ТАРАС ШЕВЧЕНКО. РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ… – РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю великого Кобзаря; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; творчу уяву; виховувати любов до художнього твору.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою. Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Жив дар у палаці,
Спав цар на матраці,
Якось цар всю ніч не спав –
Йому цвіркунчик заважав.
Ну, а зранку у віконце
Вже заглянуло сонце.
Прокидайся цар, бо ранок –
На столі стоїть сніданок.
Там і яйця, і цукерки,
І цибулі пів цеберки!
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання з пам’яті вірша Т. Г. Шевченка “Вітер віє-повіває…”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ми ознайомимось з ще одним твором видатного поета, який став народною піснею, – це вірш ” Реве та стогне Дніпр широкий
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слухання аудіозапису пісні “Реве та стогне Дніпр широкий…”
– Заплющте очі, розслабтеся. Зараз ви почуєте пісню, яку виконає капела бандуристів, на слова вірша Тараса Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий…”. Намагайтеся уявити все те, що хотів передати автор словами і музиканти музикою.
– Як ви вважаєте, чому цей вірш став піснею?
– Які почуття викликала у вас ця пісня?
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання вірша учнями
– Яким настроєм пройнятий вірш?
3. Перевірка сприйняття тексту
– На скільки уявних картин можна поділити вірш? (На три)
– Що відтворив поет у першій картині? (Він відтворив силу бурі на Дніпрі, завивання вітру, нагинання дерев до землі.)
– Що б ви зобразили на другій картині? (Захмарене небо, місяць, що виглядає із-за хмари.)
– Яка за характером, настроєм третя картина? (Спокійна, адже автор показав, що природа вгомонилася, все стихло.)
– За допомогою яких слів авторові вдалося зобразити грізні сили природи як живих істот?
4. Фізкультхвилинка
5. Читання вірша учнями за строфами
– Прочитайте першу строфу грізно, голосно, виражаючи жестами настрій природи.
– Другу строфу прочитайте протяжно, задумливо.
– Прочитайте третю строфу тихо, загадково.
6. Аналіз змісту вірша
– Коли може відбуватися таке явище в природі?
– З чим поет порівнює місяць?
– Як ви розумієте вислів “ще треті півні не співали”?
7. Гра “Добери прикметники”
Дніпр… (широкий).
Верби… (високі).
Місяць… (блідий).
Море… (сине).
8. Гра “Добери риму”
Завива – … (підійма).
Виглядав – … (потопав).
Гомонів – … (скрипів).
9. Робота в групах
– Доберіть з вірша “Реве та стогне Дніпр широкий…” слова:
1-ша група – іменники;
2-га група – прикметники;
3-тя група – дієслова.
10. Робота за ілюстраціями
– Розгляньте ілюстрації до цього вірша.
– Що художники зобразили на ілюстраціях? Які кольори вони використали?
– Який настрій вони створюють?
– Порівняйте вірш і картини.
– Що у них спільного, а що – відмінного?
– Які рядки вірша належать до образів картин?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Закінчіть речення”
– Сьогодні на уроці я дізнався…
– Мені сподобалось…
– Дякую за…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам’ять вірш Т. Г. Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий…” (с. 85-86).
(2 votes, average: 4.50 out of 5)