ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПОЕМА КАВКАЗ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст

√ “Кавказ” (18.11.1845) – умовно політично-сатирична поема (ліро-епос, реалізм), оскільки в ній немає сюжету, а побудова твору відбувається у вигляді прихованого діалогу (або монологу), тому твір можна визначити як поему-сонату, інвективу, медитацію, оду.

√ Тематично поема пов’язана з війною царської Росії на Кавказі (1817-1864) та загибеллю друга Якова де Бальмена, якому “не за Україну, а за її ката довелось пролить кров добру, не чорну. Довелось запить з московської чаші московську отруту!”.

√ Ідея поеми – засудження війни на Кавказі, уславлення кавказців як оборонців свободи, які “свої гори” не віддали, на відміну від українців, котрі не втримали “степ і Дніпро”; розвінчання міфу про росіян як “християнських просвітителів”.

√ Мотиви: прометеїзм, цінність свободи, справжні ідеали, вміння задовольнятися малим, смерть, прийдешнє, ненаситність людей, імперська політика, несправедлива сатанинська влада.

√ Образна система поеми:

– люди: ліричний герой (викриває облудність царату, підтримує кавказців, жалкує про невдачу свого народу); російський цар (усе лихе, аморальність), який намагається забрати в кавказців свободу;

– міфологічні істоти: Прометей – титан, вогненосець, його серце “знову оживає і сміється знову”;

– природа: Кавказькі гори, Сибір;

– предмети і явища: сакля, чурек; тюрми тощо.

√ Образи-символи:

– Прометей: нескореність, любов до людей призвела до розп’яття;

– Icyc Христос: терпіння, любов до людей призвела до розп’яття;

– Кавказ: свобода;

– чурек і сакля: хліб і домівка – символи свого, незалежності.

! Викриття гнилої сутності Російської імперії, яка прагне захопити усе навколо, видаючи загарбництво за просвітництво і руку допомоги:

“До нас в науку! Ми навчим, / Почому хліб і сіль почім! / Ми християни: храми, школи, / Усе добро, сам бог у нас! / Нам тільки сакля очі коле: / Чого вона стоїть у вас, / Не нами дана…”.

Композиція: 5 частин, розділених на інтервали, зі зміною тональностей – поглядів на війну ліричного героя і царя.

! Монолог загарбника, який презентує картину “перевернутого І світу”, спокушаючи ним кавказців, – центральний у поемі.

√ Т. Шевченко використовує силабо-тонічну із відхиленнями до силабіки Систему віршування, з різним віршованими розмірами у різних частинах.

√ Художні засоби виразності:

– епітети, гіперболи, метафори, риторичні фігури тощо;

– засоби творення комічного: бурлеск, гротеск, іронія, сарказм, сатира у сукупності палко викривають царизм, деспотизм, клерикалізм, шовінізм.

! Сатира переростає у сарказм, коли Шевченко співає “славу” “хортам і гончим, і псарям, і нашим батюшкам-царям”, порівнюючи царя із псом або погоничем псів, які знущаються над людьми.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПОЕМА КАВКАЗ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст