ТЕМА ВОЄННОГО ЛИХОЛІТТЯ В ПОВІСТІ “КЛИМКО”
Мета:
– навчальна: продовжувати роботу над ідейним змістом повісті Гр. Тютюнника “Климко”, зосередити увагу на відображенні воєнного лихоліття у творі;
– розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власну думку, удосконалювати навички переказу;
– виховна: виховувати загальнолюдські цінності: чуйність, доброту, турботу про іншого.
Обладнання: підручник, портрет Григора Тютюнника, фото Другої світової війни.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
Літературна гра “ланцюжкове інтерв’ю”
Школярі вдома готували по одному запитанню, яке ставлять своєму однокласнику, а той дає відповідь і ставить своє питання наступному учню.
Кросворд
По вертикалі: 1. Назва села, де народився Гр. Тютюнник. (Шилівка) 2. Професія батька письменника. (Тесля). 3. Після ув’язнення батька Гр. Тютюнник живе в брата на… (Донеччині). 4. Тітка, яка запропонувала в неї жити Климку після того, як він залишився самотнім. (Мотя) 5. Місто, у якому письменник навчався в ремісничому училищі. (Харків) 6. Ім’я брата письменника. (Григорій) 7. Місце, де жили Климко і дядько Кирило. (Барак)
По горизонталі: 6. Як називали Славка? (Гармоністом) 8. Назва повісті автобіографічної трилогії. (“Климко”)
Переказ змісту твору
Асоціативний кущ
Які асоціації викликають у вас слова “війна”, “дитина”? (Із наведених слів на паперових стрічках учні добирають асоціації та прикріпляють на дошці під написами “війна” та “дитина”.)
Війна: смерть, горе, страх, голод, біль, жорстокість, втрата домівки, нужда, холод, небезпека.
Дитина: сміх, радість, посмішка, веселощі, гра, родина, захищеність.
Робота з цитатами. Відновіть послідовність подій
1. “Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (видно, кидався уві сні), і побачив над собою скам’яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця”. 2. “Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів. Жили вони в залізничному бараці при самісіньких коліях”. 3. “Дядько Кирило був машиністом великого паровоза і ходив на роботу коли як: то вранці, то вдень, то посеред ночі, коли Климко вже спав”. 4. “Солдат на мить закляк з піднятою ногою, потім тоненько вискнув і одплигнув убік”. 5. “Чех повернувся вже без карабіна, тримаючи в руках і пакунок з вицвілої плащ-палатки в рудих та зелених плямах, і подав його Климкові”. 6. “Климко йшов уже восьму добу. Їхню станцію і барак розбомбили німецькі літаки, хлопець залишився з тим, у чому був”. 7. “Коли згоріла станція, Климко знайшов собі притулок у шахтній ваговій. Він переніс із погреба те, що вціліло – картоплю, два кусники старого сала й кілька цибулин. Спочатку було холодно йнезатишно, докучали щури. Потім Зульфат, товариш Климка, вигнав нахабних звірят димом, допоміг облаштувати кімнату”. 8. “Хлопці запропонували Наталі Миколаївні жити в них, адже її квартиру розгромили окупанти. Вони перенесли речі вчительки, а Зульфат роздобув колиску для малої Олі”. 9. “Тітка пожаліла його, запропонувала зостатися в неї назавжди, але хлопець наполягав – йому треба додому, його чекають”. 10. “Від переїзду, піднявши руки, спотикаючись і падаючи, біг до Климка Зульфат”.
Бесіда з учнями
– Хто з героїв твору вам найбільше запам’ятався?
– Яким, на вашу думку, було дитинство Климка? Чому він залишився самотнім?
– У яких умовах проживали діти під час Другої світової війни?
– Як війна впливає на моральний стан суспільства?
– Як ви гадаєте, чому діти не втратили людяності?
– З’ясуйте жанр твору “Климко”.
– Пригадайте, який твір називають автобіографічним. Назвіть автобіографічні твори, які ви вже прочитали.
– Доведіть, що повість “Климко” належить до автобіографічних.
– Чому, на вашу думку, Климко не виявив бажання залишитися жити з тіткою Мотею після загибелі дядька Кирила і вирушив у подорож?
– Доведіть, що Климко здатен долати труднощі, віднайти шляхи для їхнього вирішення.
– Дослідіть, як у творі перемежовуються описи краси природи і тих страждань, яких зазнав і відчув хлопець-подорожній.
– З чим пов’язано те, що Климко раз по раз згадував поселення, де він жив з дядьком Кирилом? Як ви ставитеся до рідного вам міста, селища, села?
Слово вчителя
– Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя Тютюнника. Герой повісті “Климко” йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку з немовлям і себе з другом. Однак в основі твору – враження від того пам’ятного походу хлопчика тяжкими дорогами війни. А ще Климко залишився сиротою, так само, як і автор твору, виховувався в дядька, який теж загинув від німецької бомби. Усе побачене, пережите Григором тоді так вразило, що він не міг не розповісти про це, коли став письменником. І розповів правдиво, художньо сильно про дітей на війні.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Написати твір-роздум “Чого навчає нас повість Гр. Тютюнника “Климко””.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)