ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПОЕМА ГАЙДАМАКИ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст

√ “Гайдамаки” (1841) – історико-героїчна поема, яка з’явилася у перехідний період у творчості Т. Шевченка – від малих ліричних творів до великого ліро-епічного полотна. Написана “шевченківським віршем”. У поемі риси романтизму переплітаються з реалізмом.

√ Історична основа – повстання (“коліївщина” від “колій” – повстанець) у травні 1768 р., (місце подій поеми: Холодний Яр, Чигирин, Лисянка, Вільшане, Сміла, Умань) викликане потерпанням українців від польських поміщиків, соціальними і релігійними утисками (одні з мотивів поеми). Російська армія прийшла на допомогу польській і придушила повстання.

√ Подвійний погляд Т. Шевченка на визвольний рух:

– підтримка як священної дії;

– осуд за не контрольованість і сліпі вчинки:

Ватажки “люльки закурили”, але від них запалали “і хатина, і будинок”.

√ Мотиви: релігійне протистояння, історичне безпам’ятство українців, патріотизм, соціальна справедливість, національне відродження, кохання, людина-герой.

√ Композиція:

– лірично-філософський вступ-присвята:

Роздуми автора над скороминущістю (“все йде, все минає…”), вічні лише прагнення народу до волі; визначення автором власних ідейно-естетичних позицій як співця цілого народу та його представника;

– історичний вступ (“Інтродукція”):

Експозиція сюжету поеми; оцінка національному, релігійному та класовому стану Польської держави того часу;

– десять розділів;

– епілог;

– “Передмова” (с насправді післямовою);

– звернення “Панове субскрибенти!”.

√ Сюжет “Гайдамаків” розходиться на дві Сюжетні лінії: основну (опис підготовки та ходу повстання) і побічну (кохання Яреми і Оксани). Кульмінацією першої лінії є розділ “Гонта в Умані”, а другої – “Червоний бенкет”.

√ Образна система поеми:

– люди: реальні особи (М. Залізняк, І. Гонта); вигадані персонажі (Ярема Галайда, романтичний герой, який кохає Оксану; Оксана, її батько, титар, діти Гонти, яких він убиває за те, що вони католики; Волох, кобзар; Лейба, Хайка; гайдамаки – узагальнений образ повстанців; конфедерати – представники польської шляхти; народ – маса, неоднорідна соціально та національно;

– природа: ліс, річка, місяць;

– предмети і явища: площа, (кривавий) бенкет, червона китайка, замок, церква, міста, свячені ножі, різанина.

! Головний герой поеми – народ, що повстав.

! Критики вважають, що В образі Яреми, який єдиний вижив, Шевченко бачить себе, у монолозі героя вік говорить про нетлінність національної історії, про необхідність пам’ятати.

√ Психологізмом наповнені чи не всі важливі епізоди поеми, Драматизм загострюється в епізоді вбивства Гонтою дітей і в ритуалі поховання їх як козаків, з червоною китайкою на очах.

√ Художні засоби виразності – епітети, метафори, порівняння та ін.; особливу роль у поемі відіграють вставні елементи – виконувані кобзарем народні пісні, авторські відступи, екскурси в минуле.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ПОЕМА ГАЙДАМАКИ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст