародавніх притч, легенд, повчань, що містилися у давньоруських рукописних збірниках, філософсько-етичні теми. Жанри: вірш-послання, лист, строфи, притчі | |
“Із днів журби” 1900 р. | Вірші, які не увійшли у попередні збірки, – інтимна і громадянська тематика, автобіографічні вірші Жанри: ліричні та філософські медитації | |
“Semper tiro” 1906 р. Програмова збірка | Роль поета, його обов’язок перед суспільством. Жанри: сонет, послання, лірична медитація, співомовки, станси вільні вірші, гімн, марш |
Розглядаючи поезію І. Франка, знайдемо в ній, крім згаданих, ще низку різновидів лірики (газель, коломийка, думка, шумка, колядка, повчання та ін.). І. Франко створив чимало епіграм, особливо в молоді роки.
2. Шлях І. Франка до модернізму. “Поетична суперечка” з М. Вороним. (послання М. Вороного “Іванові Франкові”)
Дослідження сучасних літературознавців спростовують думку про опозиційність І. Франка ло модернізму. “Іван Франко,- як зазначає Р. Голод,- у власних естетичних пошуках часом випереджав розвиток світового літературного процесу. Він зумів творчо засвоїти не тільки елементи романтизму, реалізму, натуралізму, імпресіонізму, що побутували в тогочасній літературі, але й напрямів, які за його життя тільки формувалися. До останніх, зокрема, належали символізм, експресіонізм і сюрреалізм”.
Франко сам брав участь у розвитку і впровадженні модернізму у вітчизняну літературу, зокрема, звертався до поетики символізму. Саме завдяки Франкові, як писав М. Легкий, “український модернізм постав унаслідок взаємодії двох традицій: новітньої, “чисто модерної”, та старшої, збагаченої, однак, новими виражальними засобами”.
Як стверджують деякі дослідники, І. Франко написав декілька творів з ознаками символістської поетики. Прикладом можуть бути “Каменярі”, які є суцільним символом. Ознаки символізму можна знайти і в романі “Перехресні стежки”, де символічними є імена та прізвища героїв, виразно символічним можна вважати сон Євгена Рафаловича, образ весільної дараби у сні Євгенія та дорогоцінний камінь у сні Регіни. Сама назва роману такоє є місткім символом. Символічно наповнена і поетика повісті “Воа сonstrictor”. як і в “Перехресних стежках”, символіка у “Воа сonstrictor” міститься вже в самій назві, що перекладається як “змій-давун”. В образі такого змія Франко уявляв не тільки визискувачів, а й владу грошей взагалі, і це відповідало його соціалістичним (на певному етапі) поглядам на приватну власність.
Таким чином, художній доробок Івана Франка надає докази повноти та самодостатності української літератури. Його звернення до різних літературних напрямів засвідчують типологічну близькість українського процесу із закономірностями у розвитку світового.
Прикладом того, що шляхи розвитку національної літератури визначалися у полеміці і боротьбі, може бути “Поетична суперечка” І. Франка з М. Вороним.
На сторінках “Літературно-наукового вісника” у 1901 році Вороний висловив свої літературні погляди, які літературознавець С. Єфремов назвав “маніфестом українського модернізму”. Вороний закликав висилати для альманаху твори “хоч з маленькою ціхою оригінальності, з незалежною вільною ідеєю, з сучасним змістом, де було б хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би того далекого блакитного неба, що манить нас своєю недосяжною красою”. Поет бажав дати українському читачеві альманах, зміст якого можна було б поставити поряд з найкращими західноєвропейськими зразками.
Віддаючи перевагу естетичному звучанню, витонченій, досконалій формі, “штуці заради штуки”, аніж соціальному, громадянському боку, Вороний фактично закликав до втечі від реального життя. Франко пише Вороному “Послання”, у якому зазначає, що митець стає борцем і агітатором у годину соціальних катастроф, тому предметом його творчості мають бути соціальні конфлікти. Але ж він не відмовляється й від інших естетик світобачення, тричі підкреслюючи положення про щирість митця. Франко впевнений, що обмеження творчості тільки якимось одним принципом є глухим кутом для митця.
У відповідь на послання Франка М. Вороний пише вірш “Іванові Франкові”, в якому стверджує: високе, справжнє мистецтво мусить єднатися з боротьбою за гармонійне щастя людини. Поет не може стояти осторонь жорстокої дійсності. Його душа шукає відради, забуття. Тільки рядки високої поезії, що народжуються за незалежними законами творчості, “тягар життя скидають і душу раєм надихають”, тільки така поезія не може залишити читача байдужим. Він не був прихильником “чистого мистецтва”, не закликав тікати від реальності у світ містики, не проповідував бездійності в мистецтві. Поет творить за законами краси. Поезія – “свободний”, творчий дух, який живиться, наповнюється реальним життям, який нікому не закувати в кайдани. Вона не бездумна, не байдужа до волі народу. Гасло поета: “Іти за віком і бути цільним чоловіком”.
3. Дослідницька робота: створення характеристики ліричного героя громадянської лірики І. Франка
Аналіз вірша “Каменярі” (1878). Фронтальна робота
Ø Як поет характеризує рідну землю? (“Безмірна, пуста і дика площина”)
Ø Що допомагає героям не припиняти боротьбу? (Джерелом надлюдської сили стає жага свободи і любов до батьківщини, яка допоможе каменярам звільнити себе і свій народ від залізних ланцюгів неволі.)
Ø Назвіть центральний образ твору, дайте їм характеристику. (Каменярі приковані залізними ланцюгами до скелі. На їхні плечі давить “один страшний якийсь тягар”, але в руках у кожного “тяжкий залізний молот”, яким борці мусять будь-що розбити скалу, звільнитися від пут, що гадюччям обвили руки.)
Ø Які люди тут проживають? (Знеможені, втомлені, але з великою любов’ю в очах.)
Ø Опишіть боротьбу борців за свободу. (Ця боротьба нерівна. У ній борці гинули від голоду і спраги, кам’яні уламки калічили їх тіла, але ніщо не могло спинити їхнього бажання звільнитися. Вони знали, що, можливо, їхні імена забудуться, не требували виногороди і слави, але продовжувати прокладати дорогу для інших людей у нове життя.)
Ø Що це за голос, що “згори, як грім, гримить”? (Поет не розкриває природу цього голосу. Він може бути голосом Бога або голос людської совісті, чи то голосом правди. Але йому не можна опиратися, а тому не можна випускати із рук молота, не можна ухилятися від важкої роботи.)
Ø На які жертви йдуть каменярі? (Вони покинули свої родини і не зважають на прокльони друзів і недругів. “В одну громаду скуті Святою думкою” важкими молотами розбивають вони скалу, щоб “кров’ю власною і власними кістками” змурувати дорогу для нового життя, для правди і щастя”.)
Ø Як ставиться до борців автор? (Він вважає себе одним з них.)
Висновки: герої вірша “Каменярі” – борці проти соціального і національного гноблення, будівничі нового життя. Їхні риси: мужніють, незламність, безстрашність, безкорисливість, сила духу, жертовність, патріотизм, жага свободи. Серед них – ліричний герой вірша, який не відділяє себе від каменярів, об’єднує себе з ним словом МИ.
Поезія “Каменярі”, яка стала художнім узагальненням визвольної боротьби. До образу людей, які пробивають крізь скелю шлях до нового життя, можна приєднати самого Франка та його однодумців, все життя яких було прагненням змін на користь українському народу і сповнене боротьби за це. Недарма образ каменяра прикрасив надгробок великого поета.
Аналіз вірша “Земле моя, всеплодющая мати” (1880). Групова робота
Завдання: прочитати вірш, доповнити характеристику ліричного героя громадянської лірики І. Франка. Кожна група висловлює свою думку, потім роблять узагальнювальний висновок.
Бажана відповідь. І. Франко громадянським обов’язком кожної людини вважав боротьбу за щастя і волю свого народу. ця боротьба вимагала від людини повного самозречення, незламності і сильної волі, про що ми дізналися з вірша “Каменярі”. До боротьби їх звав голос, природу якого поет не назвав. У вірші “Земле моя, всеплодющая мати” мова іде про конкретне джерело, яке дасть силу, теплоту, що викликає любов до рідного народу. це джерело вогню, яким наповнюється поетове слово. це слово здатне правді служити і душі стрясати. З цього ж джерела дається сила рукам, здатна пути ламати. Воно дає змогу працювати для щастя батьківщини. це джерело – рідна земля. Отже, поет, як Антей, що набирався сил з землі, стає борцем за її щастя, за щастя свого народу. Для боротьби із тими силами, які спричиняють нещастя у рідному краї, герой, щоб бути нездоланним, просить у рідної землі краплю сили, яка живе в її глибині. цей вірш ще раз підкреслює, що стати борцями “за світлі ідеали людства”, як називав каменярів Д. Павличко, може стати лише палкий патріот.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Доведіть або спростуйте тезу. Вірші І. Франка “Каменярі”, “Земле моя, всплодющая мати” звучать актуально і сьогодні?
Учні аргументують свою відповідь, застосовуючи технологію “Прес”:
□ Я вважаю, що… (Озвучення позиції).
□ Оскільки… (Обгрунтування позиції).
□ Наприклад… (Наведення прикладів).
□ Таким чином… (Підбиття підсумків).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
□ “На мою думку, патріот – це…”
□ “Цей урок змусив мене по-новому подивитися на…”
□ “Хочу дізнатися більше про…”
□ “Обов’язково прочитаю…”
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати матеріал уроку.
Опрацювати конспект уроку
Індивідуальне завдання: підготувати стисле повідомлення про збірку “З вершин і низин”. Оглядово познайомитися зі збірками “З вершин і низин” та “Мій Ізмарагд”.