Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Тарас Шевченко і Євген Сверстюк

Тарас Шевченко і Євген Сверстюк

Г. Машталер,

Вчитель української мови та літератури

Івано-Франківська обл.

Запричастімося енергією тих світлих постатей, яким судилося стати світочами часу й епохи. Це митці, що закладали й вимурували фортецю власного Духу на фундаменті найбільш шляхетних цивілізаційних надбань, куди увіходила і гідна схиляння та подиву культура страждань. Це світлі енергетичні особистості. Кожне їх одкровення у слові виривалося несподіваними пророцтвами, могутніми вибухами і відкриттями. Лише потрібно навчитися читати і розуміти його. “Кожен по-справжньому великий потребує не звеличення, а розуміння, передусім розуміння його джерел і святинь”, – пише Євген Сверстюк.

Як треба розуміти творчість Тараса Шевченка за генетичним кодом, за психологічними відчуттями життя, за філософським його осмисленням, за високою здатністю до любові і самопожертви?

На ці питання знайдемо відповідь у книжці Євгена Сверстюка “На святі надій”. Літературні статті видатного філософа, есеїста, поета написані на висо-ких регістрах, сприймаються як мистецьке відкриття, як відтворення нової, незнаної раніше художньої цінності. Вони допоможуть учням відчути атмосферу храму, в якому діє з цілковитою посвятою поет, ту внутрішню біографію письменника, що зболений, змордований пройшов крізь зони кріпосницького світу і сказав:

Боже милий,

Як хочеться жити,

І любити Твою правду,

І весь світ обняти.

Подаємо ключові фрагменти уроку “Духовна єдність двох великих митців – Тараса Шевченка і Євгена Сверстюка” у 9 класі, на якому розкрито творчість Кобзаря через сприйняття і тлумачення дослідника Євгена Сверстюка.

Розпочинаємо урок вступним словом вчителя, тривалість якого 3-5 хвилин, але місткість його, як і образна емоційність, мають бути дуже значними. Доцільність зв’язного вступу як важливого елемента уроку незаперечна. Це і напрямок роздумів учнів, і зразок логічного, послідовного, образно-художнього викладу думки. Відсутність такого елемента на уроці, прагнення перекласти весь зміст уроку на самостійне опрацювання учнями шляхом однозначних запитань і відповідей приводить до того, що учні часто викладають думки неповно і непослідовно. Навчити зв’язної розповіді можна головним чином за умови наявності її на уроці щоденно, в найкращому зразку, тобто з уст самого вчителя.

Подаємо вступне слово вчителя.

– Євген Сверстюк подарував нашому молодому поколінню прекрасну книжку “На святі надій”. Вона дає відповідь на питання: бути собою або ніким.

Бути – це бути сином!

Бути – це бути в опозиції, бути зі шпагою.

Бути – значить виконувати обов’язок.

Коли приймати правду – тоді гра за законом чести.

Кожна стаття, есе, думка настільки глибинні, мудрі, що вдосконалюють людину, її душу, очищають від усього дрібного, кличуть до високого, людяного. Голосом письменника промовляє правда гордої духовності. Де ще знайдемо таке глибинне проникнення в таємницю Шевченкових пророцтв, як не в книжці Є. Сверстюка “Рік високого сонця”?! Ці слова ми повинні знати напам’ять, як і “Заповіт” Тараса Шевченка:

– Нас глибоко вражає велика любов Шевченка – любов до України. Любов до України проходить через усю українську літературу. З неї зробили тему. З неї виробили амплуа. Часом з неї робили професію. Але навіть серед найщиріших ідеалістів Шевченко чимось виділяється.

Чи тільки тим, що Він перший полюбив її, Як син кохає неньку, Хоч би була вона слаба, Стара, змарніла, бідна?

Здається, не тільки тим. Страждання має свою мову. Цієї мови глухі балакуни не чують. Вони вдають, що розуміють, про що пише Шевченко, вони думають – про панів, кріпаків… Це те саме, що говорити про собор, що то цегла, залізо й дерево.

Шевченко пише про стривожену душу людини, про її боріння з активним злом, з густою темрявою. Про поривання і пориви до своєї Небесної вітчизни. Крізь безпросвітні хмари і безнадійно скалічене життя.

Може, з отих скалічених ран і виглядає душа – зазирає нам у вічі великими очима страждань.

Маємо вперше прочитання творів Шевченка з погляду духовних проблем: національні принципи над усе. Любов до Бога і брата свого. Віра в непереможність правди. Вірність Україні і самовіддана праця для неї, справжність любові і віри, бо фарисейство релігійне і патріотичне – смертний гріх проти духа.

На цьому уроці відходимо від стандартних уроків-монологів до моделі соціальної реальності – уроку-діалогу. Адже такий урок передбачає основним не викладання, а пізнання, коли відбувається живе спілкування, що вимагає проблемних ситуацій, шукання.

Кожен учень заздалегідь одержав роздавальний матеріал такого змісту.

1 картка

– Знай лексичне значення слів, що вживає у своїх творах Євген Сверстюк.

1. Етнос (те саме, що й етнічна спільність) – група людей, яка історично склалася й зв’язана спільністю території, мови, культури побуту й особливостями психічного складу.

2. Еліта (з французької – краще, добірне) – люди, що виділяються серед інших своїм суспільним становищем, розумом, здібностями та ін.

3. Етика (з грецької) – наука про мораль, її походження, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей.

4. Пріоритет (з латинської – перший) – першість у відкритті, винаході, висловлюванні ідеї.

5. Феномен (з грецької – те, що з’являється) – виняткове, незвичайне, рідкісне явище, у філософії І. Канта – те, що не осягається досвідом і не доступне людському пізнанню.

6. Лакейство (у зневажливому значенні) – підлабузництво, вислужування перед ким-небудь.

7. Кон’юнктура (з латинської – з’єдную) – сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи або процесу.

8. Синтеза (з грецької – з’єднання, складання) – метод вивчення предмета в цілісності й взаємозв’язку його частин.

9. Есей (з французької – проба, нарис) – наукові, історичні, критичні та інші нариси, які відзначаються невимушеною, вільною трактовкою питання.

2 картка

Прочитати літературно-критичну статтю Євгена Сверстюка про Тараса Шевченка і висловити свої міркування щодо ключової думки (на вибір).

Запитання.

1. “Шевченко своєю творчою пристрастю внутрішньо розкріпачував людей і вчив їх бути людьми” (стаття “На дев’яте березня”).

2. Християнський ідеал згармонізованої людини у творчості Т. Шевченка (стаття “Феномен Шевченка”).

3. Образність “Кобзаря” – це велика загадка багатогранности у видимій простоті (стаття “Феномен Шевченка”).

4. Тринадцять поезій Шевченка, написаних у казематі – “спогади про майбутнє, прозріння у двадцятий вік у відчуження” (стаття “Феномен Шевченка”):

А) мерехтливі уламки української долі, розсіяні в просторі і часі (“Садок вишневий коло хати”, “За байраком байрак”, “Ой одна я, одна”, “Ой люлі, люлі”, “Мені однаково”, “Не кидай матері”, “Чого ти ходиш на могилу”, “Ой три шляхи широкії – терном заростають”, “Веселе сонечко ховалось”, “Рано-вранці новобранці”, “В неволі тяжко”, “Косар”, “Чи ми ще зійдемося знову”);

Б) право мати своє обличчя і пам’ять, самооновлюватися – провідна ідея притчі “Не спалося”…

5. “Саме Шевченком вічно марить душа народу, щоб причиститись його словом, побачити його очима себе на плинному плесі ріки життя (стаття “Феномен Шевченка”).

