Тайм менеджмент для дітей
Часто батьки задаються питанням, як організувати режим дня дитини. Скільки годин на день він повинен витрачати на навчання, відпочинок, гуртки? Це питання пов’язане не стільки з бажанням грамотно вибудувати його день, скільки з тим, щоб “убезпечити” дитину від вільного часу. Батьки вважають, що багато вільного часу прирівнюється до нудьги, ліні і бажанням займатися чим-небудь нехорошим.
З точки зору психології, рекомендацій не так вже й багато. Абсолютно точно те, що у дитини повинні змінюватися цикли відпочинку та активності, це чи не єдине правило. Звичайно, в розпорядок дня важливо вписувати спілкування зі своїм чадом – причому щоденне і не у формі спільних вечерь або перевірки уроків. Але цей час уже слід вписувати саме в календар батьків.
Основні види зайнятості дитину вдень можуть бути такі:
– навчання;
– особистий час;
– спілкування з друзями;
– спорт;
– сон;
– прийом їжі;
– хобі чи гуртки;
– спілкування з родиною.
Я пропоную в цьому віці піти від поняття “режим дня” і включити в життя дитини (та й всієї родини) поняття “тайм-менеджмент”. А за правилами тайм-менеджменту ми повинні ще ввести категорію “пожирач часу”. Зазвичай це телевізор, комп’ютер, соціальні мережі і т. Д.
Як працювати над розподілом часу? Пропоную робити це всією родиною! Два тижні ви ведете календар часу. Всі вписують свою зайнятість і поруч вказують категорію, до якої ця зайнятість відноситься. Через два тижні ви вже можете скласти свій добовий план. Якщо “пожирач часу” там зайняв більше 30 хвилин – це багато! Спробуйте помножити цей показник на тиждень, місяць, рік. Що робити? Треба боротися! Як? Знаходячи вигоди:
– якщо я не дивлюся телевізор, то в цей час я можу зробити те-то і те-то;
– якщо ми продамо телевізор (не оплачується інтернет), на ці гроші ми можемо купити…;
– якщо в цей час я почитаю книгу, то отримаю такі-то вигоди.
Для більш глибокого вивчення питання тайм-менеджменту можна ознайомитися і розповісти дитині про основні методи контролю часу: метод “ABC”, матриця Ейзенхауера, принцип Парето і “Хронометраж” в управлінні часом.
Я прекрасно розумію побоювання батьків! І правда, з позиції зайнятості має сенс завантажити дитини “по повній”. Тим більше в цьому віці підлітки схильні дуже легко починати й кидати якусь справу. Є кілька рекомендацій на цю тему.
1. Яку б секцію ви не вибрали, встановіть мінімальний час її відвідин – 3 місяці. Це період адаптації, і раніше цього терміну дитина не зрозуміє, подобається йому це заняття чи ні.
2. Поясніть, що будь-які досягнення можуть проявитися лише через деякий час. Відразу на шпагат НЕ сядеш!
3. Показуйте і розповідайте позитивні приклади тих, хто займався цією діяльністю і чого вони змогли досягти.
4. Розкажіть, як ви шкодуєте, що не змогли чимось займатися досить довго і не навчилися чогось, наприклад грі на піаніно.
5. Не лінуйтеся самі! Часто діти кидають, бо батькам лінь вести їх на заняття взимку або рано вставати у вихідний день. Перш ніж запропонувати щось дитині, оцініть свої сили і можливості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)