ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ
“Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше ніж українець – він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше ніж поет – він був хоробрим войовником за права і волю людей”.
(Л. Джонсон, президент США)
Пригадай!
Де й коли народився Тарас Шевченко? Хто його батьки? Що ти знаєш про його дитинство? Назви твори поета, які пам’ятаєш. Про що вони? Які з них можеш продекламувати? Хто такий ліричний герой? У згаданих тобою віршах є ліричний герой?
Подумаймо разом
Які великі втрати пережив у дитинстві Тарас Шевченко? А чи мав він у той період і щасливі миті?
Чим особливо захоплювався? Яка була в нього велика мета? Як вважаєш, що йому допомагало дивитися на світ зацікавлено і з надією? Очевидно, доля була поблажливою до нього. Господь посилав йому чимало випробувань, однак усі він витримував мужньо й гідно. Т. Шевченко завжди був наполегливим у своїх устремліннях. Розповідають, що перед смертю його батько, розділяючи скромне майно і господарство між дітьми, не залишив йому нічого: “Він не буде абияким чоловіком. З нього вийде або щось дуже добре, або велике ледащо.
Для нього мій спадок або нічого не значитиме, або нічого не поможе”. Справді, так і сталося.
Друковані при житті збірки творів Тараса Шевченка названі однаково – “Кобзар”. Що означає ця назва? Прикметно, що вона стала і його новим ім’ям, яке відоме в усьому світі. Як ти вважаєш, чому так сталося? Які відомі тобі факти свідчать про світову славу нашого Кобзаря?
Т. Шевченко. Автопортрет. 1840 р.
Чи знаєш ти, що…
У 1887 р. книжка творів Т. Шевченка (200 сторінок) вийшла друком у перекладі хорватською мовою як 96-98 томи “Популярної бібліотеки Хорватської матиці”. Її підготував хорват Август Харамбашич. У 1911 р. у Лондоні була надрукована книжка “Шість ліричних поезій українця Тараса Шевченка і “Пісня про купця Калашникова” росіянина Михайла Лєрмонтова”, твори до якої переклала відома англійська письменниця Е.-Л. Войнич. Там же вона помістила і нарис про Т. Шевченка. Як міркуєш, про що свідчать ці факти?
Тарасові Шевченку (1814-1861) дуже поталанило, що він потрапив до Санкт-Петербурга. Хто знає, як би склалася його майбутня доля, якби поміщик Енгельгардт не взяв Тараса із собою до північної столиці Російської імперії. Там пан віддав хлопця на навчання до маляра В. Ширяева. Т. Шевченко познайомився з багатьма видатними людьми, діячами української та російської культури того часу. Він багато читав, вивчав світову історію та історію України, малював портрети. Дуже швидко став душею багатьох літературно-мистецьких зібрань. Йому поталанило на справжніх друзів. Це їхніми зусиллями він був звільнений із неволі. Професор Академії мистецтв художник Карл Брюллов намалював портрет російського поета В. Жуковського, який було розіграно в лотерею. Однак грошей, які заплатила за портрет царська родина, було мало. їх доклали саме друзі (К. Брюллов, В. Жуковський, граф М. Вієльгорський). За 2500 крб у 1838 р. Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва. Ставши вільним, він почав успішно навчатися в Академії, став улюбленим учнем К. Брюллова. За малярські роботи та офорти (різьба по міді) неодноразово нагороджувався срібними медалями… Несподівано восени цього ж року всі петербурзькі знайомі довідалися, що Тарас Шевченко не лише маляр, а й поет. У 1840 р. з’явилася його перша збірка “Кобзар*, до якої увійшло 8 творів. Книжку в Петербурзі сприйняли неоднозначно. Поетичний талант Шевченка було визнано всіма, однак більшість, заперечуючи сенс існування української літератури, шкодувала, що такий поет “пише бозна по-якому”, марнує себе даремно. Однак вірші Тараса Шевченка швидко здобували велику популярність, особливо серед українців та простолюду. Наступного року була надрукована його поема “Гайдамаки” на тему української історії. У 1843 р. уже вільним поетом він уперше виїхав в Україну.
Вірш “Думка” (“Тече вода в синє море…”), поеми “Тарасова піч” та “Іван Підкова” були написані у Санкт-Петербурзі, перед першою поїздкою додому.
Ключик розуміння
Вірш “Думка” (“Тече вода в синє море…”) написаний у 1838 р. у Санкт-Петербурзі. З такою назвою у доробку поета є кілька творів. Тарасу Шевченкові здавна подобалися народні пісні про пошуки молодим козаком своєї долі – “Ой зелений дубе, чого нахилився”, “Ой не шуми, луже, зелений байраче” та ін. Очевидно, вони нагадували поетові власну долю, яка закинула його далеко від рідної України, до північної столиці Росії. На цю тему він написан багато віршів, у тому числі й цей. Зверни увагу, що в ньому найголовніше – це роздуми молодого хлопця про свою нещасливу долю, тут передається його пригнічений настрій, стан зневіри, розпачу. Мабуть, подібні емоції ліричного героя великою мірою збігаються з авторськими.
Великий театр у Петербурзі, який відвідував Т. Шевченко
Зазвичай такі твори називаються ліричними.
Запам’ятай!
Ліричний твір – художній твір, у якому через образ ліричного героя висловлюються авторські думки, емоції, почуття.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)