Такі питання методично правильні, бо на них не можна відповісти, не знаючи фактичного матеріалу, і не можна відповісти, знаючи тільки фактичний матеріал. Роль учителя при цьому була організовуюча і спрямовуюча.

Своєрідним акордом прозвучав уривок із статті “На дев’яте березня”, що став поштовхом до висновку:

“До нього втоптували стежку мільйони прочан, тисячі акторів, що тільки в молитві йому виповідали свою ролю, сотні послідовників, що присягалися йому у вірності, і десятки дітей, що мовчазно приходили на могилу батька.

З одним він був німий і примарний, як вічне божество. Авторів він прощав всеблагим вибачливим усміхом. Від послідовників похмуро приймав присягу. А діти оновлювалися біля нього, і кожен по-своєму ближче відчував початок і краще продовження себе.”

Заглибившись у творчість Тараса Шевченка і Євгена Сверстюка, учні помітили багато спільного в їхніх естетичних позиціях, поетичному баченні світу, філософських поглядах. Це не наслідування. Це духовна єдність двох великих митців. А ще учні-гімназисти навчилися логічно і послідовно викладати матеріал, бачити крізь призму авторських міркувань творчість Кобзаря.

Євген Сверстюк – один із тих, хто несе на своїх плечах духовність. Віддзеркалює добу – суперечливу, непросту. Робить її щедрішою і мудрішою. Тому учні повинні більше знати про постать Євгена Сверстюка. Прийоми вивчення матеріалів про письменника можуть бути різними: розповідь, коментоване читання, запис учнями деяких особливо важливих висновків, висловів у зошити, елементи бесіди.

Та найбільш ефективним методом є організація самостійної роботи дослідницького характеру. Тоді учень сам учиться, в нього формуються навчальні вміння, навіть звичка систематично працювати у сфері літературної освіти.

Запропонуємо учням такий тезисний план, за яким вони будуть працювати вдома творчо, самостійно добираючи матеріал, щоб викристалізувався образ письменника Євгена Сверстюка – загадкового, неповторного, що був світилом шістдесятництва.

Учням дано право самостійно обирати якусь тезу, скласти коротенькі повідомлення. Можливо, що одне і те ж питання обере більшість учнів (значить, цей мотив їм до душі). Головне, щоб педагог створив у колективі атмосферу захоплення творами, щоб інтелектуальні інтереси стали тими нитками, які пов’язують окремих школярів найпотаємнішими, найскладнішими стосунками – взаєминами мислення.

План

Сам автор про себе.

1. “Була своя хата з великим садком. Своя з дідапрадіда земля. Свій хліб” (стаття “На моїм віку”)

2. “Схиляюся перед пам’яттю моїх неписьменних батьків” (стаття “На моїм віку”)

3. “Питання про вибір шляху стояло рано” (стаття “На моїм віку”)

4. “На столі в слідчих КДБ лежав мій щоденник” (стаття “Перед входом до тунелю”)

5. “У камері була моторошна тиша” (стаття “Перед входом до тунелю”)

6. “Гра за законами чести” (стаття “Перед входом до тунелю”)

7. “Мені ніколи не загрожувало роздвоєння обличчя на суть і вигідну маску” (стаття “Останнє слово на суді”)

8. “Чи зумів я хоч би на мить піднестися до вимог часу, до рівня обов’язку – хай про це судить народний, а потім суд історії”

(стаття “Останнє слово на суді”)

9. “Чекання свята… і творити свято визначає мій життєвий стиль…, на свято надій приносимо своє світіння” (стаття “Слово до читача”)

ІІ. Роздуми літературознавців про постать Євгена Сверстюка.

