Тарас Шевченко. “Думи мої, думи мої…” (1847), “Ой три шляхи широкії…”. Усвідомлення власної місії поета. Роздуми автора про плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю
Тема. Тарас Шевченко. “Думи мої, думи мої…” (1847), “Ой три шляхи широкії…”. Усвідомлення власної місії поета. Роздуми автора про плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю
Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст філософських творів Шевченка, їхню поетичну довершеність; розвивати образне та критичне мислення, навички виразного, вдумливого читання віршів, їхнього аналізу в контексті біографії поета; уміння висловлювати власні міркування; виховувати прагнення до вироблення чіткої громадянської позиції як одного з проявів духовності. Теорія літератури: філософська лірика.
Обладнання: портрети Т. Шевченка різних періодів, видання творів, ілюстрації до них, живописні твори періоду викупу з кріпацтва та заслання.
Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.
Хід уроку
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
ü Перевірка домашнього завдання.
1. Анкета-характеристика письменника.
Ім’я, по батькові, прізвище – Тарас Григорович Шевченко.
Псевдоніми – Дармограй, Перебендя та ін.
Роки життя – 1814-1861
Місце народження – село Моринці, Київська губернія (тепер Черкаська область)
Соціальний стан – кріпак, з 1838 року – вільновідпущений
Освіта – початкова, самоосвіта, Петербурзька академія мистецтв
Рід діяльності, захоплення – художник, поет, прозаїк, драматург, громадський діяч
Основні твори – збірка “Кобзар” (вірші, поеми), повісті російською мовою, п’єси, картини різних жанрів
2. Підсумувати висловлювання. За потреби доповнити та продовжити думку, аргументувати її.
Шевченко мав від природи багато талантів, зокрема…
У майбутнього письменника було важке дитинство, але була й велика мрія, до якої він наполегливо йшов. Йому хотілося стати…
Т. Шевченко де б не був, за будь-яких обставин намагався пізнавати нове: оволодівав різними техніками малювання, вивчав мови, опановував різні науки, багато спілкувався з відомими митцями, науковцями, політиками. Це давало йому…
Надав перевагу покликанню душі – віршам, які, на відміну від живопису, не могли принести матеріальних статків.
Шевченко поставив собі за мету пристрасним поетичним словом сприяти покращенню долі свого рідного українського народу.
Книга “Кобзар” відкрила світові український народ із його багатовіковою культурою, традиціями; підтвердила існування не малоросійського наріччя, а української мови – рівної серед рівних.
Не відмовився від своїх переконань в умовах поліцейського переслідування, нестерпної солдатчини; скрізь виступав за справедливість.
Був людиною, яка приваблювала до себе, викликала симпатію в усіх – від селянських дітей до високопоставлених демократично налаштованих чиновників. Заслужив високе звання духовного батька українців, пошану представників усіх демократичних сил світу; його твори актуальні й донині.
3. Презентація одного з міні-проектів, підготовлених учнями самостійно.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ü Вступне слово вчителя.
Своє життєве кредо Т. Шевченко висловлював у багатьох поетичних творах.
Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі,
А більше на землі нікому
Не поклонітесь.
Борітеся – поборете!
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Саме на палке закличне слово в боротьбі за кращу долю народу він покладав свою надію. Його думки актуальні й донині. Нам, як раніше, дуже потрібні правда, справедливість, гуманізм, працьовитість, єдність. То ж звернімося до безсмертних Тарасових рядків.
III. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Виразне читання поезїїТ. Шевченка “Думи мої, думи мої…”, прослуховування аудіозаписів пісні на слова Шевченка.
Словникова робота, обмін враженнями про прочитане та почуте.
Коментар учителя.
Щоб краще зрозуміти цей вірш, звернімо увагу на дату його написання. Шевченко знову потрапив у неволю, у дику, глуху далину, де нічого не нагадувало любу Україну, хіба що зорі на небі.
Чого чекати, на що сподіватися, якщо позбавили навіть улюбленого заняття, слідкують за тобою повсякчас, не дають спокою. А тут ще безкінечна муштра, образи, несправедливість та жорстокість. Пізніше Шевченко напише:
І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть,
Неначе п’яний, очерет
Без вітру гнеться. Боже милий!
Чи довго буде ще мені
В оцій незамкнутій тюрмі,
Понад оцим нікчемним морем
Нудити світом? Не говорить,
Мовчить і гнеться, мов жива,
В степу пожовклая трава;
Не хоче правдоньки сказать,
А більше ні в кого спитать.