1. “Євген Сверстюк – одна з найпомітніших постатей доби шістдесятників…, своєрідний моральний камертон, за яким звіряємо чистоту тону нашого голосу”. (стаття Михайлини Коцюбинської “Крізь велику призму”)

2. “Роздуми про долю і місце рідної культури – великої культури зі своїм обличчям, глибоким корінням і високим цензом моральних цінностей”. (стаття Михайлини Коцюбинської “Крізь велику призму”)

3. “Своєрідність методи Сверстюка – через літературний твір бачити й живописати долю народу”. (стаття І. Кошелівця “Окремий Євген Сверстюк”)

4. “Письменник завжди тримає високу моральну позицію, “етос особистості”. (стаття Ю. Вівташа “Опір як стиль”)

Літературний і життєвий матеріал виявився настільки збагачуючим, а внутрішній світ та уява дітей – настільки враженими прочитаним, що цей спалах зацікавленістю творчістю двох великих митців різних епох залишив глибокий слід у душах людей. Вони знайшли відповідь на питання: “Треба відбудувати людину. Але як? Починати треба з правди.”

Рівень засвоєння знань учнів за творчістю Т. Шевченка та Є. Сверстюка перевіряємо за тестами.

Тести І рівень (10 балів)

1. Вкажіть літературний напрям, до якого належить твір Т. Шевченка “Причинна”.

1. Сентименталізм

2. Реалізм

3. Бароко

4. Романтизм

5. Класицизм

2. У якому році вийшли Шевченкові поезії та поеми окремою книжкою під назвою “Кобзар”?

1. 1847 р.

2. 1841р.

3. 1840 р.

4. 1849 р.

5. 1850 р.

3. З якого твору Т. Шевченка ці слова?

Ідіть, сини, погуляйте,

Пошукайте долі.

Сини мої невеликі,

Нерозумні діти,

Хто вас щиро без матері

Привітає в світі?

Сини мої! Орли мої!

Летіть в Україну.

1. “Галайда”

2. “Варнак”

3. “Іван Підкова”

4. “Перебендя”

5. “Гайдамаки”

4. В образі якої героїні вбачаємо психічне роздвоєння, тобто суть життєвої драми матері? Вкажіть назву твору, з якого взяті слова:

Вона чує з тії хати,

Як дитина дише.

1. Катерина (“Катерина”)

2. Ганна (“Наймичка”)

3. Оксана (“Гайдамаки”)

4. Марина (“Марина”)

5. Оксана (“Слепая”)

5. Яку поему Т. Шевченка І. Франко назвав “сміливим маніфестом слова проти темного царства”?

1. “Єретик”

2. “Кавказ”

3. “Розрита могила”

4. “Сон” (“У всякого своя доля”)

5. “І мертвим, і живим…”

6. Вкажіть твір, в якому Кобзар вважає, що український народ має всі підстави для сформування своєї культури (“В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”).

1. “І мертвим, і живим…”

2. “Кавказ”

3. “Єретик”

4. “Ісая. Глава 35”

5. “Мені однаково…”

7. Який із творів Т. Шевченко назвав “містерією”?

1. “Сон”

2. “Кавказ”

3. “Розрита могила”

4. “Неофіти”

5. “Великий льох”

8. В який із періодів свого життя Т. Шевченко написав такі рядки?

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні,

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині –

Однаковісінько мені.

1. На засланні.

2. У період “трьох літ”.

3. У казематі перед засланням.

4. Під час навчання в Академії.

5. Після заслання.

9. В якій літературно-критичній статті Євген Сверстюк написав про Т. Шевченка: “Він звулканив слова, записані запорозькою кров’ю і зорані кріпацьким плугом”?

1. “У дорозі до Шевченка”

2. “Феномен Шевченка”

3. “Остання сльоза”

4. “Шевченко непрочитаний”

5. “На дев’яте березня”

10. “Шевченко в нас більше ніж великий поет – він національний пророк і мученик, розіп’ятий і воскреслий”, – так пише Євген Сверстюк у статті:

1. “Як високого сонця”

2. “Феномен Шевченка”

3. “Шевченко непрочитаний”

4. “На дев’яте березня”

5. “Остання сльоза”

II рівень (11 балів)