Що робити поетові? Тільки згадувати, мріяти, складати докупи свої “думи-сподівання”. У листі до В. Рєпніної він пише: “Мне строжайше запрещено рисовать что бы то ни было и писать (окроме писем), а здесь так много нового, киргизы так живописны, так оригинальны и наивны, когда я смотрю на них… А смотреть и не рисовать – это такая мука, которую поймет один только истинный художник”. Шевченко щиро співчував цьому народові, але й трохи заздрив – адже той був вільним. Погляньте на його малюнки: які чисті, привітні, благородні обличчя, тіла античних героїв у цих “киргизів убогих”!
ü Евристична бесіда.
– Хто та що протиставляється в поезії?
– Які образи-символи зустрічаються у творі?
– Назвіть художні засоби, використані у вірші, визначте їхню роль.
– Поясніть метафору “лихо сміється”.
– Яка головна думка твору?
– Чи можна вважати тотожними образи ліричного героя та автора вірша?
ü Виразне читання поезії Т. Шевченка “Ой три шляхи широкії…”, прослуховування аудіозаписів пісні на слова Шевченка.
ü Словникова робота, обмін враженнями про прочитане та почуте.
ü Коментар учителя.
З першого погляду, цей вірш нагадує казку, щоправда, із сумним кінцем. Або історичну пісню. Якщо вчитатися уважніше, то відчуваєш глибину узагальнення, широку картину українського життя від давніх часів до сучасних поетові. Постійно молодим людям, козакам, доводилося вирушати на чужину – у козацькі походи, на роботи з будівництва північної столиці імперії, у пошуках кращої долі. Пізніше були переселення, кілька хвиль еміграції за океан. І далеко не завжди люди могли повернутися на батьківщину, улаштувати свою долю. Рідним залишалося лише сумувати та виглядати свого сина, брата, нареченого, чоловіка… По-різному реагують мати, сестра, дружина та наречена, сподівання яких розбилися об невблаганну дійсність.
Як відзначають літературознавці, за змістом і формою поетичний текст Шевченка поділяється точно на дві частини, по чотири строфи і по 16 рядків у кожній. У першій частині кожне речення – у стверджувальній формі. Три шляхи зійшлися докупи, три брати розійшлися на чужину, мати посадила три ясени, сестра – три явори, невістка – тополю, а дівчина – калину. Це поетичні образи й одночасно поетичні символи: ясени – символ молодого покоління й тим самим символ безперервності життя, явори – символ родини та родинного добробуту, тополя – символ жіночої долі, калина – символ молодості, шлюбу. Що поетичний образ у творчості поета передував символові, свідчить наявність епітетів: три шляхи широкії, висока тополя, червона калина, нетоплена хата. Ой три шляхи широкії докупи зійшлися – так починається твір, А три шляхи широкії терном заростають – так закінчується. Симетрія початку й кінця тут дуже виразна. У поезії Тараса Шевченка шлях займає особливе місце й несе глибоко поетичне та філософське значення. Шлях – це дорога життя, безповоротна, часто трагічна; вибір цієї дороги виявляється ілюзорним, сама дорога – облудною, а вертання додому – неможливим.
ü Евристична бесіда.
– Чому шляхи у вірші названо широкими?
– Із чим, на вашу думку, пов’язано те, що кожен із трьох братів пішов своїм шляхом з України на чужину?
– Кого залишили брати в рідному краї?
– Що посадили рідні на згадку про своїх любих?
– Які образи-символи можна дослідити у творі?
– Про що свідчить те, що дерева й кущі поступово почали всихати?
– Як на ваш погляд, якою могла бути причина того, що рідні не дочекалися братів?
– Чому не склалися долі братів?
– Що мав на увазі Шевченко, зазначаючи: “А три шляхи широкії терном заростають”?
– Яке значення у фольклорі має магічне число три?
– Як ви вважаєте, чи можна цей вірш пов’язати з творами усної народної творчості, зокрема казкою? Свої міркування обгрунтуйте.
ü Робота з підручником.
Опрацювання статті підручника, доповнення відомостей із теми, відповіді на запитання, виконання завдань (вибірково).
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
ü Завдання аналітичного характеру “Зустрілися дві думки”.
Прочитайте висловлювання й скажіть, як думаєте ви.
Коли добре “провіяти” твори Т. Шевченка, то в них найціннішими будуть ті, які тісно пов’язані з етнографічним джерелом. Всі інші – відвіються. І не на них треба рівнятися подальшій українській літературі… (П. Куліш)
…З українського становища національного Шевченко переходить і на становище соціальне, підносить могучий голос в обороні кріпаків… і підіймається на високу висоту вчителя і пророка народного, обличителя деспотизму політичного й соціального. (І. Франко)
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навчитися виразно, вдумливо читати вірші Т. Шевченка, аналізувати їх у контексті біографії поета.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
ü Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Читаючи різні висловлювання про творчість Т. Шевченка, я думаю, що…
(2 votes, average: 3.00 out of 5)